Справа № 22-ц/793/1387/15Головуючий по 1 інстанції
Категорія : на ухвалу ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній інстанції
ОСОБА_2
25 червня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретаріОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу суді Звенигородського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості по аліментах на утримання неповнолітніх дітей, -
В березні 2015 року ОСОБА_6 звернулась до суду з вказаним позовом до ОСОБА_7
Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2015 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з слідуючих підстав.
Повертаючи позовну заяву ОСОБА_6 суд виходив з того, що позивачем на момент постановлення ухвали від 10 квітня 2015 року, не були виконані вимоги ухвали від 26 березня 2015 року про залишення позову ОСОБА_6 без руху в повному обсязі.
Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 26 березня 2015 року позовну заяву ОСОБА_6 було залишено без руху з підстав не надання позивачкою довідки, що виконавчий лист Звенигородського районного суду про стягнення аліментів з ОСОБА_8 на утримання неповнолітніх дітей на час звернення до суду з позовом про стягнення неустойки по аліментах перебуває на виконанні ДВС і які дії приймалися для стягнення заборгованості по аліментах; а також ОСОБА_6, на підтвердження утворення заборгованості по аліментах з вини відповідача, не надано копію вироку суду про визнання останнього винним за ч.1 ст.164 КК України із зазначення, що вирок суду набрав законної сили. Крім того, районним судом було зазначено, що ОСОБА_6 у позові не було вказано усіх учасників судового процесу, а саме: не зазначено в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Звенигородський відділ ДВС Звенигородського РУЮ у Черкаській області.
8 квітня 2015 року ОСОБА_6 звернулась до суд із заявою про виконання вимог ухвали суду від 26 березня 2015 року, в якій зазначила, що виконавчий лист №2-729/08 від 17 грудня 2008 року Звенигородського районного суду про примусове стягнення аліментів на її користь на утримання двох дітей з відповідача перебуває на виконанні відділу ДВС Звенигородського РУЮ з 21 січня 2009 року. Відділом ДВС з метою виконання вимог виконавчого листа перевірив наявність майна та рахунків у боржника шляхом здійснення запитів у Звенигородський ВДАІ, Звенигородський виробничий відділ КП «ЧООБТІ», Звенигородський відділ земельних ресурсів та інші організації. Відповідач неодноразово попереджався відділом ДВС про заборгованість по аліментах. 18 серпня 2011 року відділом ДВС зроблено подання про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_7 24 січня 2014 року відділом ДВС направлено подання до Звенигородського райсуду про тимчасове обмеження ОСОБА_7 у праві виїзду за кордон, про що було постановлено відповідну ухвалу. 6 травня 2014 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника. 12 січня 2015 року зроблено подання відділом ДВС на порушення кримінальної справи і 23 березня 2015 року вироком Звенигородського районного суду притягнутий до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.164 КК України.
Стосовно вироку та вступу його в законну силу зазначила, що вирок вступить в законну силу 16 квітня 2015 року і його копія буде представлена нею суду пізніше.
Крім того, у вищевказаній заяві ОСОБА_6 заявила клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Відділ ДВС Звенигородського РУЮ.
Проте, ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2015 року позовна заява ОСОБА_6 була визнана неподаною та повернута позивачу в зв'язку з не усуненням недоліків в повному обсязі, зазначених в ухвалі судді від 26 березня 2015 року.
Відповідно до роз'яснення п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не в праві через неподання доказів при пред'явленні позову залишити заяву без руху та повертати заявнику.
Однак, зазначене залишилося поза увагою судді.
З огляду на це ухвалу судді від 10 квітня 2015 року не можна визнати законною і вона як постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості по аліментах на утримання неповнолітніх дітей - скасувати.
Справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :