Провадження № 2/760/3938/15
справа № 760/7894/15-ц
22 червня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києві в складі головуючого судді Усатової І.А. за участі секретарів Мар'єва М.О. та Здорик Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій», Калініченко Юрія Григоровича, треті особи: Дашуков Ігор Якович, Педарук Юрій Петрович, ОСОБА_5 про визнання дій протиправними, скасування наказу, відшкодування моральної шкоди,
У квітні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, де просив визнати протиправними дії відповідача, директора РССКП «Київський крематорій» Калініченко Ю.В. при видачі наказу №111-к від 10.04.2015, скасувати наказ №111-к від 10.04.2015, стягнути на його користь з відповідача РССКП «Київський крематорій» 2250,00 грн. моральної шкоди, стягнути на його користь з відповідача Калініченко Ю.Г. 2250,00 грн. моральної шкоди.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі доповідної записки третьої особи Дашукова І.Я. директор РССКП «Київський крематорій» Калініченко Ю.Г. видав наказ №111-к від 10.04.2015, яким за самовільне залишення робочого місця з 15:00 до 17:00 в робочий час 06.04.2015, до позивача, як головного інженера РССКП «Київський крематорій», застосовано два заходи дисциплінарного стягнення: перший у вигляді догани, другий у вигляді позбавлення місячної премії протягом дії зазначеного дисциплінарного стягнення, тобто протягом одного року.
Зазначає, що на його думку, при винесенні вказаного наказу, відповідач Калініченко Ю.Г., як директор РССКП «Київський крематорій», вчинив неправомірні дії, а наказ підлягає скасуванню.
Так, вказав, що відповідно до посадової інструкції третьої особи, першого заступника директора РССКП «Київський крематорій» Дашукова І.Я., до повноважень останнього не входить контроль за виконанням посадових обов'язків позивачем, як головним інженером РССКП «Київський крематорій», оскільки згідно з п.1.2. посадової інструкції головного інженера РССКП «Київський крематорій», позивач є першим заступником директора і несе відповідальність за результати та ефективність виробничої діяльності, та згідно з п.1.3 згаданої інструкції, підпорядковується безпосередньо директору підприємства.
Посилався також на те, що Калініченко Ю.Г., видаючи наказ, не врахував його пояснень від 07.04.2015 про те, що в березні-квітні 2015 року Держгірпромнаглядом було проведено перевірку РССКП «Київський крематорій», тому позивач, діючи на підставі доручення директора РССКП «Київський крематорій» №150 від 25.03.2015, здійснив місцеве відрядження, про що розписався у журналі відряджень, та подав до Держгірпромнагляду оскарження акту перевірки, за наслідками чого отримав вхідний номер, а тому в цей час самовільно не залишав робоче місце, а діяв в інтересах РССКП «Київський крематорій», виконуючи свої посадові обов'язки за дорученням директора РССКП «Київський крематорій», № 150 від 25.03.2015.
Крім того, посилався на те, що наказ погоджено головою профкому Педаруком Ю.П., але засідання профкому не проводилось, що, на думку позивача, є порушенням КзПП України.
Зазначив також, що вказаними неправомірними, на думку позивача, діями йому було спричинено моральну шкоду. Через зазначені неправомірні дії відповідачів, його стан здоров'я погіршився, спричинені йому моральні страждання змушували його постійно нервувати, погіршилися сталі життєві зв'язки. Моральну шкоду, нанесену йому РССКП «Київський крематорій», оцінює в 2250,00 грн., нанесену йому моральну шкоду Калінченко Ю.Г., як директором РССКП «Київський крематорій», оцінює в 2250,00 грн. Також просив стягнути витрати на правову допомогу у сумі 3150 грн.
Враховуючи викладене, просив позов задовольнити.
Позивач, представник позивача у судовому засіданні 12.06.2015 позов підтримали, просили задовольнити.
Представники відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечували. Подали письмові заперечення, в яких зазначили, що позивача, як головного інженера РССКП «Київський крематорій», законно притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказом директора РССКП «Київський крематорій» № 111 від 10.04.2015, підстав для його скасування немає, тому просили у позові відмовити.
