Справа № 22-ц/793/1482/15Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 48 ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній інстанції
ОСОБА_2
25 червня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретаріОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 16 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів, заслухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, -
У лютому 2015 року ОСОБА_8 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_6 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог, вказувала про те, що вона з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі з 23.05.2007 року.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 жовтня 2012 року шлюб між нею та відповідачем розірвано.
Від шлюбу мають малолітню дитину - дочку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Малолітня дитина залишилась проживати з нею та перебуває на її утриманні.
Відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дочки.
Просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання їх малолітньої дочки в розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 16 березня 2015 року позов задоволено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, де вказуючи на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати рішення районного суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_8 задовольнити частково.
Заслухавши доповідь судді та пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону рішення суду відповідає не в повній мірі.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Стаття 184 СК України передбачає можливість визначення розміру аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
У п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 23.05.2007 року.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 жовтня 2012 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - дочку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Малолітня дитина залишилась проживати з позивачем та перебуває на її утриманні.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов та стягуючи з відповідача аліменти на утримання малолітньої дочки у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн. щомісячно, виходив з обов'язку батьків рівною мірою утримувати дитину до досягнення нею повноліття та врахував заяву відповідача про визнання ним позовних вимог.
Разом з тим, відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач на даний час не працює, знаходиться в цивільному шлюбі з іншою жінкою, яка потребує стороннього догляду, оскільки являється інвалідом та має малолітню дитину, про яку піклується відповідач.
Зазначене залишилось поза увагою районного, суду, а відтак є підставною для зміни рішення суду в бік зменшення розміру стягнутих аліментів з відповідача.
При цьому, колегія суддів виходить із того, що розмір прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років станом на день ухвалення судового рішення становив 1032 грн., а оскільки обов'язок по утриманню дитини покладений рівною мірою як на матір так і на батька дитини, то з урахуванням обставин справи, відповідно до ст.182 СК України, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір стягнутих аліментів з 1000 грн. до 600 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції - зміні шляхом зменшення розміру аліментів, які підлягають до стягнення з відповідача на утримання малолітньої дитини з 1000 грн. до 600 грн.
При цьому, колегія суддів також виходить із того, що згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 16 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів - змінити, зменшивши визначений судом розмір аліментів, який підлягає стягненню з ОСОБА_6 з 1000 грн. до 600 грн. щомісячно, починаючи з 26 лютого 2015 року та до досягнення малолітньою дочкою ОСОБА_9, 16 грудня 20110 року народження повноліття.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :