Номер провадження 2-о/754/191/15
Справа №754/6485/15-ц
Іменем України
19.06.2015 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Галась І.А., народних засідателів Бондаренко С.М., Коваленко І.В., за участю секретаря судового засідання Фацул М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Відділ реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про оголошення фізичної особи померлою,
ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з зазначеною заявою, в якій просить оголосити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлою в місті Києві з ІНФОРМАЦІЯ_8.
В обґрунтування вимог зазначив, що він, його батьки були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1. 31.07.1990р. в зв'язку з тим, що мати заявника ОСОБА_2 зловживала спиртними напоями, шлюб між батьками було розірвано та він залишився проживати з батьком. На підставі виконавчого листа №2 від 1997р. Ватутінський районний суд м. Києва зобов'язав ОСОБА_2 сплачувати аліменти на його утримання, але мати їх не сплачувала. 10.04.2000р. судом було оголошено розшук ОСОБА_2 для стягнення заборгованості по аліментах. 17.04.1997р. рішенням Ватутінського районного суду м. Києва за позовом батька заявника - ОСОБА_3, заявнику з батьком було виділено 3 кімнати в квартирі АДРЕСА_1, а матері - ОСОБА_2 1-ну кімнату площею 17 кв.м. ОСОБА_2 у вказаній квартирі не проживала. В подальшому ОСОБА_3 допоміг ОСОБА_2 отримати новий паспорт громадянина України та зареєстрував її у квартирі АДРЕСА_1 з подальшою приватизацією виділеного житла. Але і після цього його мати в квартирі не проживала та жодних зв'язків з ним та батьком не підтримувала. Під час подання документів для отримання паспорту, ОСОБА_2 була затримана міліцією, оскільки знаходилася у розшуку за матеріалами про крадіжку та доставлена у м. Бровари Київської області. Речей або майна, яке належало ОСОБА_4 у вищезазначеній квартирі немає, оскільки вона вивезла все своє майно ще у 1997 р. в АДРЕСА_2, де проживала зі своїм співмешканцем. Востаннє ОСОБА_2 бачили працюючою на овочевому оптовому ринку «Троєщина» приблизно 4 роки тому, про що відомо заявнику з розмов знайомих. Після цього жодних відомостей про матір не отримував. Батько у 2010р. робив спроби з'ясувати місце знаходження матері, однак нічого встановити не вдалося. Вважає, що ОСОБА_2 могла померти ще у 2010р. при невідомих обставинах під час зловживання спиртними напоями, оскільки більше 4 років за місцем її постійного проживання немає жодних відомостей про її місцезнаходження. Заявник просить оголосити його матір померлою для вирішення питання про спадщину на квартиру.
У судовому засіданні заявник доводи заяви підтримав, посилаючись на обставини, викладені у заяві, просив її задовольнити у повному обсязі.
В судове засідання представник заінтересованої особи відділу реєстрації актів цивільного стану Деснянського РУЮ у м. Києві не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в наданій суду заяві просили слухати справу без присутності представника відділу в зв'язку з великим навантаженням в роботі, та ухвалити рішення згідно чинного законодавства.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір'ю заявника ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження. (а.с.7)
Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 24 березня 2008р., виданого Відділом приватизації державного житлового фонду Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, за розпорядженням №518, квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_2 (а.с.19)
31 липня 1990р. шлюб між батьками заявника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було розірвано. (а.с.8)
Рішенням Ватутінського районного суду м. Києва від 17.04.1997р. ОСОБА_3 з неповнолітнім сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, було виділено три кімнати площею 8,2, 12,2, 15,5 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1, зобов'язавши Ватутінську держадміністрацію відкрити окремий договір найму жилої площі на ці кімнати з ОСОБА_3 Виділено ОСОБА_2 кімнату площею 17 кв.м. у вказаній квартирі. (а.с.9)
Ухвалою Ватутінського районного суду м. Києва від 10.04.2000р. оголошено розшук ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Києва.
Відповідно до повідомлення Ватутінського РУГУ МВС України в м. Києві від 26.05.2000р., гр. ОСОБА_2 за виконавчим листом № 2 від 1997р. виданого Ватутінським р/судом м. Києва, зобов'язана сплатити аліменти на користь ОСОБА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_1, на дитину - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 Розшукується за ухвалою Ватутінського районного суду м. Києва від 10.04.2000р., яка поступила у Ватутінське РУГУ МВС України в м. Києві 26.04.2000р., протягом одного місяця з дня отримання ухвали місцезнаходження боржника не встановлено.
Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_3, який є батьком заявника, пояснив, що його колишня дружина ОСОБА_2 проживала із співмешканцем в Броварському районі, знайомі бачили її на ринку, мала вигляд «опущеної», «пропащої» людини. У 1990р. він з нею розлучився, останні приблизно 4 роки колишню дружину не бачив. В селі, де вона раніше проживала, хата була продана, будь-якої інформації про місцеперебування ОСОБА_2 у нього відсутня.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що з 1983р. працювала у відділі кадрів інституту «КПІ», знала ОСОБА_2 по роботі, мала з нею хороші стосунки, разом їздили відпочивати на море. В останнє бачила ОСОБА_2 приблизно у 2006 р. на «Лісовому» ринку, вона мала вигляд людини, яка зловживає алкогольними напоями, вигляд «опустившегося человека».
Свідок ОСОБА_7 пояснила, що знала ОСОБА_2 з дитинства, з ОСОБА_2 була свідком на її весіллі, разом товаришували. Приблизно 3-4р. тому випадково зустріла її на оптовому ринку та ледве її впізнала. Зовнішньо ОСОБА_2 дуже змінилася, перебувала в крайньому стані алкоголізму, споживала сміття з мусорних баків. На її думку за цей час, за останні 3-4 роки ОСОБА_2 могла померти, враховуючи її спосіб та образ життя.
Згідно з ч. 1 ст. 234 ЦПК України, окреме провадження - це вид не позовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 249 ЦПК України, суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.
Згідно ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення " на відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у ст. 21 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.
Суд вважає, що вказаними вище доказами, підтверджено факт відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_2 у місці її постійного проживання більш ніж протягом трьох років, що дає підстави робити вірогідне припущення про смерть останньої.
За таких обставин, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 234, 247-250 ЦПК України, ст. 46 ЦК України,
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Оголосити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Києва, померлою.
Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою надіслати рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя
Народні засідателі: