Справа № 755/1877/15-ц
(заочне)
"06" березня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.
при секретарі Бородіні А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Рідна" до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу посилаючись на те, що автомобіль «Volkswаgen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_1 було застраховано позивачем за Договором добровільного страхування автотранспортних засобів № АТ 532/13 від 17.12.2013 року. 06.08.2014р., у м. Києві відбулась ДТП за участю автомобіля "ЗАЗ 1102", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого автомобіль «Volkswаgen Tiguan» було пошкоджено. Вина відповідача у ДТП підтверджується постановою Деснянського районного суду м. Києва від 23.10.2014 року про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності. З урахуванням умов договору страхування та виконуючи договірні зобов'язання, позивач визнав зазначену подію страховим випадком та сплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 58235,87 грн. Позивачем у вересні 2014року до ПАТ «Просто-страхування» була направлена заява про страхове відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/0159967, за результатами розгляду якої 29.12.2014 року ПАТ "Просто-страхування" було здійснено виплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 40811,60грн. Таким чином, розмір завданої шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, сплаченому позивачу ПАТ "Просто-страхування", тому до позивач має право на отримання від відповідача компенсації решти виплаченого страхового відшкодування в розмірі 17424,27 грн. Позивач звертався до відповідача з вимогою про відшкодування решти завданих збитків, однак відповідачем у добровільному порядку вимога не виконана, в зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача на свою користь компенсацію завданих збитків у розмірі 17424,27 грн. та суму судового збору. стягнення Представник позивача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Рідна"звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення компенсації завданих збитків.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив справу розглядати у відсутність представника позивача та у випадку неявки відповідача, постановити заочне рішення.
Відповідач в судові засідання, призначені на 11.02.2015р. та 06.03.2015р. не з'явився, був повідомлений про місце та час розгляду справи належним чином, заяв чи клопотань суду не надав.
З урахуванням положень ст. ст. 74-77, 169, 224 ЦПК України, суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних про правовідносини сторін по справі, для її розгляду по суті заочно.
Відповідно до ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль «Volkswаgen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_1, було застраховано позивачем на умовах добровільного страхування, договір № АТ 532/13 від 17.12.2013р. Страхові ризики: незаконне заволодіння ТЗ (в т. ч. угон, викрадення тощо) на території України; пошкодження ТЗ внаслідок ДТП; пошкодження ТЗ внаслідок протиправних дій третіх осіб; пошкодження ТЗ внаслідок стихійного лиха; пошкодження ТЗ внаслідок пожежі; конструктивна загибель ТЗ. Період страхування з 20.12.2013р. по 19.12.2014 р. (включно) (а.с. 5).
Згідно довідки № 9420758 про дорожньо-транспортну пригоду, 06.08.2014р., о 17 годині 25 хвилин у Деснянському районі м. Києва, по вул. Цвєтаєвої-Бальзака, сталася ДТП, учасниками якої були: ОСОБА_3 - автомобіль «Volkswаgen Tiguan», номерний знак НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_4; ОСОБА_2 - автомобіль ЗАЗ 1102, номерний знак НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_5, цивільно-правова відповідальність застрахована в АТ «Просто-страхування», поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ 0159967 з терміном дії до 07.03.2015 року. Внаслідок ДТП застрахований позивачем автомобіль отримав механічні пошкодження передньої центральної частини. ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п. п. 2.3Б, 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху (а.с. 12-13).
Згідно постанови Деснянського районного суду м. Києва від 23.09.2014р. по справі № 754/15041/14-п, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за яке накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340/ триста сорок/ гривень на користь держави . Цією постановою встановлено, що 06.08.2014 року о 17 год. 25 хв. ОСОБА_2 в м. Києві на перехресті вул. Цвєтаєвої - вул. Бальзака, керуючи автомобілем “ЗАЗ” номерний знак НОМЕР_2, не врахував дорожню обстановку перед зміною напрямку руху, перестроюванні, не переконався, що це буде безпечним, не пропустив автомобіль "Фольксваген" номерний знак НОМЕР_1, водій ОСОБА_3, який рухався в попутньому напрямку по тій смузі на яку мав намір перестроїтись ОСОБА_2, здійснив з ним зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів (а.с. 14).
Відповідно до ч. 3 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів. Статтею 14 ЦК України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно звіту № 1264 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу: VW Tiguan, держ. № НОМЕР_1, вартість матеріального збитку без врахування втрати товарної вартості, заподіяного власнику зазначеного автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на 13 серпня 2014р. складає 58235,87 грн. (а.с. 15-45).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль «Volkswаgen Tiguan» 2010 року випуску, білого кольору, реєстраційний № НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_4 (а.с.1 0).
07.08.2014 р. ОСОБА_4 подала позивачу заяву-повідомлення про факт пошкодження автомобіля (а.с. 9). 19.09.2014 р. ОСОБА_4 подала позивачу заяву про виплату страхового відшкодування (а.с. 49а). Позивачем було складено страховий акт № 3539 від 19.09.2014р. про визнання події страховою та виплату страхового відшкодування ОСОБА_4 за її заявою в розмірі 58235,87грн. (а.с. 50).
Як вбачається з видаткового касового ордеру, 19.09.2014р. ОСОБА_4 видано виплату страхового відшкодування по договору № АТ 532/13 від 17.12.2013р., згідно наказу №243/14-В від 19.09.2014р. в сумі 58235,87 грн. (а.с. 52).
23.09.2014р. позивач звертався до ПАТ "Просто-страхування" та ОСОБА_2 з заявою про страхове відшкодування у розмірі 58235,87 грн. (а.с. 53-54).
26.12.2014 року позивач звертався до відповідача з вимогою про відшкодування завданих збитків у розмірі 17424,27 грн. (а.с. 55-56).
Суду не надано відповідачем доказів про виконання вимоги позивача.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, що на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Згідно з ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За нормою ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.
Як убачається з матеріалів справи, розмір понесеного позивачем збитку становить суму17424,27 грн., яка є різницею між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь ПрАТ "СК "Рідна".
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн.
На підставі викладеного, ст. ст. 993, 1187, 1191, 1194ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», керуючись ст. ст. 10, 57-61, 197, 209, 212-215, 224-226,294 ЦПК України, суд -
Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Рідна" до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Рідна" компенсацію завданих збитків у розмірі 17424,27 грн. (сімнадцять тисяч чотириста двадцять чотири гривні двадцять сім копійок) та 243,60 грн. судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
До суду може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя