Справа № 22-ц/796/8117/2015 Головуючий в 1-й інстанції - Белоконна І.В.
Доповідач-Чобіток А.О.
18 червня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого -Чобіток А.О.
суддів - Немировської О.В.,Ящук Т.І.
при секретарі - Телегіній Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 квітня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк» про стягнення коштів за договором ,-
У травні 2013 року позивач пред»явив позов до відповідача про стягнення коштів за договором банківського рахунку в сумі 65 000 доларів США,а в подальшому збільшив вимоги і просив стягнути на його користь 975803 доларів США.
В обґрунтування позовних вимог зазначав,що 30 липня 2008 року між ним та ВАТ «АБ Бізнес Стандарт» в особі відділення «Одеська регіональна дирекція»,правонаступником якого є Одеське відділення №25 ПАТ «ТАСкомбат» було укладено договір на відкриття і обслуговування банківського поточного рахунку фізичної особи НОМЕР_1.
За умовами вказаного договору банк взяв на себе зобов»язання відкрити клієнту позивачу поточний рахунок та здійснювати обслуговування рахунку, а клієнт мав право розпоряджатися ними у відповідності з законодавством України та зобов»язувався сплачувати банку плату за банківські послуги в строки та в розмірах,що передбачені тарифами.
Посилаюсь на те,що відповідач не виконав своїх зобов»язань, взятих за умовами договору банківського рахунку , оскільки в період з 11.01.2010 року по 01.06.2010 року були безпідставно, тобто без його розпорядження як власника коштів, списані з рахунку кошти в загальній сумі 975 803 доларів США, позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму, проценти за користування банком коштами та понесені судові витрати.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27 квітня 2015 року позов задоволено частково. Вирішено стягнути з відповідача з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь позивача кошти за договором банківського рахунку в сумі 764 055 доларів США,судові витрати у розмірі 3 441 грн. та витрати,пов»язані з проведенням експертиз в розмірі 10 655 грн.09 коп..
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в позові. Зазначає, що суд ухвалив рішення на припущеннях. Позивачем не надано доказів на підтвердження внесення ним готівки на зазначений банківський рахунок. Крім того , відповідач вважає недопустимим доказом висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України,оскільки на думку апелянта експертиза проведена з порушенням ЗУ «Про банки і банківську діяльність»,а також викликають сумніви щодо відповідності досліджуваних документів тим, які були надані банком на виконання ухвали суду. Суд безпідставно не прийняв до уваги висновки Київського-дослідного інституту судових експертиз МЮУ № 3610/3611/14-32 від 05.06.2014 року та Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центу МВС № 88 від 28.08.2014 року щодо ймовірності виконання підписів позивачем на заявах про видачу готівки за спірний період.
Також вважає, що обставини, що знайшли своє відображення у показах свідків, які були допитані в рамках розгляду кримінального провадження, порушеного по факту заволодіння коштами ОСОБА_2, не можуть вважатись належним доказом у даній цивільній справі.
Крім того, судом неправомірно відмовлено в застосуванні позовної давності, оскільки позов, пред»явлений в квітні 2014 року про стягнення грошових коштів, виплата яких була здійснена в період з 11.01.2010 року по 01.06.2010 року.
Вислухавши доповідь судді,пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, колегія суддів приходить до наступного.
Встановлено, що 30 липня 2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ «АБ Бізнес Стандарт» в особі відділення «Одеська регіональна дирекція»,правонаступником якого є Одеське відділення № 25 ПАТ «ТАСкомбат» було укладено договір на відкриття і обслуговування банківського поточного рахунку фізичної особи НОМЕР_1 у валюті долар США, за умовами якого банк взяв на себе зобов»язання відкрити клієнту позивачу поточний рахунок та здійснювати обслуговування рахунку в межах залишку коштів, а ОСОБА_2 мав право зберігати свої гроші на вказаному рахунку, розпоряджатися ними у відповідності з законодавством України та зобов»язувався сплачувати банку плату за банківські послуги в строки та в розмірах,що передбачені тарифами.
