Справа № 22-ц/793/786/15Головуючий по 1 інстанції
Категорія : ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній інстанції
ОСОБА_2
26 березня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретаріОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси клопотання ОСОБА_6 про призначення у справі генотипоскопічну (аналіз ДНК) експертизу, -
ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа : Степанківська сільська рада Черкаського району Черкаської області про встановлення батьківства та зобов'язання внести зміни до актового запису про народження.
Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 грудня 2014 року позов задоволено.
У січні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення .
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 лютого 2015 року заяву ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 грудня 2014 року залишено без задоволення.
ОСОБА_6, не погоджуючись із заочним рішенням суду, оскаржив його в апеляційному порядку, та посилаючись на його невідповідність фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення , яким відмовити ОСОБА_7 в задоволенні її позовних вимог.
В порядку забезпечення доказів, апелянт в апеляційному суді заявив клопотання про призначення у даній справі генотипоскопічну (аналіз ДНК) експертизу для вирішення питання чи може ОСОБА_6 бути біологічним батьком дитини - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Заслухавши учасників апеляційного розгляду та перевіривши з даного приводу матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч. 1 ст. 145 ЦПК України призначення експертизи є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду першої інстанції за клопотанням позивача ОСОБА_7 призначалась судово медична генетична експертиза. Представник відповідача не заперечував проти призначення такої експертизи.
За наслідками виконання вказаної ухвали експертами КУ «Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи» складено висновок № 108 року, який був предметом дослідження в ході судового розгляду та йому дана відповідна правова оцінка при ухваленні рішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необгрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Відповідно до ч.2 ст.303 ЦПК. України апеляційний суд досліджує докази, які були судом першої інстанції досліджені з порушенням встановленого порядку або в досліджені яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
В ході апеляційного розгляду справи, відповідач ОСОБА_6 заявив клопотання про призначення генотипоскопічної (аналіз ДНК) експертизи, при цьому вказував, що про проведення такої експертизи клопотав в суді першої інстанції.
Колегія суддів вважає твердження апелянта такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.
Так, в ході розгляду заяви про перегляд заочного рішення, ОСОБА_6 вказував про те, що його відсутність в судовому засіданні позбавила можливості заявити клопотання про призначення та проведення повторної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи. Судом першої інстанції, визнано необґрунтованими такі посилання, що відображено в ухвалі суду від 11 лютого 2015 року.
Доказів в апеляційний суд, які були б підставою для призначення генотипоскопічної (аналіз ДНК) експертизи апелянтом не надано.
За вказаних обставин відсутні підстави для задоволення клопотання про призначення у даній справі генотипоскопічної (аналіз ДНК) експертизи при її розгляді в апеляційному суді з підстав, зазначених у клопотанні апелянта.
Керуючись ст. ст. 135,143, 150, 209, 210, 293 ЦПК України колегія суддів, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_6 про призначення генотипоскопічної (аналіз ДНК) експертизи у даній справі - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :