Справа № 755/12308/15-ц
23.06.2015 року суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П. розглянувши заяву позивача представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та встановленням обов'язку вчинити певні дії у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Києва Вольфа О.Л., старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Києва Шеремета Ю.М., Державного підприємства «Інформаційний центр «Міністерства юстиції України», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ», ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
18 червня 2015 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до начальника Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Києва Вольфа О.Л., старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Києва Шеремета Ю.М., Державного підприємства «Інформаційний центр «Міністерства юстиції України», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ», ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної та моральної шкоди.
19 червня 2015 року вказану позовну заяву було передано в провадження судді Катющенко В.П. в порядку визначеному ст.ст. 11-1, 118 ЦПК України.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 23 червня 2015 року у відкритті провадження у справі за позовними вимогами ОСОБА_1 пред'явленими до начальника Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Києва Вольфа О.Л., старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Києва Шеремет Ю.М., про зобов'язання вчинити дії, відмовлено.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 23 червня 2015 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху.
До позовної заяви, представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, додана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та встановленням обов'язку вчинити певні дії, відповідно до якої заявник просить суд: вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно начальника ВДВС Дніпровського РУЮ м. Києва Вольфа О.Л. та старшого державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ м. Києва Шеремет Ю.М., та встановлення обов'язку вчинити певні дії - а саме: зобов'язати ВДВС Дніпровського РУЮ м. Києва видати вимогу для ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України для передачі транспортного засобу для управління позивачу - ОСОБА_1, а саме: транспортний засіб марки TOYOTA, модель CAMRY (2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, сірого кольору, номер шасі НОМЕР_2), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Вивчивши доводи поданої заяви, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь в справі, може вжити заходи забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами
Згідно ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти дії; встановлення обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
Як роз'яснено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від
22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
В пункті 4 цієї ж Постанови роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
За вказаних обставин, вивчивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що підстави для забезпечення позову відсутні, оскільки провадження у справі не відкрито, а позивачем до матеріалів позовної заяви не додано відомостей про об'єктивні данні, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За таких обставин, суд вважає, що заява представника позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151 - 152, 210, 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та встановленням обов'язку вчинити певні дії у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Києва Вольфа О.Л., старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Києва Шеремета Ю.М., Державного підприємства «Інформаційний центр «Міністерства юстиції України», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ», ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння, стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна карга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: