№ 207/347/15-ц
№ 2-о/207/16/15
17 червня 2015 року Баглійський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Тюлюнової В.Г.,
при секретарі Куцевол Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпродзержинську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Міський військовий комісаріат м. Дніпродзержинська про встановлення факту учасника антитерористичної операції
У січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме просив суд встановити факт його участі у період із 29.03.2014 року по 28.05.2014 року в антитерористичній операції та участі у бойових діях.
У лютому 2015 року заявник уточнив заявлені вимоги та просив суд встановити факт того, що він був учасником бойових дій, які відбулися 28 травня 2014 року на контрольно-перепускному пункті 1 батальйонної тактичної групи в районі м. Амвросіївка Донецької області під час виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилається на те, що він 24 березня 2014 року був мобілізований до лав Збройних сил України Міським військовим комісаріатом м. Дніпродзержинська та направлений для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 помічником командира батальйону з протиповітряної оборони у званні молодшого лейтенанта. Відповідно до наказу Військової частини НОМЕР_1 № 67 від 31.03.2014 року його направлено до району зосередження 1 батальйонної-тактичної групи Донецької області для виконання завдань з бойової підготовки.
Відповідно до Указу Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року з квітня 2014 року на території Донецької області розпочалася антитерористична операція.
Перебуваючи в районі проведення антитерористичної операції на контрольно-перепускному пункті 1 батальйонної - тактичної групи в районі м. Амвросіївка Донецької області, заявник 28 травня 2014 року в період з 4 години 45 хвилин до 5 години 35 хвилин приймав участь у бойових діях по відбиттю нападу незаконного озброєного злочинного формування кількістю 10-15 осіб на даний військовий об'єкт, під час якого в процесі бою отримав уламкове поранення правого ока.
По звершенню бойових дій його було направлено на лікування до закладів охорони здоров'я та в подальшому звільнено з лав Збройних сил України за станом здоров'я.
Заявником пояснено, що для отримання статусу учасника бойових дій в липні 2014 року він звернувся до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України з рапортом про визнання його учасником бойових дій та учасником антитерористичної операції. Листом Військової частини НОМЕР_1 від 24.07.2014 року № 2639 його повідомлено, що він не є учасником бойових дій та не є учасником антитерористичної операції, так як на момент його поранення (28 травня 2014 року) 1 батальйонна-тактична група Донецької області не була передана до оперативного підпорядкування антитерористичного центру.
Не погоджуючись з означеним, в жовтні 2014 року звернувся з заявою про отримання статусу учасника бойових дій вже безпосередньо до Міністерства оборони України. Листом Міністерства оборони України від 02.12.2014 року № 226/1/5018 його проінформовано, що для отримання цього статусу він може самостійно звернутися до комісії Міністерства оборони України, надавши при цьому довідку про безпосередню участь в антитерористичній операції за встановленим законодавством зразком.
Разом з тим, згідно норм діючого законодавства, довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (далі - довідка про безпосередню участь в АТО) видається виключно командуванням військової частини (підрозділу), в якому проходив службу військовослужбовець. Проте Військова частина НОМЕР_1 вважає, що заявник не є учасником бойових дій та не є учасником антитерористичної операції, а тому відмовляється видати йому таку довідку, внаслідок чого заявник позбавлений можливості отримати статус учасника бойових дій у встановленому законодавством порядку. Відтак, для захисту своїх прав та законних інтересів заявник змушений звернутися до суду з даною заявою.
Дніпродзержинський об'єднаний міський військовий комісаріат надав суду письмові пояснення про те, що ОСОБА_1 24 березня 2014 року дійсно був мобілізований до лав Збройних сил України. Заперечень щодо заявлених вимог ОСОБА_1 представниками вказаного військового комісаріату не надіслано.
Представники Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України надали заперечення на заяву ОСОБА_1 , посилаючись на те, що на виконання розпорядження начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 07.03.2014 року № 304/622 та бойового розпорядження Командувача Оперативного командування «Південь» від 14.03.2014 року № 9632/1 (має гриф таємно), на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 за № 67 від 31.03.2014 року ОСОБА_1 дійсно з 28 березня 2014 року вибув до району зосередження 1 батальйонної - тактичної групи Донецької області для виконання завдань з бойової підготовки.
28 травня 2014 року, під час виконання обов'язків військової служби, в районі м.Амвросіївка в результаті нападу невідомих озброєних осіб на об'єкт, який був під охороною військовослужбовців в районі розташування підрозділу, ОСОБА_1 отримав проникаюче уламкове поранення правого ока. За даним фактом у військовій частині НОМЕР_1 було проведено спеціальне розслідування.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», при цьому, згідно розпорядження керівника антитерористичного центру при СБУ від 29 травня 2014 року № 2768, особовий склад 1 батальйонної-тактичної групи військової частини НОМЕР_1 , до складу якої також входив ОСОБА_1 , було передано до оперативного підпорядкування антитерористичного центру тільки 31 травня 2014 року.
Тому, на думку військової частини НОМЕР_1 , особовий склад 1 батальйонної-тактичної групи вважається таким, що приймав участь в антитерористичній операції лише з 31 травня 2014 року.
Вислухавши пояснення заявника, заінтересованих осіб та свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно положень частин 1 та 2 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
У заяві ОСОБА_1 ставиться питання щодо встановлення факту його участі в бойових діях, що відбулися 28 травня 2014 року на контрольно-перепускному пункті 1 батальйоної-тактичної групи в районі м. Амвросіївка Донецької області, під час виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції.
Ст. 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно ч.1 ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про основи національної безпеки України" об'єктами національної безпеки, між іншим, є держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.
Суб'єктами забезпечення національної безпеки, в тому числі, є Збройні сили України (ст. 4 Закону України "Про основи національної безпеки України").
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. (ст. 65 Конституції України).
Частиною 5 статті 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відносно військовослужбовців Збройних Сил, які приймають участь у бойових діях в районах проведення антитерористичної операції на державному рівні розроблено механізм встановлення статусу учасника бойових дій.
Так, згідно абз. 1 п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.
Порядок надання статусу учасника бойових дій вищеозначеним особам, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 затверджено Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (далі - Порядок надання статусу учасника бойових дій, Порядок).
Відповідно до п. 2 даного Порядку, статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції (далі за текстом - військовослужбовці).
В п. 4 вищевказаного Порядку зазначено, що підставою для надання військовослужбовцям статусу учасника бойових дій є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень).
Зі змісту п. 5 Порядку надання статусу учасника бойових дій вбачається, що рішення про надання статусу учасника бойових дій відносно військовослужбовців Збройних сил України приймається комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони .
За аналізу положень п. 5 та 8 Порядку надання статусу учасника бойових дій, судом з'ясовано, що розгляд комісіями питань про визнання військовослужбовців учасниками бойових дій здійснюється на підставі довідок про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, яка затверджена додатком 1 до вказаного Порядку (далі - довідка про безпосередню участь в АТО), та інших документів, визначених в п. 4 цього Порядку.
Зазначені документи мають бути подані до відповідної комісії командирами військових частини (органів, підрозділів), де проходили службу військовослужбовці протягом місяця після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, або, у разі неподання даних документів командирам військових частин (органів, підрозділів), самостійно військовослужбовцями (п. 5 та п. 8 Порядку).
В той же час, суд констатує, що відповідно до положень Порядку надання статусу учасника бойових дій, довідка про безпосередню участь особи в АТО може бути видана лише військовою частиною (органом, підрозділом) або іншим керівником установи, закладу у складі яких проходили службу військовослужбовці.
Таким чином, враховуючи факт неподання командуванням Військової частини НОМЕР_1 Міноборони України пакету документів щодо заявника до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій при Міністерстві оборони України та відмови цієї військової частини видати заявнику довідку про безпосередню участь в АТО, заявник фактично є позбавленим правової можливості звернутися в установленому порядку до компетентного органу (комісії при Міністерстві оборони України) для вирішення питання про надання йому статусу учасника бойових дій під час антитерористичної операції.
Іншого позасудового порядку отримання особою статусу учасника бойових дій в антитерористичній операції, окрім як встановленого Порядком надання статусу учасника бойових дій, що передбачає направлення до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій довідки про безпосередню участь особи в АТО разом з пакетом підтверджуючих документів, законодавством не передбачено.
Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно частини 2 ст. 256 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, а також листі Верховного суду України «Судова практика про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року роз'яснено, що справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умови, якщо заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення і чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Зважаючи на вище вказані обставини, суд приходить до висновку, що в даному випадку Заявник позбавлений правової можливості в позасудовому порядку одержати документ, який посвідчує факт безпосередньої участі його в антитерористичній операції (довідку про безпосередню участь в АТО) та звернутися до компетентного органу для надання йому статусу учасника бойових дій як учаснику антитерористичної операції, а тому згідно положень ст. 124 Конституції України та ч. 2 ст. 256 ЦПК України розгляд даної справи відноситься до юрисдикції суду.
Судом встановлено, що згідно наказу військового комісара Дніпродзержинського об'єднаного міського військового комісаріату від 24 березня 2014 року № 9 ОСОБА_1 був мобілізований до лав Збройних сил України та направлений для проходження військової служби в військову частину НОМЕР_1 .
