ун. № 759/6793/15-к пр. № 1-кп/759/457/15
30 червня 2015 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ;
при секретарі - ОСОБА_2 ,
провівши в приміщенні суду відкрите судове засідання за обвинувальним актом стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ужгороді, українець, гр-н України, освіта середньо-спеціальна, не одружений, не працює, без реєстрації та місця проживання, судимий: - 22 липня 2005 року за вироком Ужгородського міського суду Закарпатської області за ч. 2 та ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки; - 11 листопада 2005 року за вироком Ужгородського міського суду Закарпатської області за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 71 КК України на 6 років позбавлення волі, 22 травня 2008 року звільнений від покарання умовно-достроково, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,
сторони провадження: прокурори ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_7 , -
05 листопада 2012 року ОСОБА_6 , знаходячись на будівельному майданчику по вулиці Павленка, 22 в місті Києві, випадково знайшов холодну зброю (мисливський ніж), який почав без передбаченого законом дозволу носити при собі. 11 листопада 2012 року близько 12 год 50 хв в ОСОБА_6 , коли він проходив вздовж будинку АДРЕСА_1 , вказаний ніж, який є холодною зброєю, був вилучений працівниками міліції.
Допитаний в судовому засіданні в порядку ст. 336 КПК України обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у висунутому звинуваченні визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочину, пояснивши, що дійсно, знаходячись на будівельному майданчику в м. Києві, випадково знайшов мисливський ніж, який продовжив зберігати в побутових цілях, наміру вчинити протиправні діяння за його допомогою не мав. 11 листопада 2012 року працівники міліції виявили в нього цей ніж, коли він проходив вздовж будинку АДРЕСА_1 .
Не дивлячись на повне визнання ОСОБА_6 своєї вини у протиправному носінні холодної зброї, вона підтверджується, крім власне її показань, також й іншими дослідженими судом доказами, які не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості.
Так, як видно з протоколу огляду та вилучення, 11 листопада 2012 року близько 12 год 50 хв в ОСОБА_6 і у його та двох понятих присутності був вилучений працівниками міліції ніж з рукояткою коричневого кольору. Під час дослідження речового доказу - ножа з рукояткою коричневого кольору, опечатаного експертом в межах експертизи № 966, обвинувачений показав, що саме цей ніж в нього було вилучено працівниками міліції за вказаних обставин.
Як видно з дослідженого в судовому засіданні висновку експерта № 966, вилучений в ОСОБА_6 ніж є холодною зброєю за типом мисливського ножа, виготовлений саморобним способом.
У судовому засіданні обвинувачений показав, що щиро розкаявся у вчиненому, а тому просив не брати до уваги його первісні показання, в яких він заперечував свою причетність до вказаного злочину.
Судом встановлено, що наведені вище показання обвинуваченого підтверджені наведеними доказами, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, а тому суд визнає самі ці показання обвинуваченого щирими і поряд з іншими доказами кладе в основу свого рішення, відхиляючи первісні показання обвинуваченого, які є нещирими і в яких він повідомляв іншу версію подій.
За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_6 носив холодну зброю без передбаченого законом дозволу, а тому ці його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 263 КК України.
При призначенні ОСОБА_6 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є злочином середньої тяжкості, дані про особу винного, який всупереч доводам захисту на час вчинення злочину мав судимість за умисний злочин. Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_6 , суд визнає його щире каяття. Обставин, що обтяжують його покарання, суд визнає рецидив злочинів.
Беручи до уваги всі вказані обставини у їх сукупності, суд вважає за можливе призначити йому покарання у виді арешту в межах санкції ч. 2 ст. 263 КК України на мінімальний строк, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нового злочину.
Враховуючи обґрунтованість висунутого обвинувачення, достатність підстав вважати, що обвинувачений, з огляду на його репутацію (відсутність реєстрації, перебування під вартою в межах іншого провадження), опинившись на волі, зможе ухилитися від виконання процесуальних рішень суду (ризик переховування), суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора і обрати щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК, можуть забезпечити виконання обвинуваченим вироку суду. При цьому, враховуючи обставини справи та дані про особу обвинуваченого, суд знаходить правові підстави для визначення застави у розмірі, який дорівнює двом розмірам мінімальної заробітної плати, оскільки саме такий її розмір здатен забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5 та 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ч. 3 ст. 349, ст. ст. 177-178, 182-183, 205, 366-371, 373-377 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, за якою призначити йому покарання у виді арешту строком на три місяці.
Обрати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід - ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ, взяти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ужгороді, під варту негайно і утримувати його в межах даного кримінального провадження до набрання вироком законної сили, але не довше ніж по 29 вересня (включно) 2015 року, під вартою у Ужгородському слідчому ізоляторі Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в Закарпатській області.
Визначити розмір застави, який здатний забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків - два розміри мінімальних заробітних плат, тобто в розмірі 2 436 грн, після внесення якої ОСОБА_6 підлягає звільненню з під варти в межах даного кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України. У разі внесення застави, покласти строком на два місця з дня звільнення з під варти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язки, передбачені п. п. 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Контроль за виконанням даної ухвали суду в частині арешту обвинуваченого покласти на начальника Ужгородського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в Закарпатській області.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 30 червня 2015 року.
Речові докази - вилучений в обвинуваченого ніж - знищити.
Судові витрати на проведення експертизи в сумі 470 грн 40 коп стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - з дня вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СУДДЯ ОСОБА_8