З часу відкриття ОСОБА_2 вказаного рахунку, останнім здійснювалось внесення коштів на нього в певні періоди часу і станом на 01.01.2010 року загальна сума коштів, що знаходились на ньому складала 1 213 977,28 доларів США, що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача за період з 30.07.2008 року по 19.12.2013 року .
Заявляючи позовні вимоги на суму 975 803 доларів США ОСОБА_2 зазначав, що списання вказаних коштів відбулось не за його розпорядженням, а підписи, що містять заяви на видачу готівки виконані не ним, а іншою особою.
Відповідно до висновку експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 05.06.2014 року за № 3610/3611/14-32, проведеною Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз на підставі ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 05.06.2014 року підписи від імені ОСОБА_2 у рядку «Підпис отримувача» у заявах на видачу готівки під номерами вказаними у висновку з зазначенням сум від 11.01.2010, 19.01.2010, 26.01.2010, 27.01.2010, 08.02.2010, 12.02.2010, 17.02.2010, 16.03.2010, 24.03.2010, 25.03.2010, 31.03.2010, 21.04.2010, 28.04.2010, 01.06.2010, 12.01.2010 року виконані ОСОБА_2. Підписи від імені ОСОБА_2 у рядку «Підпис отримувача» у заявах на видачу готівки під номерами вказаними у висновку з зазначенням сум , а всього на загальну суму 764 055 доларів США від 13.01.2010, 14.01.2010,02.02.2010, 15.02.2010, 18.02.2010, 19.02.2010, 23.02.2010, 01.03.2010, 09.03.2010, 10.03.2010, 15.03.2010, 06.04.2010, 09.04.2010, 15.04.2010, 16.04.2010, 19.04.2010, 15.01.2010 року, виконані , ймовірно, ОСОБА_2. Вирішити питання у категоричній формі не виявилось можливим.
Згідно з висновком експерта № 88 від 28.08.2014 року , складеного Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України на виконання ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 10.07.2014 року про призначення додаткової почеркознавчої експертизи, підписи від імені ОСОБА_2 в графі «Підпис отримувача» у заявах на видачу готівки під номерами вказаними у висновку з зазначенням сум від16.03.2010, 24.03.2010, 25.03.2010, 31.03.2010, 21.04.2010, 28.04.2010, 01.06.2010, 12.01.2010, 11.01.2010, 19.01.2010, 26.01.2010, 27.01.2010, 08.02.2010, 12.02.2010, 17.02.2010, року виконані ОСОБА_2. Підписи від імені ОСОБА_2 в графі «Підпис отримувача» у заявах на видачу готівки під номерами вказаними у висновку з зазначенням сум , а всього на загальну суму 764 055 доларів США від 09.04.2010, 15.04.2010, 19.04.2010, 15.01.2010, 13.01.2010, 14.01.2010, 02.02.2010, 15.02.2010, 19.02.2010, 23.02.2010, 01.03.2010, 15.03.2010, 16.03.2010 року, виконані ймовірно ОСОБА_2. Встановити чи ОСОБА_2, виконанні підписи в графі «Підпис отримувача» у заявах на видачу готівки під номерами вказаними у висновку з зазначенням сум від 06.04.2010, 18.02.2010, 09.03.2010, 10.03.2010 року, не виявилося можливим.
Висновком експерта № 296/1 від 21.01.2015 року, складеного Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз СБУ на виконання ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 18.12.2014 року про призначення додаткової почеркознавчої експертизи встановлено, що підписи від імені ОСОБА_2 в графі «підпис отримувача» у заявах на видачу готівки під номерами вказаними у висновку з зазначенням сум від 11.01.2010, 19.01.2010, 26.01.2010, 27.01.2010, 08.02.2010, 12.02.2010, 17.02.2010, 16.03.2010, 24.03.2010, 25.03.2010, 31.03.2010, 21.04.2010, 28.04.2010, 01.06.2010, 12.01.2010 року виконані ОСОБА_2. Підписи від імені ОСОБА_2 у рядку «підпис отримувача» у заявах на видачу готівки під номерами вказаними у висновку з зазначенням сум , а всього на загальну суму 764 055 доларів США від 13.01.2010, 14.01.2010,02.02.2010, 15.02.2010, 18.02.2010, 19.02.2010, 23.02.2010, 01.03.2010, 09.03.2010, 10.03.2010, 15.03.2010, 06.04.2010, 09.04.2010, 15.04.2010, 16.04.2010, 19.04.2010, 15.01.2010 року, виконані не ОСОБА_2, а іншою особою (іншими особами).
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції встановив та виходив з того, що в період часу з 11.01.2010 року по 01.06.2010 року, в порушення умов договору та норм діючого законодавства, відповідачем було безпідставно, без розпорядження позивача як власника коштів, списано з його рахунку кошти в сумі 764 055 доларів США, що підтверджується висновком експерта № 296/1 від 21.01.2015 року, складеного Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз СБУ, відповідно до якого підпис на заявах про видачу готівки на загальну суму 764 055 доларів США виконано не ОСОБА_2, оцінивши при цьому вказаний доказ у сукупності з іншими - зокрема і протоколами допитів свідків ОСОБА_3 від 18.07.2014 року, ОСОБА_4 від 20.07.2014 року та ОСОБА_5 від 17.03.2014 року, колишніми працівниками банку«Бізнес стандарт», які вони надавали в ході розслідування кримінального провадження № 12013170500012331, порушеного 18.11.2013 року за ч. 5 ст. 191 КК України по факту заволодіння коштами ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частина 1 ст. 58 ЦПК України визначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Пунктом 28 Постанови Пленуму ВС України за № 2 від 12.06.2009 р. "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз»яснено, якщо при дослідженні письмових доказів особою, яка бере участь у справі, буде подана заява про те, що доданий до справи або поданий іншою особою для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може відповідно до частини другої статті 185 ЦПК просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. При відсутності з її боку таких процесуальних дій, особа, яка подала заяву, має згідно із загальними правилами доказування (стаття 60 ЦПК) подати відповідні докази, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа і могли бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів. .
Так, як на підставу позовних вимог, позивач посилається на висновок експерта №296/1 від 21.01.2015 року, складеного Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз СБУ , відповідно до якого підписи у заявах на видачу готівки на загальну суму 764 055 доларів США виконано не ОСОБА_2, а також на протоколи допитів в якості свідків колишніх працівників відповідача, які показали, що багато разів на вимогу начальника відділення банку «Бізнес стандарт» ОСОБА_6 мало місце зняття коштів з рахунку ОСОБА_2 у відсутність останнього.
Представник відповідача, зазначаючи про те, що вказаний висновок експерта викликає сумніви щодо відповідності досліджуваних документів тим, які були надані банком на виконання ухвали суду, будь-яких належних та допустимих доказів, у розумінні ст. 60 ЦПК України, на спростування значення відомостей оспорюваних документів , не надав, враховуючи і ту обставину, що для проведення експертизи судом направлялась цивільна справа, а не окремі її матеріали.
При цьому протоколи допитів свідків були оцінені судом як письмовий доказ у відповідності до ст. 64 ЦПК України, в зв»язку з чим доводи апеляційної скарги про неналежність даних доказів на увагу не заслуговує.
Колегія суддів вважає, що висновки експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України не можуть бути достовірними доказами на підтвердження заперечень відповідача щодо безпідставності позову ОСОБА_2, оскільки частина 4 статті 60 ЦПК України забороняє здійснювати доказування через припущення, тобто твердження, які самі по собі потребують доведення.
Так, зазначені висновки вказують лише на ймовірність підписання заяв на видачу готівки на загальну суму 764 055 доларів США ОСОБА_2, але не стверджують беззаперечно, що останні були підписані позивачем.
Погоджується колегія суддів і з висновком суду першої інстанції про безпідставність заяви відповідача про застосування позовної давності, оскільки на правовідносини, що виникли між сторонами остання не поширюється відповідно до ст. 268 ЦК України, а також враховуючи і строк дії самого договору.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність ОСОБА_2 заявлених позовних вимог у сумі 764 055 доларів США .
На підставі викладеного доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а рішення суду є законним та обґрунтованим, підстави до скасування якого відсутні.
Керуючись ст.ст.304,307,308,313-315,319 ЦПК України,колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк» відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 квітня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - Судді -