про відкриття провадження в адміністративній справі
09 червня 2015 року Суддя Маньківського районного суду, Черкаської області ОСОБА_1, розглянувши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділення ДАЇ з обслуговування адміністративної території Маньківського району в Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до відповідачів із позовом про визнання протиправними дій та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
На підставу своїх вимог спирається на те, що постановою серії АН1 № 206716 від 12.05.2015 року, що була винесена начальником ВДАІ з обслуговування Маньківського району ОСОБА_3 позивача притягнуто до адміністративного стягнення - штрафу в сумі 1020 гривень, за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП.
Відповідно до вказаної постанови та протоколу серії АВ2 № 025142 від 07.05.2015 року, позивач підданий адміністративному стягненню за те, що перебуваючи на посаді майстра шляхового ПЧ-5 Христинівської дистанції колії порушив вимоги належного утримання залізничного переїзду № 150 Христинівської дистанції колії Одеської залізниці, а саме дорожня розмітка 1.12 «Стоп лінія» ПДР України не відповідає вимогам ДСТУ 4100-2002.
Позивач вважає, оскаржувану постанову незаконною, а притягнення його до адміністративної відповідальності безпідставним з наступних підстав:
1. В матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази які б вказували на факти порушення порядку належного утримання залізничного переїзду № 150 Христинівської дистанції колії Одеської залізниці, а лише вказано, що дорожня розмітка 1.12 «Стоп лінія» ПДР України не відповідає вимогам ДСТУ 4100-2002. Однак ДСТУ 4100-2002 регламентує дорожні знаки, а не дорожню розмітку. Дорожню розмітку регламентує ДСТУ 2587:2010.
2. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 140 КУпАП притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вказаних в статті правил, норм і стандарта можливо тільки посадових осіб.
Однак шляхові майстри дистанції колії до категорії посадових осіб не відносяться, оскільки жодних організаційно - розпорядчих чи адміністративно - господарських обов'язків не виконують, що підтверджується наданою позивачем посадовою інструкцією.
Відповідно до п. 1.6. майстер шляховий безпосередньо підпорядкований старшому шляховому майстру дистанції колії, а посадові обов'язки позивача затверджено начальником Христинівської дистанції колії, якому підпорядкований весь трудовий колектив і на якого покладено саме організаційно - розпорядчі та адміністративно - господарські обов'язки на вказаній ділянці залізниці, тому в даному випадку відсутні належні у відповідності до ст. 251 КУпАП докази адміністративного правопорушення, а саме відсутні будь-які належні фактичні дані, на основі яких працівником ВДАІ було встановлено наявність адміністративного правопорушення в діях позивача.
Крім того незаконними діями органу внутрішніх справ при винесені постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суттєво звужено зміст його прав та обов'язків, оскільки: відповідно до ст. 268 КУпАП - особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи..
Згідно зі ст. 245 КУпАП - завданнями у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Пояснення позивача до уваги прийняті не були.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП.
У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
До того ж відповідно до положень ч. 2 ст. 71 К АС України в адміністративних справах про противоправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита ( судового збору).
Строк оскарження даної постанови був позивачем пропущений з поважних причин, так як в період наданого для оскарження терміну, позивач перебував за межами Маньківського району, у зв'язку із виконанням службових обов'язків, що підтверджується довідкою Христинівської дистанції колії, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Суд, оглянувши матеріали справи, вважає, що адміністративний позов поданий відповідно до вимог викладених в ст. ст. 105, 106 КАС України, справа підсудна суду, підстав для закриття справи і залишення її без розгляду не має, справа підлягає розгляду на попередньому судовому засіданні.
Керуючись ст. 107 КАС України,
Відкрити провадження по справі № 701/642/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділення ДАЇ з обслуговування адміністративної території Маньківського району в Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушенняі призначити її до попереднього судового розгляду на 16 червня 2015 року на 8 год. 30 хв. в судовому засіданні в смт. Маньківка з участю сторін.
Представнику відділення ДАЇ з обслуговування адміністративної території Маньківського району в Черкаській області подати до 5 червня 2014 року письмові заперечення проти адміністративного позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ В.Л. МАРЕНЮК