Справа № 761/2207/15-ц
Провадження № 2-з/761/70/2015
Іменем України
29 січня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Фролової І. В.,
при секретарі - Вітріщаку Р. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту у справі за позовом ОСОБА_1 до Туристичної агенції "Туристична мережа "Поїхали з нами", ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
26 січня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів солідарно на свою користь грошові кошти у сумі 31 600 грн.
Разом з позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідачів по справі. Заяву мотивував тим, що відповідач відмовились в досудовому порядку повернути ОСОБА_1 грошові кошти, не відповідають на телефонні дзвінки та не реагують на письмові звернення позивача.
Вивчивши подану заяву, суд прийшов до висновку про її необґрунтованість з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Крім того, за ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає у тому, щоб засіб забезпечення позову відповідає предмету позову за вартістю.
Так, позивач просить накласти арешт на все належне відповідачам рухоме та нерухоме майно, при цьому ціна позову складає 31 600 грн. Таким чином, існує очевидна неспівмірність між засобом забезпечення позову у вигляді накладення арешту на все майно відповідачі та ціною позову.
Згідно ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Так, звертаючись до суду із вимогою про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідачів, позивач не конкретизує, яке саме майно є у власності відповідачів, та не підтверджує право власності останніх на таке майно. Таким чином, вказана вимога є недеталізованою, а тому задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 151-153, 209, 395 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту у справі за позовом ОСОБА_1 до Туристичної агенції "Туристична мережа "Поїхали з нами", ОСОБА_2 про стягнення коштів - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя: