Справа № 761/25574/14-ц
Провадження № 2-п/761/229/2015
Іменем України
04 червня 2015 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Рибак М.А.,
за участю секретаря Савенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі № 761/25574/14-ц від 19.12.2014 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення, ухваленого Шевченківським районним судом міста Києва 19 грудня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що її не було належним чином повідомлено про час і місце судових засідань у справі, а також у зв'язку із тим, що суд безпідставно стягнув з неї суму боргу за курсом НБУ станом на 21.08.2014 року, оскільки розпискою не було передбачено повернення боргу із розрахунку в доларах США та сам договір позики не було укладено у письмовій формі.
В судове засідання відповідач або його представник не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Позивач або його представник у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.231 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається у судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Враховуючи викладене, а також відсутність доказів, які б свідчили про неналежне повідомлення позивача та відповідача, суд вважає за можливим розглянути заяву за відсутності сторін.
Суд дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
19 грудня 2014 року Шевченківський районний суд міста Києва ухвалив заочне рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнив повністю та присудив до стягнення з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму боргу за розпискою від 25.06.2009 в загальному розмірі в сумі 397267,90грн. (триста дев'яносто сім тисяч двісті шістдесят сім гривень 90коп.), з яких: сума основного боргу - 376858,35грн. (триста сімдесят шість тисяч вісімсот п'ятдесят вісім гривень 35коп.); 3 % річних від простроченої суми, за період з 24.08.2011 по 21.08.2014 - 20409,55грн. (двадцять тисяч чотириста дев'ять гривень 55коп.); судовий збір в розмірі 3654,00грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні 00коп.)
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу, ОСОБА_1, за адресою її місця проживання, зареєстрованого в установленому законом порядку, надсилались судові документи і повістки - повідомлення (на 24.11.2014 року, 19.12.2014 року), які повернуті з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання, тому в розумінні п. 5 ст. 74 ЦПК України вона вважаються такою, що належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи (а. с. 25, 27, 33, 50).
Окрім того, посилання заявника на те, що суд безпідставно стягнув з неї суму боргу за курсом НБУ станом на 21.08.2014 року, оскільки розпискою не було передбачено повернення боргу із розрахунку в доларах США та сам договір позики не було укладено у письмовій формі, судом відхиляються з огляду на наступне.
Так, згідно із наявною в матеріалах справи розпискою (а.с. 6), ОСОБА_1 отримала суму коштів в розмірі 143925,00 грн., що еквівалентно 28500 доларам США, а тому суд на законних підставах стягнув суму боргу в гривнях станом на 21.08.2014 року та присудив до стягнення суму трьох процентів річних.
Посилання на те, що договір позики між сторонами не укладався також спростовуються наявною в матеріалах справи розпискою.
Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причини і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, лише за сукупності цих двох умов у суду є підстави для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Разом з тим, представником відповідача не надано суду доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що заява відповідача є необґрунтованою, а посилання у ній безпідставними, тому підстави для застосування ст. 232 ЦПК України відсутні.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 231, 232 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі № 761/25574/14-ц від 19.12.2014 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Відповідно до ч.4 ст.231 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку встановленому цим кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ М.А. РИБАК