Посилалися на те, що позивачем не доведено поважних причин відсутності на роботі 06.04.2015 з 15:00 до 17:00 годин, не надано належних доказів, того що він мав законні підстави залишити робоче місце, оскільки дорученням директора РССКП «Київський крематорій» №150 від 23.03.2015 позивач не був уповноважений готувати та подавати письмові заперечення на акт перевірки до Держгірпромнагляду України, а лише задіяти служби підприємства для усунення зауважень, викладених в ньому.
Крім того, зазначили, що дії першого заступника директора РССКП «Київський крематорій» Дашукова І.Я. щодо написання доповідної записки відносно порушення позивачем трудових обов'язків, були вчинені ним в межах своїх повноважень. Так, Дашуков І.Я., виконуючи свої посадові обов'язки, мав звернутися до позивача з робочими питаннями, але з 15:00 знайти його не зміг, тому він доповів письмово директору РССКП «Київський крематорій» про відсутність позивача на робочому місці.
Зазначили також, що до позивача застосовано лише одне дисциплінарне стягнення - догана. Позбавлення премії не є дисциплінарним стягненням, а тому може застосовуватись одночасно з дисциплінарним стягненням.
Також пояснили, що в діях директора РССКП «Київський крематорій» Калініченко Ю.Г. при видачі оспорюваного наказу порушень чинного законодавства не було.
Що стосується стягнення моральної шкоди з відповідачів, зазначили, що оскільки будь - яких порушень чинного законодавства при накладенні на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани не було, вважають, що йому не могло бути заподіяно моральну шкоду відповідачами. Також зазначили, що подані позивачем докази на її підтвердження є неналежними доказами. Вказали також, що витрати на правову допомогу також не підлягають відшкодуванню.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про розгляд справи, тому суд вважає за можливе слухати справу у їх відсутність, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши надані сторонами докази, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст.21,24 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату. А відповідно до ст.30 КЗпП України працівник повинен виконувати доручену йому роботу.
Ст.139 цього кодексу визначено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової та технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці.
Як вбачається з статуту відповідача РССКП «Київський крематорій», він є комунальним комерційним унітарним підприємством, заснованим на власності територіальної громади м.Києва, належить до сфери управління виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) і безпосередньо підпорядковується Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).
Згідно п.п.5.2, 5.3., 5.4. вищезазначеного статуту підприємство очолює директор, який самостійно вирішує питання діяльності підприємства згідно до законодавства України, укладеного контракту та статуту за винятком тих, що віднесені до компетенції власника та інших органів управління підприємством, в тому числі затверджує організаційну структуру, чисельність та штатний розпис підприємства, положення про структурні підрозділи, розподіл обов'язків між працівниками, вживає заходів щодо заохочення та накладення стягнень на працівників підприємства у встановленому порядку, у межах своїх повноважень видає розпорядження, накази, надає доручення, обов'язкові для виконання працівниками підприємства.
Так, наказом №290-2 від 16.12.2014, Калініченко Ю.Г. призначений директором ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» з 16.12.2014 на контрактній основі, на підставі розпорядження Київського міського голови В.Кличка від 12.12.2014 №478 «про звільнення ОСОБА_9 та призначення Калініченка Ю.Г., приступив до виконання своїх обов'язків директора ритуальної служби.
Відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку РССКП «Київський крематорій» погоджених головою профкому та затверджених директором РССКП «Київський крематорій» 07.04.2014, працівники ритуальної служби СКП «Київський крематорій» зобов'язані: суворо дотримуватися встановленої технології надання ритуальних послуг, працювати чесно і сумлінно, додержуватись дисципліни праці, своєчасно і точно виконувати розпорядження керівництва підприємства, а також функції, які визначені їх посадовими інструкціями.
Розділом 6 вказаних правил визначена тривалість робочого часу працівників підприємства, час початку і закінчення роботи. Робочий день встановлено з 09.00 до 18.00 годин, та в п'ятницю до 16.45 годин, з перервами для відпочинку з 13.00 до 13.45 годин.
Судом встановлено, що позивач згідно наказу №21П від 25.01.2011 працює на посаді головного інженера РССКП «Київський крематорій», з повною матеріальною відповідальністю, з правом підпису належних документів.
Наказом №111-к від 10.04.2015 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни, а саме у зв'язку з самовільним залишенням ним свого робочого місця та відсутності на робочому місці 06.04.2015 з 15.00 до 17.00 годин, до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, та, додатково, п.2 наказу позбавлено заохочення, а саме місячної премії протягом дії дисциплінарного стягнення.
З вказаного наказу вбачається, що підставою для його застосування стала доповідна записка першого заступника директора Дашукова І.Я. та письмові пояснення головного інженера ОСОБА_1.(а.с. 88).
З вказаним наказом він був ознайомлений 10.04.2015 та там же пояснив, що був відсутній з 15.20 до 16.20 годин, а з 15.00 до 15.20 годин - знаходився біля свого кабінету та розмовляв з ОСОБА_10, далі згідно пояснення від 07.04.2015.
З доповідної записки вбачається, що Дашуков І.Я. виявив відсутність позивача на робочому місці 06.04.2015 в період часу з 15.00 до 17.00 годин.
Відповідно до ст. 147 КзПП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1) догана;
2) звільнення.
Відповідно до ст. 149 КзПП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Як вбачається з письмових пояснень позивача від 07.04.2015, він був відсутній на робочому місці тому, що завозив до Держгірпромнагляду складене ним оскарження акту перевірки РССКП «Київський крематорій», яка, на його особисту думку, була упередженою та відбувалася з порушеннями.
Встановлено, що 27.03.2015 року Територіальним управлінням Держгірпромнагляду України у Київській області та м.Києві на підприємстві РССКП «Київський крематорій» проводилася позапланова перевірка, результатом якої став акт позапланової перевірки суб'єкта господарювання від 27.03.2015, № 11/94/0262-А.
Як пояснив у судовому засіданні позивач, він, не погоджуючись з проведеною перевіркою, звернувся з листом, в якому виклав заперечення на акт проведеної перевірки та дії перевіряючих до Держгірпромнагляду України, який 06.04.2015 особисто у робочий час відвіз до Держгірпромнагляду України, де лист і зареєстрував.
Вказане підтверджується матеріалами справи. Так позивач був дійсно відсутній на робочому місці 06.04.2015, з 15:00 до 17:00 годин, що не заперечувалось самим позивачем, з уточнення часу з 15.20 до 16.20 годин.
Ним особисто в журналі місцевих відряджень проставлена відмітка про те, що 6.04.2015 він відряджається до Держгірпромнагляду України (а.с.84).
Позивач, оскаржуючи наказ про застосування до нього дисциплінарного стягнення, посилався на те, що він самовільно не полишав робоче місце, а діяв в інтересах РССКП «Київський крематорій», виконуючи обов'язки головного інженера та доручення директора РССКП «Київський крематорій» №150.
Проте, таке твердження позивача спростовується матеріалами справи, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.237 ЦК України, представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до п.3.5 Посадової інструкції головного інженера РССКП «Київський крематорій», він має право представляти підприємство в організаціях, підприємствах, установах за наявності оформленого належним чином доручення.
Позивач посилається на ту обставину, що він діяв на підставі належного доручення №150 від 25.03.2015. Втім, відповідно до зазначеного доручення директора РССКП «Київський крематорій» №150 від 25.03.2015, позивачу, як головному інженеру РССКП «Київський крематорій», запропоновано задіяти всі необхідні служби підприємства для усунення порушень, виявлених при перевірці Дергірпромнаглядом України у Київській області 25.03.2015. Повноважень щодо подання заперечень, чи оскарження акту перевірки Держгірпромнагляду вказаний документ не містить.
Відповідно до ч.ч.2, 5 ст.65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.
Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Таким чином, з матеріалів справи та пояснень сторін не вбачається, що залишаючи робоче місце для подачі власних заперечень на акт перевірки до Держгірпромнагляду, позивач діяв в інтересах РССКП «Київський крематорій» та відповідно до доручення директора № 150.
