ун. № 759/4136/15-ц
пр. № 2/759/2977/15
22 червня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Журибеди О.М.,
при секретарях Павлишиній А.А., Дюрич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 2 грудня 2013 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, має бути стягнута сума 15 954, 82 грн. Рішення набрало законної сили 12 грудня 2013 року (ун. № 759/11300/13-ц, пр. № 2/759/4963/13). Боржником не виплачена сума 11 360, 86 грн, збитки від інфляції понесені за період з 12.12.2013 р. по 15.03.2015 р., а також три проценти річних від простроченої суми.
12.06.2015 року до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивачі просять суд стягнути суму боргу 11 067 грн., індекс інфляції додатково 2 733 грн. та 3% річних, що складає 2 817 грн. та судові витрати.
Позивач ОСОБА_1, яка також є представником позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.
В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на його необгрунтованість та безпідставність.
Дослідивши матеріли справи, заслухавши думку позивача та представника відповідача, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 02.12.2013 року рішенням Святошинського районного суду м. Києва позов задоволено частково, на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1, стягнуто з ОСОБА_3 15 954, 82 грн. Рішення набрало законної сили 12 грудня 2013 року (а.с. 4).
На підставі рішення суду від 02.12.2013 року видано виконавчий лист 12.02.2014 року (а.с. 5-6).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відтак грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
З урахуванням викладеного положення стаття 625 ЦК регулює зобов'язальні правовідносини, тобто поширюється на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В судовому засіданні встановлено, що позивачам заподіяна шкода, яка виникла внаслідок залиття квартири з вини відповідача. ОСОБА_3 у добровільному порядку частково виконується рішення суду, через те, що вона є пенсіонеркою та отримує щомісяця пенсію, інших доходів не має та не має можливості погасити одночасно весь борг, в зв'язку із чим в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 509, 625, 1166Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 10, 11, 58, 60, 208, 212-215,218, 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя