Кримінальне провадження № 1 - кп/760/87/15
Справа № 760/27867/14-к
26 червня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
представника
потерпілого ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
обвинуваченого ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_12 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської обл., громадянина України, з середньою освітою, розлученого, працюючого механіком СТО, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_12 05.06.2013 року, приблизно о 14 год., за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_7 на території ТОВ «Смарт Девелопмент», що по вул. Механізаторів, 1 у м. Києві, і отримав від останнього автомобіль “Mitsubishi Lancer Evo”, д.н.з. НОМЕР_1 , для проведення ремонтних робіт, а саме: заміни мастила і фільтрів двигуна, заміни передніх гальмівних колодок, заміни блоку передніх ліхтарів, а також отримав ключі від замку запалення автомобіля виключно для його пересування зі стоянки до боксу СТО на території ТОВ «Смарт Девелопмент».
Надалі, ОСОБА_12 в цей же день, приблизно о 22.30 год., знаходячись на території ТОВ «Смарт Девелопмент», що по вул. Механізаторів, 1 у м. Києві, реалізовуючи умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, використовуючи ключі, які були при ньому, відкрив ліві передні двері автомобіля “Mitsubishi Lancer Evo”, д.н.з. НОМЕР_1 , сів за кермо вказаного автомобіля, запустив двигун і виїхав з території ТОВ «Смарт Девелопмент», тим самим, незаконно заволодів транспортним засобом.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав, цивільний позов визнав частково і показав, що він працював механіком СТО, орендував бокс на території ТОВ «Смарт Девелопмент». Протягом останніх п'яти років обслуговував автомобілі ОСОБА_7 , в тому числі, і автомобіль “Mitsubishi Lancer Evo”, д.н.з. НОМЕР_1 . 05.06.2013 року він отримав від ОСОБА_7 вказаний автомобіль для проведення робіт з заміни мастила, дисків, гальмівних колодок і перевірки ходової. ОСОБА_7 залишив ключі від автомобіля, документів на право керування не передавав. 05.06.2013 року протягом дня він провів частину робіт і ввечері, приблизно о 22.30 год., вирішив виїхати за територію СТО для перевірки ходової частини автомобіля. На автомобілі ОСОБА_7 він поїхав до бару, що пр-ту Повітрофлотському, де святкував день народження знайомий ОСОБА_13 . У барі він на прохання знайомого ОСОБА_14 передав останньому ключі від автомобіля ОСОБА_7 . ОСОБА_14 і ОСОБА_15 на автомобілі “Mitsubishi Lancer Evo” поїхали за цигарками. За 10-15 хв. він з телефонного дзвінка ОСОБА_15 дізнався про ДТП. Разом з ОСОБА_16 на автомобілі ОСОБА_14 «Субару» виїхали в район Жулянського мосту, де побачили наслідки ДТП за участю автомобіля “Mitsubishi Lancer Evo”, який в'їхав у контейнер. На евакуаторі автомобіль ОСОБА_17 був доставлений на СТО. За декілька днів він показав розбитий автомобіль Приходьку, написав останньому розписку, зобов'язавшись відшкодувати 20 000 доларів США, і передав ОСОБА_17 автомобіль «Субару» в якості гарантії відшкодування завданої шкоди. Зобов'язується відшкодувати потерпілому завдану матеріальну шкоду, вважаючи, що така шкода завдана в результаті його виїзду на автомобілі останнього з території СТО.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_12 винуватості у незаконному заволодінні транспортним засобом ОСОБА_7 , його винуватість повністю підтверджується зібраними у провадженні і дослідженими в суді наступними доказами.
Показаннями потерпілого ОСОБА_7 суду, що 05.06.2013 року він залишив майстру СТО ОСОБА_12 свій автомобіль “Mitsubishi Lancer Evo”, д.н.з. НОМЕР_1 , для обслуговування, передавши останньому ключі від автомобіля для переміщення по території СТО. При цьому, документи на право керування вказаним автомобілем він ОСОБА_18 не передавав, дозволу на виїзд автомобіля з території СТО не надавав. Про необхідність виїзду автомобіля за територію СТО ОСОБА_18 йому не повідомляв. В подальшому, йому зателефонував ОСОБА_18 і запропонував придбати його автомобіль. По приїзду на СТО він побачив розбитий автомобіль“Mitsubishi Lancer Evo”. ОСОБА_18 пояснив, що біля бару передав ключі третій особі, яка на його автомобілі потрапила у ДТП. ОСОБА_18 зобов'язався відшкодувати 23 000 доларів США, проте, в обумовлений строк гроші не віддав, тому він звернувся до міліції.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 та його представник підтримали заявлений цивільний позов, просили його задовольнити.
Показаннями свідка ОСОБА_19 суду, що ввечері 05.06.2013 року він святкував день народження у барі по пр-ту Повітрофлотському, після 21 год. перебував у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_12 був присутній на святкуванні. Коли він збирався додому, сів у автомобіль “Mitsubishi” жовтого кольору, на якому потрапив у ДТП.
Показаннями свідка ОСОБА_20 суду, що йому належить територія ТОВ «Смарт Девелопмент», де ОСОБА_12 орендує бокс для обслуговування автомобілів. У 2013 році він побачив на території пошкоджений автомобіль “Mitsubishi”. Зі слів ОСОБА_12 вказаний автомобіль потрапив у ДТП.
Показаннями свідка ОСОБА_21 , даними слідчому судді в ході досудового розслідування, відтвореними в судовому засіданні, у відповідності до яких свідок працює на СТО, що по вул. Механізаторів, 1 у м. Києві. 05.06.2013 року обслуговуванням автомобіля ОСОБА_7 “Mitsubishi Lancer Evo”, д.н.з. НОМЕР_1 , займався ОСОБА_12 . Ввечері цього ж дня від ОСОБА_18 він дізнався про ДТП за участю автомобіля Приходька. По приїзду на місце ДТП біля Жулянського мосту за кермом автомобіля був знайомий ОСОБА_14 , на місці ДТП знаходився ОСОБА_13 . ОСОБА_18 на автомобілі «Субару» на місце ДТП приїхав пізніше. Зі слів очевидців водій автомобіля “Mitsubishi” ОСОБА_14 рухався зі швидкістю 120 км/год і вдарив контейнер. ОСОБА_18 пропонував ОСОБА_17 відшкодувати 20 000 доларів США.
Показаннями свідка ОСОБА_22 , даними слідчому судді в ході досудового розслідування, відтвореними в судовому засіданні, у відповідності до яких свідок працює на СТО, що по вул. Механізаторів, 1 у м. Києві. 05.06.2013 року обслуговуванням автомобіля ОСОБА_7 “Mitsubishi Lancer Evo”, д.н.з. НОМЕР_1 , повинен був займатись ОСОБА_12 . Ввечері цього ж дня він знаходився у барі, де ОСОБА_13 святкував день народження, на святкування приїхав ОСОБА_18 на автомобілі “Mitsubishi Lancer Evo”. Надалі, ОСОБА_14 і ОСОБА_15 поїхали на автомобілі “Mitsubishi”, а ОСОБА_12 залишився у барі. За 15 хв. він і ОСОБА_18 на автомобілі Віталія «Субару» поїхали до Жулянського мосту, де побачили розбитий “Mitsubishi”, за кермом якого був ОСОБА_14 . ОСОБА_18 організував евакуатор і доставив розбитий автомобіль на СТО.
Наведені показання свідків обвинувачення суд вважає послідовними і такими, що повністю узгоджуються з доказами, зібраними у провадженні.
Даними протоколу прийняття заяви ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення від 23.07.2013 року.
Даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля “Mitsubishi Lancer Evo”, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 .
Даними протоколу огляду транспортного засобу - автомобіля “Mitsubishi Lancer Evo”, д.н.з. НОМЕР_1 , від 26.07.2013 року з фототаблицею з наявними механічними пошкодженнями задньої частини.
Докази у провадженні суд вважає належними і допустимими.
Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_12 кваліфіковані за ч. 3 ст. 289 КК України, а саме, як незаконне заволодіння транспортним засобом, що завдало великої матеріальної шкоди.
При цьому, за пред'явленим обвинуваченням ОСОБА_12 після незаконного заволодіння транспортним засобом - автомобілем “Mitsubishi Lancer Evo”, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , вартістю 158 672,01 грн., що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є великою матеріальною шкодою, перебуваючи за кермом автомобіля, прибув до кафе “RED ROCK BAR”, що по пр-ту Повітрофлотському, 93 у м. Києві, де 05.06.2013 року, приблизно о 23 год., передав ключі від автомобіля невстановленій слідством особі, яка не брала участі у незаконному заволодінні ОСОБА_12 даним транспортним засобом, але після заволодіння ним ОСОБА_12 здійснила на ньому поїздку. Близько 0.30 год. 06.06.2013 року невстановлена слідством особа, не впоравшись з керуванням автомобілем “Mitsubishi Lancer Evo”, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснила зіткнення з металевим контейнером, який знаходився на узбіччі дороги приблизно на відстані 100 м за Жулянським мостом в напрямку м. Вишневе Києво - Святошинського р-ну Київської обл., внаслідок чого вищевказаний автомобіль був пошкоджений. Згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 7914/13-54 від 14.08.2013 року матеріальний збиток дорівнює ринковій вартості автомобіля “Mitsubishi Lancer Evo”, д.н.з. НОМЕР_1 , та складає 158 672,01 грн.
