Справа №173/259/15-ц
Провадження №2/173/340/2015
19 червня 2015 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
у складі:
головуючого судді Трофимової Н.А.
при секретареві Зубачевській О.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні питання щодо ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» третя особа: публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», про заборону звернення стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором,-
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2015 року, відмовлено в повному обсязі в задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» третя особа: публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», про заборону звернення стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором.
Проте, як убачається із рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області, судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, в зв'язку з чим питання про ухвалення додаткового рішення призначено до судового розгляду.
В судове засідання учасники процесу не з'явилися, проте їх участь в судовому засіданні не є обов'язковою силу ч.3 ст.220 ЦПК України.
Як убачається із матеріалів справи, позивач при зверненні до суду з позовом, квитанцією від 11.02.2015 року сплатив судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп. (а.с. 1).
Відповідач, під час судового провадження, будь-яких судових витрат не поніс.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно з ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст.. 220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.
Враховуючи, що позивачеві відмовлено в задоволенні позову в повному обсязі, з підстав не обґрунтованості позовних вимог, що виключає стягнення судових витрат з відповідача в силу ст. 88 ЦПК України, тому зазначені витрати відносяться за рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 88, 214, 220 ЦПК України, суд,
Доповнити рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2015 року по цивільній справі №173/259/15-ц; провадження №2/173/340/2015 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» третя особа: публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», про заборону звернення стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором.
Судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, віднести за рахунок позивача.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н.А. Трофимова