ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6268/15-к
провадження № 1-кп/753/369/15
"26" червня 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вінницької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, пенсіонера, неодруженого, незареєстрованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , несудимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_6 ,
потерпілого: ОСОБА_7 ,
захисника: ОСОБА_8
ОСОБА_5 18 січня 2015 року приблизно о 6 год. 30 хв., перебуваючи в кв. АДРЕСА_2 , будучи розгніваним поведінкою ОСОБА_9 , з яким він спільно проживав, та який його намагався вигнати з квартири, передбачаючи настання смерті потерпілого, схопив з його рук металеву тростину та почав наносити йому численні хаотичні удари в область голови, тулуба та кінцівок, спричинивши тілесні ушкодження у виді множинних синців, саден та забійних ран голови, тулубу, кінцівок, множинні переломи ребер, закритий перелом правої ліктьової кістки та п'ясткової кістки вказівного пальця правої кисті. Після цього ОСОБА_5 , продовжуючи свої дії, направлені на вбивство, невстановленим досудовим розслідуванням предметом, що має колюче-ріжучі властивості, спричинив ОСОБА_9 19 колото-різаних ушкоджень голови, шиї та тулуба, від який останній помер.
В результаті умисних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_9 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, комплекс яких знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті останнього.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що точної адреси, дати та часу він не пам'ятає, коли ножем вбив потерпілого, нанісши йому декілька ударів. При цьому, зазначав, що потерпілий його періодично виганяв з хати та бив палицею, і в той день, він не зміг стриматися, оскільки був розлючений.
Не заперечував обвинувачений і той факт, що саме він наносив потерпілому удари ножем, оскільки більше в квартирі нікого не було. Кількість ударів та куди саме спричиняв тілесні ушкодження не пам'ятає так як був в азарті, а також через свій вік. Після того як побачив багато крові біля потерпілого, зрозумівши, що останній вже не дихає, ОСОБА_5 хотів покінчити життя самогубством, але був затриманий працівниками міліції.
Суд, дослідивши та перевіривши в судовому засіданні докази, зібрані по справі, уважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого йому злочині при викладених у обвинувальному акті обставинах, знайшла своє підтвердження, виходячи з наступного.
Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винуватість підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_7 , який в судовому засіданні пояснила, що потерпілий є його батьком, а обвинувачений - батько його дружини. 18 січня 2015 року до нього приїхав ОСОБА_5 та сказав, що його ударив батько по руці. Для того, щоб розібратися у цій ситуації, вони поїхали до будинку батька, де також проживав і обвинувачений, оскільки доглядав за ним. Приїхавши до квартири, він запитав у батька, що трапилося, на що той відповів, що нічого. Після цього, він разом з ОСОБА_5 приготував їсти, та вони трохи випили горілки. У його присутності конфлікту ніякого не було, всі спілкувалися спокійно. Оскільки його батько почав засипати, то він поїхав додому, а коли повернувся наступного дня, то побачив як його батько лежить на підлозі в крові.
Крім того, потерпілий вказував, що ОСОБА_5 йому тільки два рази повідомляв про те, що батько його бив, після чого він їхав розбиратися у ситуація, і обстановка налагоджувалася. За 5-6 тижнів, що ОСОБА_5 проживав з батьком, ушкоджень на обвинуваченому він не бачив.
Також ОСОБА_7 зазначив, що у ОСОБА_5 виявлялися прояви забудькуватості та запальності, а його батько любив випити, але навіть в такому стані агресивним не був.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_10 підтримав свій висновок № 58 від 19 березня 2015 року, зазначивши, що у період кримінального правопорушення, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , та на теперішній час, він страждає на органічне ураження головного мозку, судинного ґенезу з помірно вираженим психоорганічним синдромом (згідно з МКХ-10, шифр F 07.9). За своїм психічним станом не був здатен повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_5 здатний правильно сприймати обставини, які мають значення для справи, давати по них показання, може приймати участь у судовому засіданні. За своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Протоколом огляду місця події від 18 січня 2015 року в квартирі вилучено, крім іншого, ножиці з плямами бурого кольору, ключі, металева труба, сорочка ОСОБА_5 з плямами бурого кольору.
Також, відповідно до дослідженого в судовому засіданні висновку експерта № 184/2 від 12 березня 2015 року, у ОСОБА_9 мали місце тілесні ушкодження на обличчі, правій кисті, множинні колото-різані поранення голови, шиї, тулуба та кінцівок, множинні синці, садна та забійні рани на голові, тулубу, кінцівках, множинні двосторонні переломи ребер, закритий перелом правої ліктьової кістки та п'ясткової кістки вказівного пальця правої кисті, малокрів'я внутрішніх органів. Смерть ОСОБА_9 настала від множинних травм тіла з розвитком крововтрати. Виявлені тілесні ушкодження утворились незадовго до настання смерті і мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя, та знаходяться в прямому зв'язку з настанням смерті. Виявлені колото-різані поранення утворились від дії плаского гострого предмету, якому притаманна колюче-ріжуча властивість; колоті поранення - від дії предмету, якому притаманні колючі властивості; синці, садна, переломи - утворились від дії тупих предметів.
Крім того, у висновку експерта № 74 від 19 березня 2015 року зазначено, що генетичні ознаки крові, виявлені на металевій палиці, ідентичні генетичним ознакам крові ОСОБА_9 .
Згідно з висновком експерта № 59 від 26 лютого 2015 року, на сорочці, вилученої у ОСОБА_5 , виявлено кров людини, та не виключається можливість її походження від потерпілого ОСОБА_9 .
Оскільки обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом установлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілого, експерта, дослідивши експертизи, протокол огляду місця події, та матеріали кримінального провадження, що характеризують особу ОСОБА_5 , прийшов до висновку, що винуватість останнього у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 115 КК України як умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі.
При призначенні ОСОБА_5 покарання, суд, ураховуючи тяжкість вчиненого злочину, те, що відповідно до вимог ст. 12 КК України він відноситься до особливо тяжкого злочину, обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, пенсіонер, щире каяття у вчиненому, його вік, стан психічного здоров'я, що судом визнаються як обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Ураховуючи викладене, зокрема, дані про особу обвинуваченого, наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також приймаючи до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого в межах його розуміння обставин через свій психічний стан, поведінку потерпілого ОСОБА_9 , думку потерпілого ОСОБА_7 , суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі, але з застосуванням вимог ст. 69 КК України, тобто нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 20 КК України, визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.
Надання в примусовому порядку амбулаторної психіатричної допомоги застосовується щодо осіб, які мають психічні розлади, наявність яких сама і є критерієм обмеженої осудності (ч. 1 ст. 20, ч. 2 ст. 94 КК України). Своєрідність зазначеної психіатричної допомоги полягає в тому, що вона надається обмежено осудним особам у примусовому порядку одночасно з відбуванням покарання, призначеного за вироком суду. Така допомога може надаватися таким особам незалежно від виду призначеного їм покарання. Якщо воно пов'язане з позбавленням волі, то здійснення зазначеного примусового заходу медичного характеру покладається на медичну службу кримінально-виконавчих установ, а якщо не пов'язане, - на психіатричні заклади охорони здоров'я за місцем проживання засуджених.
Тому, суд, згідно з ч. 2 ст. 504 КПК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину, даних про його особу, обставин кримінального провадження, висновку судової психіатричної експертизи № 58, думки захисника, яка просила застосувати до останнього примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем його проживання, а також положення ч. 2 ст. 96 КК України, суд приходить до висновку про необхідність врахувати стан обмеженої осудності ОСОБА_5 як підставу для застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги за місцем відбування покарання.
Підстав для застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України, як про це просив захисник, суд не вбачає, оскільки виправлення ОСОБА_5 , ураховуючи викладене, можливо лише за умови його ізоляції від суспільства.
Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України і призначити йому покарання з застосуванням вимог ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити у виді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 18 січня 2015 року.
Застосувати до ОСОБА_5 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем відбування покарання.
Речові докази по справі, а саме: 2 сліда папілярних узорів, ножиці, металеву трубку та рукоятку від неї, сорочку, які знаходяться на зберіганні в камері схову Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, - знищити; ключі - залишити за належністю ОСОБА_7 .
Стягнути з ОСОБА_5 судові витрат за проведення дактилоскопічних експертиз 613 грн. 80 коп. та 983 грн. 84 коп., а всього 1597 грн. 64 коп.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
___________ ____________ ___________