Справа № 2-2013/11 р.
30.11.2011 Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Гудзюка І.В.
при секретарі Федоровій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та вселення,,-
встановив:
13 жовтня 1997 року на спільному засіданні адміністрації та профспілкового комітету вагонного депо ст. ім. Т. Шевченка прийнято рішення про виділення ОСОБА_1 на склад сім'ї із трьох осіб (дружина ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_2В.) виділено квартиру АДРЕСА_1, який переобладнано із дитячого садка №5.
23 грудня 1997 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду від 1 лютого 2001 року ОСОБА_3 визнано особою, яка втратила право користування житловим приміщенням в зазначеній квартирі, як такій що жодного дня в ній не проживала.
27 грудня 2004 року ОСОБА_1 одружився із ОСОБА_4 (прізвище після одруження ОСОБА_1).
На підставі рішення Смілянського міськрайонного суду від 28 грудня 2010 року ОСОБА_1 визнано наймачем квартири АДРЕСА_2.
В зазначеній квартирі зареєстровано три особи: ОСОБА_1, його дружина ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_1 від першого шлюбу - ОСОБА_2
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 і просить визнати її особою, яка втратила право користування житловим приміщенням в зазначеній квартирі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що до отримання спірної квартири він із колишньою дружиною - ОСОБА_3 (на даний час ОСОБА_6) та дочкою проживали в однокімнатній квартирі, із якої він виселився і розпочав ремонт в спірній квартирі. Після закінчення ремонтних робіт він вселився в спірну квартиру один, проте в ній було прописано, крім нього, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 За рішенням суду від 1 лютого 2001 року визнано особою, що втратила право користування житлом в спірній квартирі, лише тільки ОСОБА_3, незважаючи на те, що його дочка увесь час після розірвання шлюбу проживала і проживає разом із матір'ю в домоволодінні, що належить ОСОБА_3 До часу звернення його в суд із позовом дочка ніколи не висувала йому претензій з приводу проживання в спірній квартиру.
Відповідачка позов не визнала і подала зустрічний позов, в якому просить усунути перешкоди, які їй чинить батько в користуванні спірним житловим приміщенням та вселити її в квартиру.
Пояснила, що вона зареєстрована в спірній квартирі, бажає в ній проживати, але позивач чинить їй перешкоди в користуванні квартирою. Вона неодноразово зверталася до ОСОБА_1 з проханням вселитися, але батько створює їй перешкоди в користуванні спірною квартирою, не дає ключі від квартири.
Суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 71 Житлового кодексу України РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Із комісійного акту від 14 листопада 2010 року вбачається, що ОСОБА_2 з 1999 року у спірній квартирі не проживає і її особистих речей там немає.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_5, показали суду, що відповідачка в спірній квартирі ніколи не проживала, а проживала і проживає з матір'ю за іншою адресою. З приводу вселення в спірну квартиру до позивача не зверталася.
Із оглянутої в судовому засіданні цивільної справи №2-3290/2010р. за позовом ОСОБА_6В.(колишня дружина позивача) до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки в зв'язку із навчанням вбачається, що у своїй позовній заяві від 29 листопада 2010 року ОСОБА_6 вказує, що після розірвання шлюбу їх дочка - ОСОБА_2 залишилася проживати із матір'ю.
Вказані обставини в судовому засіданні підтвердила і сама відповідачка. При цьому вказала, що ніколи в спірній квартирі вона не проживала, а свої наміри щодо вселення у квартиру проявила лише після того, як батько звернувся в суд із позовом про визнання її особою, що втратила право користування житловим приміщенням.
За таких обставин, на підставі ст. 72 ЖК України ОСОБА_2 слід визнати особою, що втратила право користування жилим приміщенням - квартирою № 2 в будинку № 61-в по вул. Жовтневій в м. Смілі Черкаської області.
Що стосується зустрічного позову, то він не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Постановою старшого дільничного інспектора Смілянського МРВ УМВС від 3 листопада 2011 року відмовлено в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1 щодо обвинувачень його дочки у неправомірних діях з приводу створення перешкод у вселенні в спірну квартиру.
Слід зазначити, що із заявою до міліції ОСОБА_2 звернулася 1 листопада 2011 року, в той час як позов ОСОБА_1 подав до суду 29 вересня 2011 року. Зі змісту постанови дільничного інспектора про відмову в порушенні кримінальної справи вбачається, що відповідачка в спірній квартирі перестала проживати після розлучення її батьків, тобто з 1997 року. Обставин того, що позивач чинить перешкоди відповідачці у вселенні або проживанні в спірній квартирі не встановлено.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачкою не надано жодного доказу на підтвердження того, що вона намагалися вселитися в спірну квартиру, а позивач чинив їй перешкоди цьому.
На підставі наведеного, ст.ст.71,72 ЖК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 213, 215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, особою, що втратила право користування жилим приміщенням - квартирою № 2 будинку № 61-в по вул. Жовтневій в м. Сміла Черкаської області.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та вселення, відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження -після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.
Головуючий: