Справа № 758/4226/14-п
Категорія 147
05 травня 2014 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Швиденко В. А., розглянувши матеріали, що надійшли з ВДАІ Подільського РУ ГУ МВС у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, уродженця м. Шепетівка Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 28 березня 2014 року приблизно о 04 годині 05 хвилин, керував автомобілем марки «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_2, по Кільцевій дорозі в м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини.
Заслухавши пояснення правопорушника, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, що підтверджується доказами, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1), письмових поясненнях ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а.с. 2).
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на правопорушника за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, наявність такої пом'якшуючої відповідальність обставини, як щире розкаяння винного, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу.
Також приходжу до висновку, що в даному випадку таке стягнення, з врахуванням його виховного і попереджувального впливу, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування, у зв'язку з чим, не вбачаю підстав для накладення інших видів стягнення, а саме, позбавлення права керування транспортними засобами та адміністративний арешт.
Підлягає стягненню з правопорушника судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 283, 284, 294 КУпАП, суддя -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва або не неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В. А. Швиденко