Аналізуючи докази у провадженні в їх сукупності, суд дійшов висновку, що органом досудового розслідування дії ОСОБА_12 кваліфіковані невірно з наступних підстав.
Так, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 289 КК України, вважається закінченим з моменту початку руху транспортного засобу за допомогою двигуна чи буксирування, а також з моменту встановлення контролю над транспортним засобом.
При цьому, заволодіння транспортним засобом повинно бути незаконним, тобто, винна особа не має права використовувати транспортний засіб для поїздки на ньому.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_12 , маючи ключі від автомобіля ОСОБА_7 “Mitsubishi Lancer Evo”, д.н.з. НОМЕР_1 , і дозвіл власника на переміщення автомобіля в межах території ТОВ «Смарт Девелопмент» для здійснення ремонтних робіт, не маючи документів на право керування вказаним транспортним засобом, не повідомляючи власника про необхідність виїзду з території ТОВ «Смарт Девелопмент», що по вул. Механізаторів, 1 у м. Києві, виїхав з території у власних справах, а саме, направився до кафе “RED ROCK BAR”, що по пр-ту Повітрофлотському, 93 у м. Києві.
Доводи захисту з приводу необхідності виїзду ОСОБА_12 на автомобілі ОСОБА_7 за територію ТОВ «Смарт Девелопмент» з метою перевірки стану ходової частини автомобіля (так званий тест - драйв) суд вважає такими, що не відповідають дійсним обставинам провадження, оскільки викликають сумніви у необхідності такої перевірки у часі (22.30 год.) і місці (біля кафе), а також сама присутність ОСОБА_12 у кафе.
Таким чином, наведені доводи захисту суд не приймає до уваги і вважає дії ОСОБА_12 направленими саме на незаконне заволодіння транспортним засобом ОСОБА_7 .
При цьому, суд приймає до уваги позицію обвинуваченого ОСОБА_12 в суді, який вважає, що виїхав з території, де обслуговував автомобіль ОСОБА_7 , не маючи на це дозволу останнього.
Щодо кваліфікації дій ОСОБА_12 за ч. 3 ст. 289 КК України, тобто за кваліфікуючої ознакою завдання великої матеріальної, то суд вважає, що вказана ознака підлягає виключенню з пред'явленого ОСОБА_12 обвинувачення з наступних підстав.
Так, у відповідності до примітки 3 ст. 289 КПК України і п. 17 Постанови № 14 Пленуму ВС України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року, матеріальну шкоду слід визнавати великою в разі заподіяння реальних збитків на суму понад 250
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .
При цьому, при вирішенні питання про те, чи були збитки реальними, необхідно виходити з положень п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, де зазначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, що вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
У відповідності до ст. ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
В судовому засіданні встановлено і не оспорюється сторонами провадження, що після незаконного заволодіння автомобілем ОСОБА_7 “Mitsubishi Lancer Evo”, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_12 , знаходячись у барі по пр-ту Повітрофлотському, 93 у м. Києві, передав ключі третій особі, яка, за пред'явленим обвинуваченням, не брала участі у незаконному заволодінні транспортним засобом, і яка, в подальшому, керуючи автомобілем, спричинила ДТП, в результаті чого автомобіль ОСОБА_7 був пошкоджений.
Таким чином, суд приходить висновку, що між діями ОСОБА_12 щодо незаконного заволодіння транспортним засобом ОСОБА_7 і завданням ОСОБА_7 матеріальної шкоди внаслідок пошкодження третьою особою транспортного засобу в результаті ДТП відсутній причинно - наслідковий зв'язок, а тому, на переконання суду, ОСОБА_12 не повинен нести відповідальність, як кримінальну, так і цивільну, за дії третьої особи.
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_12 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого, раніше не судимого, посередньо характеризується за місцем реєстрації, на обліку лікарів нарколога і психіатра не перебуває.
Обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
За викладеним, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_12 покарання, яке вважає необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Щодо заявленого у провадженні цивільного позову, то суд, враховуючи вищевикладені у цьому вироку висновки, відмовляє в його задоволенні повністю. При цьому, часткове визнання обвинуваченим заявленого позову у відповідності до ч. 4 ст. 174 ЦПК України суд не приймає у зв'язку з тим, що для цього немає законних підстав.
За викладеним, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_12 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, і призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_12 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_12 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_12 у вигляді тримання під вартою - скасувати, звільнивши його з -під варти в залі суду.
В задоволенні цивільного позову ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_12 матеріальної шкоди в сумі 281 931 грн. - відмовити.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуюча:
Судді: 1) 2)