Додатково слід зазначити наступне. Факт звернення позивача саме з особистим листом-запереченням на акт перевірки Держгірпромнаглядом РССКП «Київський крематорій», а не з офіційним оскарженням РССКП «Київський крематорій» названого акту, підтверджується ще й тим, що відповідь Держгірпромнагляду від 29.04.2015 №2704/є/7.1-9.1-9 /6/15 на лист позивача без номера від 06.04.2015 було направлено на домашню адресу позивача, а не РССКП «Київський крематорій». Також про особистий характер листа позивача вказує й факт відсутності реєстраційного номера цього листа від 06.04.2015 у журналах кореспонденції РССКП «Київський крематорій», який сторони не оспорювали. Крім цього, згідно довідки РССКП «Київський крематорій» №276 від 22.05.2015, за період з 25.03.2015 по 06.04.2015 відсутня реєстрація заперечень, повідомлень, листів та іншої документації на адресу територіального управління Держгірпромнагляду України у Київській області та м. Києві (щодо акта перевірки від 27.03.2015).
Порушень процедури накладення на позивача дисциплінарного стягнення посадовими особами РССКП «Київський крематорій» суд також не виявив та це не підтверджується матеріалами справи.
Тому суд приходить до висновку, що порушення чинного законодавства при накладенні на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани не було, та в позові в цій частині слід відмовити.
Посилання позивача на те, що дисциплінарне стягнення у вигляді догани не може застосовуватись одночасно з позбавленням місячної премії, також не знайшло свого підтвердження протягом розгляду справи по суті.
Так, відповідно до ст.147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1) догана;
2) звільнення.
Інші заходи, такі, як позбавлення премії, передбаченої системою оплати праці, позбавлення винагороди за наслідками роботи підприємства за рік, перенесення черги на одержання житла на рік, перенесення відпустки тощо, є заходами впливу, які не вважаються дисциплінарним стягненням і можуть застосовуватись разом з ним.
Згідно з ч.2 ст.2 Закону України «Про оплату праці» додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Тобто, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій є виключно додатковою заробітною платою і її часто плутають із преміями, які нараховуються за спеціальними системами і положеннями, а тому згідно з ч.3 тієї ж статті, відносяться до інших заохочувальних виплат.
Згідно ж із п.1.1 Положення «Про преміювання керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців РССКП «Київський крематорій», затвердженого директором ритуальної служби СКП «Київський крематорій» від 07.04.2014, преміювання керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати праці за підсумками роботи за місяць.
Враховуючи, що відповідно до п.1.2. Посадової інструкції позивача він відноситься до категорії керівників РССКП «Київський крематорій», і є першим заступником директора підприємства та несе персональну відповідальність за результати і ефективність виробничої діяльності, порядок нарахування та сплати премій останньому регулюється саме Положенням «Про преміювання керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців РССКП «Київський крематорій».
Відповідно до п.1.3 Розділу 3 Положення «Про преміювання керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців РССКП «Київський крематорій» за наявності наказу директора, у випадку винесення особі догани, її обов'язково позбавляють від преміювання або повністю, або частково.
З роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України, що викладені у листі «Про преміювання» №618/13/84-08 від 23.09.2008 вбачається, що положенням про преміювання мають визначатися виробничі упущення та інші порушення, за які працівники позбавляються премії повністю чи частково. Одним із таких показників може бути порушення працівником трудової дисципліни. У випадку, якщо така норма передбачена Положенням про преміювання, то при винесенні працівникові догани за порушення трудової дисципліни, розмір премії зменшується або працівник позбавляється права на отримання премії повністю на певний період часу.
Тобто, враховуючи, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме за грубе порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (трудової дисципліни), суд вважає, що посадові особи РССКП «Київський крематорій» діяли в межах своєї компетенції та повноважень при застосуванні дисциплінарного стягнення до позивача, як і при позбавленні його додаткової заробітної плати у вигляді премії.
Щодо посилання позивача на те, що відповідно до посадової інструкції третьої особи, першого заступника директора РССКП «Київський крематорій» Дашукова І.Я., до повноважень останнього не входить контроль за виконанням посадових обов'язків головним інженером РССКП «Київський крематорій», який відповідно до п.1.2. посадової інструкції головного інженера РССКП «Київський крематорій» є першим заступником директора і несе відповідальність за результати та ефективність виробничої діяльності, а відповідно до п. 1.3 згаданої інструкції, підпорядковується безпосередньо директору підприємства, суд вважає за потрібне зазначити наступне.
Судом встановлено, що оскаржуваний наказ винесений на підставі доповідної записки Дашукова І.Я., першого заступника директора РССКП «Київський крематорій», який є третьою особою по справі.
Позивачем не надано належного обґрунтування та доказів, що вказана доповідна записка написана з перевищенням посадових обов'язків. Доповідна записка є документом внутрішнього документообігу підприємства, який має на меті письмове повідомлення на ім'я керівника установи, організації, в якому описується певний факт, подія, повідомляється про виконання окремих завдань, службових доручень, тощо. Тому вказана доповідна записка є лише повідомленням про відсутність позивача на робочому місці, а не документом, який встановлює або змінює будь-які обставини.
Крім того, відповідно до п. 1.2, 1.6, 2.5 Посадової інструкції Першого заступника директора, на нього покладено обов'язки контролю стану трудової дисципліни та відповідальність за функціонування окремих підрозділів та служб підприємства.
В позовній заяві позивач також посилається на те, що оскаржуваний наказ було погоджено головою профкому Педаруком Ю.П., але засідання профкому не проводилося, що є, на думку позивача, порушенням КЗпП України. Проте, конкретних норм КЗпП, які було порушено, позивач не наводить, та суд таких порушень не вбачає.
Нормами Кодексу законів про працю України та внутрішніми документами РССКП «Київський крематорій» не передбачено обов'язковість проведення засідання профспілкового комітету для погодження притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Відшкодування працівнику моральної шкоди в зв'язку з порушенням його трудових прав врегульовано ст.237-1 КЗпП України.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної/немайнової/ шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, та ін.
Зважаючи на викладений вище висновок суду про відповідність вимогам закону дій керівництва РССКП «Київський крематорій» при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення, підстави для задоволення вимог в частині відшкодування моральної шкоди також відсутні.
Суд приймає до уваги, але оцінює критично твердження позивача та його представника в судовому засіданні щодо неправомірності дій відповідачів, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов'язок доказування обставин сторонами, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.
В п.27 Постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що зважаючи на принцип процесуальної рівності сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Право директора РССКП «Київський крематорій» в межах його повноважень видавати накази закріплено п.5.4.5 Статуту РССКП «Київський крематорій».
Таким чином, оспорюваний наказ виданий в межах наданих директору повноважень, а тому на позивача покладено обов'язок його виконання.
Суд вважає, що позивач, зайнявши керівну посаду в товаристві, зобов'язаний знати не тільки закон, а й установчі документи РССКП «Київський крематорій», які регулюють діяльність товариства, виконувати їх та керуватися ними.
Аналізуючи дані норми, умови укладення та виконання трудових договорів, визначені нормами трудового законодавства України, підпорядкованість позивача, як працівника, Правилам внутрішнього трудового розпорядку, Статуту РССКП «Київський крематорій» та іншим нормативним актам, які використовуються в діяльності товариства, суд вважає, що перебування позивача на посаді головного інженера не тільки надає йому права, а й покладає певні обов'язки, а тому твердження позивача та його представника в судовому засіданні щодо права, а не обов'язку виконувати діючі на підприємстві накази, не можуть бути прийняті до уваги.
Таким чином, враховуючи викладені вище обставини, оцінивши докази, зібрані у справі, в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача, а тому у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.21,24, 30, 139, 147, 148-150,221-228,231,233, 237-1 КЗпП України, ст.ст.3-4, 10-11, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України,суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Київський крематорій", Калініченка Юрія Григоровича, треті особи: Дашуков Ігор Якович, Педарук Юрій Петрович, ОСОБА_5 про визнання дій протиправними, скасування наказу, відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції.
Суддя: І.А.Усатова