На підставі розпорядження начальника Генерального штабу ЗСУ від 07.03.2014 № 304/622, бойового розпорядження Командувача Оперативного командування «Південь» від 14.03.2014 № 9632/1 командиром військової частини НОМЕР_1 був виданий наказ від 31.03.2014 року № 67, згідно якого військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 28 березня 2014 року був направлений до району зосередження 1 батальйонної - тактичної групи Донецької області для виконання завдань з бойової підготовки.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».
Відповідно до п. 3 Порядку надання статусу учасника бойових дій райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення визначаються Антитерористичним центром при СБУ.
У відповідності до п. 3 вказаного Порядку, наказом Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014 року № 33/6/а «Про визначення районів антитерористичної операції та термінів її проведення» визначено райони та терміни проведення антитерористичної операції, а саме територія Донецької та Луганської області з 07 квітня 2014 року.
Отже, з 07 квітня 2014 року територія Донецької області була визнана районом проведення антитерористичної операції, на якій був запроваджений спеціальний правовий режим.
Таким чином, з 07 квітня 2014 року військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , перебуваючи на підставі наказу Військової частини НОМЕР_1 від 31.03.2014 року № 67 в складі 1 батальйонної тактичної групи Донецької області, знаходився безпосередньо в районі проведення антитерористичної операції під час проведення такої операції, де виконував військовий обов'язок.
Статтею 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» визначено, що:
антитерористична операція - це комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності;
район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція;
режим у районі проведення антитерористичної операції - це особливий порядок, який може вводитися в районі проведення антитерористичної операції на час її проведення і передбачати надання суб'єктам боротьби з тероризмом визначених цим Законом спеціальних повноважень, необхідних для звільнення заручників, забезпечення безпеки і здоров'я громадян, які опинилися в районі проведення антитерористичної операції, нормального функціонування державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.
Статтею 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» визначено суб'єкти боротьби з тероризмом, до яких належить Кабінет міністрів України; суб'єкти, що здійснюють безпосередню боротьбу з тероризмом; а також суб'єкти, що можуть у разі необхідності бути залученими до здійснення заходів, пов'язаних з попередженням, виявленням і припиненням терористичної діяльності за рішенням керівника антитерористичної операції (центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації).
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» встановлено, що Міністерство оборони України, до складу якого входять Збройні сили України, відноситься до суб'єктів, що здійснює безпосередню боротьбу з тероризмом в межах своєї компетенції.
Згідно ч. 3 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» (в редакції Закону України від 16.02.2010 р. N 1900-VI) до повноважень Міністерства оборони України, органів військового управління, з'єднань, військових частин і підрозділів Збройних сил України, як суб'єктів, що здійснюють безпосередню боротьбу з тероризмом належать:
- забезпечення захисту від терористичних посягань об'єктів Збройних Сил України, зброї масового ураження, ракетної і стрілецької зброї, боєприпасів, вибухових та отруйних речовин, що знаходяться у військових частинах або зберігаються у визначених місцях;
- організація підготовки та застосування сил і засобів Сухопутних військ, Повітряних Сил, Військово-Морських Сил Збройних Сил України в разі вчинення терористичного акту в повітряному просторі, у територіальних водах України;
- участь у проведенні антитерористичних операцій на військових об'єктах та в разі виникнення терористичних загроз безпеці держави із-за меж України.
Відповідно до ч. 7 ст. 4 даного Закону координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.
Отже, Антитерористичний центр при Службі безпеки України є органом координації (узгодження) діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, та не підміняє собою діяльність інших органів, що здійснюють безпосередню боротьбу з тероризмом в межах своєї компетенції.
Відтак, судом встановлено, що ОСОБА_1 , являючись військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України, які є органом (суб'єктом), що здійснює безпосередню боротьбу з тероризмом, перебував з 07 квітня 2014 року у складі 1 батальйонної-тактичної групи Донецької області в районі проведення антитерористичної операції та під час проведення такої операції.
28 травня 2014 року, вказаний військовослужбовець, перебуваючи в районі проведення антитерористичної операції на контрольно-перепускному пункті 1 батальйонної тактичної групи Донецької області Збройних сил України в районі м. Амвросіївка Донецької області, виконуючи військовий обов'язок по захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у складі органу, що безпосередньо веде боротьбу з тероризмом, забезпечував виконання завдання із прикриття державного кордону України з Російською Федерацією та прийняв безпосередню участь у бойових діях, а саме у відбитті збройного нападу незаконного злочинного формування на військовий об'єкт Збройних сил України (КПП 1 батальйонної-тактичної групи Донецької області), в якому знаходилася стрілецька зброя, боєприпаси, вибухові речовини, чим приймав безпосередню участь у бойових діях під час проведення антитерористичної операції.
Вказані обставини безпосередньо підтверджуються письмовими поясненнями ОСОБА_1 та письмовими запереченнями військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України Міністерства оборони України, а також наданими заявником та заінтересованими особами письмовими доказами, зокрема:
- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.03.2014 року № 6, згідно змісту якого помічник командира 1 парашутно-десантного батальйону з протиповітряної оборони ОСОБА_1 вважається таким, що з 28.03.2014 року вибув до району зосередження 1 батальйонної-тактичної групи Донецької області для виконання завдань з бойової підготовки;
- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.05.2014 р. № 110, зі змісту якого вбачається, що помічник командира 1 парашутно-десантного батальйону з протиповітряної оборони ОСОБА_1 з 28.05.2014 року вибув до Обласної лікарні імені Мечникова;
- Актом розслідування, проведеного за фактом отримання вогнепального поранення помічником командира з протиповітряної оборони молодшим лейтенантом ОСОБА_1 , затвердженого т.в.о. командира військової ОСОБА_2 (Вх. № 270 від 09.07.2014 р). Згідно змісту даного акту «в ході проведення спеціального розслідування встановлено, що перебуваючи на контрольно-перепускному пункті 1 батальйонної тактичної групи в районі м. Амвросіївка, 28 травня 2014 року з 4.45 до 5.35 ранку молодший лейтенант ОСОБА_1 та старшина ОСОБА_3 при виконанні завдань щодо охорони і оборони контрольно-перепускного пункту, на них було здійснено напад невідомими озброєними особами кількістю 10-15 осіб, які підкрались до підступів блокпосту, почали стрільбу зі стрілецької автоматичної зброї та РПГ-26. Внаслідок вогневого протистояння молодший лейтенант ОСОБА_1 отримав уламкове поранення правого ока, старшина ОСОБА_3 уламкову рвану рану лівої щоки… Поранені після надання першої медичної допомоги були доставлені до ЦРЛ м. Амвросіївка»
- довідкою медичної служби військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 09.07.2014 року № 2439, в тексті якої зазначено, що ОСОБА_1 28.05.2014 року одержав вогнепальне осколкове проникаюче поранення стороннім тілом правого ока, а також важку контузію при виконанні бойового завдання в ході АТО;
- свідоцтвом про хворобу № 601 від 17.07.2014 року військово-лікарської комісії (хірургічного профілю), в якому зазначено, що у ОСОБА_1 зір погіршився 28 червня 2014 року внаслідок вогнепального проникаючого осколкового поранення правого ока під час проведення АТО;
- довідкою військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону від 10.06.2014 р. № 386, якою підтверджується, що ОСОБА_1 отримав поранення у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби;
- виписним епікризом № 8601 Клініки Офтальмології Військово-медичного клінічного центру Південного регіону б/д, що містить відомості про діагноз ОСОБА_1 , а саме «….стан після операції (28.05.2014 р.) факоемульсифікації тіла, силіконової тампонади з приводу вогнепального осколкового рогівково-склерального проникаючого поранення внутрішньоочним стороннім тілом правого ока…»
- виписним епікризом № 10843 Клініки Офтальмології Військово-медичного клінічного центру Південного регіону б/д з відомостями про діагноз ОСОБА_4 , а саме «…рогівково-скреральний рубець після ПХО (28.05.2014 р.) з приводу вогнепального рогівково-склерального (28.05.2014 р.) проникаючого поранення внутрішньоочним стороннім тілом правого ока ….»
- випискою із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 (форма № 27/о), виданої Комунальним закладом «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня» б/д, в якій зазначено, що заявник «оперований з приводу проникаючого поранення… (травма внаслідок бойових дій 28.05.2014) проходив курс лікування в Одеському госпіталі..».
- довідкою медичної служби військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 18.02.2015 року № 427, згідно змісту якої ОСОБА_1 28.05.2014 року одержав рогівково-склеральне проникаюче поранення з внутрішньоочним стороннім тілом правого ока під час виконання обов'язків військової служби, внаслідок відбиття нападу невідомих озброєних осіб на об'єкт, який був під охороною військовослужбовців в районі розташування підрозділу.
Факт участі ОСОБА_1 в бойових діях, що відбулися в районі проведення антитерористичної операції 28 травня 2014 року в період з 4 години 45 хвилин до 5 години 35 хвилин на контрольно-перепускному пункті 1 батальйонної тактичної групи Донецької області біля м. Амвросіївка, а також факт отримання ОСОБА_1 поранення під час вказаних бойових дій підтверджено показами свідків - військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які безпосередньо приймали участь у вказаних бойових діях.
Зокрема, свідок ОСОБА_3 повідомив суду, що він являвся військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України. 28 травня 2014 року він ніс бойове чергування на контрольно-перепускному пункті 1 батальйонної тактичної групи Донецької області біля м. Амвросіївка. Близько 5 години ранку 28 травня 2014 року на КПП 1 батальйонної тактичної групи Донецької області було здійснено напад групою невідомих озброєних осіб, які в процесі нападу використовували автоматичну зброю та гранатомети. Під час нападу на вказаному КПП перебував також військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який разом з ним та іншими військовослужбовцями приймав участь у відбитті нападу. В процесі бойових дій ОСОБА_1 був поранений в очі. Свідок також в процесі бойових дій отримав поранення.
Майже одразу по завершенню бою його та ОСОБА_1 в зв'язку з отриманими пораненнями було доставлено до Амвросіївської районної лікарні для надання медичної допомоги. Згодом, вранці того ж дня, його разом з ОСОБА_1 вертольотом було перевезено до м. Дніпропетровська та каретами швидкої допомоги доставлено до Дніпропетровської обласної лікарні імені Мечникова для проведення лікування.
Свідок ОСОБА_5 повідомив суду, що він являвся військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України. 28 травня 2014 року він ніс бойове чергування на контрольно-перепускному пункті 1 батальйонної тактичної групи Донецької області біля м. Амвросіївка. Під час чергування 28 травня 2014 року близько 5 години ранку на КПП було вчинено напад невстановленою групою озброєних осіб, які підкралися до КПП та почали обстрілювати даний військовий об'єкт з автоматичної зброї та гранатометів. В цей момент на КПП перебували військовослужбовці ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які разом з ним та іншими військовослужбовцями приймали участь у відбитті озброєного нападу. В процесі бою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були поранені. По завершенню бою їх було госпіталізовано.
Вищевказані обставини також були підтвердженні показами свідка ОСОБА_6 , який являючись тимчасово виконуючим обов'язки начальника штабу військової частини НОМЕР_1 , брав участь у проведенні спеціального розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 поранення 28 травня 2014 року в процесі бойових дій. Даний свідок повідомив, що 28 травня 2014 року о період з 4 години 45 хвилин до 5 години 35 хвилин на контрольно-перепускному пункті 1 батальйонної тактичної групи Донецької області біля м. Амвросіївка відбувався бій. За його словами, в процесі спеціально проведеного в військовій частині НОМЕР_1 розслідування було встановлено, що на вказаний військовий об'єкт було вчинено напад незаконно створеною озброєною групою осіб у кількості 10-15 чоловік із застосуванням вогнепальної зброї та РПГ-26. Напад на військовий об'єкт було відбито. В процесі вказаних бойових дій поранення отримали військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які під час нападу знаходилися на КПП та виконували військові обов'язки. Вказані військовослужбовці були госпіталізовані до закладів охорони здоров'я.
Свідок ОСОБА_6 пояснив, що за його наказом 28 травня 2014 року військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 несли бойове чергування на контрольно-перепускному пункті 1 батальйонної тактичної групи Донецької області біля м. Амвросіївка та виконували поставлені командуванням завдання по захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а саме здійснювали прикриття державного кордону України з Російської Федерацією, в зв'язку з наявністю військово-терористичної загрози із-за меж території України.
Також свідок ОСОБА_6 повідомив суду, що йому як одному з керівників військової частини, було відомо про наявність загроз збройного нападу незаконних військових банд формувань на військовослужбовців у вказаному регіоні. За його словами, в травні 2015 року у вказаному регіоні бойові дії та зіткнення між підрозділами Збройних сил України та незаконно створеними озброєними бандами формуваннями відбувалися систематично.
Виходячи, з того що ОСОБА_1 підтвердив викладені в заяві обставини належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку про задоволення заяви про встановлення факту його участі в бойових діях, що відбулися 28 травня 2014 року на контрольно-перепускному пункті 1 батальйонної-тактичної групи в районі м. Амвросіївка Донецької області, під час виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції.
Керуючись ст.ст .3, 4, 10, 60, 212, 214, 218, 222, 256, 259 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту учасника антитерористичної операції задовольнити.
Встановити факт участі військовослужбовця ОСОБА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , в бойових діях, що відбулися 28 травня 2014 року на контрольно-перепускному пункті 1 батальйонної - тактичної групи в районі м. Амвросіївка Донецької області, під час виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.Г. Тюлюнова