Справа № 758/3346/13-п
Категорія 138
05 грудня 2013 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Швиденко В. А., з участю адвокатів Поповича Т.С. та Чернеги В.П., учасників дорожньо-транспортноъ пригоди ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши матеріали, що надійшли з ВДАІ Подільського РУ ГУ МВС у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Білецьківка Кременчуцького району Полтавської області, українця, громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_3 27 листопада 2012 року о 12 годині 58 хвилин в м. Києві по вул. Фрунзе, 116-А, керуючи автомобілем марки «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1, перед зміною напрямку руху та перестроюванням не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_2, що привело до механічних пошкоджень, чим порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України.
У судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав, та пояснив, що 27 листопада 2012 року о 12 годині 58 хвилин він, керуючи автомобілем марки «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по вул. Фрунзе в бік Подолу. Маючи намір здійснити маневр розвороту біля будинку 110 по цій же вулиці, завчасно включив лівий поворот та зайняв ліве положення. Проїхавши 30 м та переконавшись, що здійснюваний маневр не буде заважати іншим учасника руху, почав виїжджати на трамвайну колію, де призупинився, а потім знову продовжив рух, при цьому, швидкість руху автомобіля зменшувалась. В момент удару його автомобіль знаходився за 1-1,5 м від попутної трамвайної колії. Стверджує, що вказане ДТП сталося з вини водія автомобіля «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_4, оскільки він рухався з великою швидкістю, що в свою чергу стало причиною неможливості здійснити об'їзд автомобіля «Тойота» з правого боку проїзної частини.
У судовому засіданні ОСОБА_4 повідомив, що він 27 листопада 2012 року рухався на автомобілі «Фольцваген» в бік Подолу. По переду він бачив автомобіль «Тойота», який рухався в його ж напрямку майже біля бровки. Знаходячись за 8-10 м до його автомобіля водій автомобіля «Тойоти» різко почав здійснювати маневр розвороту, внаслідок чого він був позбавлений технічної можливості здійснити об'їзд даної перешкоди з правого боку. Стверджує, що ОСОБА_3, здійснюючи розворот, не міг бачити його автомобіль, оскільки він для нього був поза зоною видимості, а отримані внаслідок ДТП пошкодження на власному автомобілі свідчать про те, що він ухилявся від удару, тому був змушений об'їхати виниклу перешкоду ліворуч, щоб уникнути зіткнення, при цьому, здійснивши виїзд на протилежну сторону проїзної частини.
По даному матеріалу було проведене дослідження головним експертом відділу автотехнічної експертизи ДНДЕКЦ МВС України ОСОБА_5 (висновок спеціаліста № 9-1 від 25.01.2013 року) та призначено автотехнічну та транспортно-трасологічну експертизу (висновок експерта № 3854\8462\13-52 від 30 серпня 2013 року), виконану експертом відділу автотехнічних видів досліджень лабораторії автотехнічних, товарознавчих та спеціальних видів досліджень Київського НДІ судових експертиз ОСОБА_6.(а.с.45-53, 111-119).
Відповідно до вищевказаного висновку спеціаліста, в даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля «Тойота» ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 10.8 та п. 10.1 ПДР України, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв'язку з виникненням даного ДТП. В діях водія автомобіля «Фольцваген» ОСОБА_4 невідповідностей вимогам п. 12.3 ПДР України, які б знаходились у причинному зв'язку з виникненням даного ДТП, з технічної точки зору не вбачається.
Відповідно до вищезгаданого висновку експерта, у технічно спроможному варіанті обставин скоєння зіткнення за версією водія автомобіля «Тойота», які співпадають з поясненнями водія автомобіля «Фольцваген» ОСОБА_4, на проїзній частині, перед пояатком маневру розвороту дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 10.1 та п. 11.8 ПДР України і знаходяться у причинному зв'язку із фактом настання зіткнення. В свою чергу, так як водій ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Тойота» шляхом застосування гальмування з моменту початку повороту останнього від правого краю проїзної частини дороги, то його дії теж не відповідають вимогам п. 12.3 ПДР України і теж знаходяться в причинному зв'язку із фактом зіткнення.
З метою усунення суперечностей, які існують в зазначених висновках експертів, в частині наявності причинного зв'язку між діями водія ОСОБА_4 та наслідками даного ДТП, в судовому засіданні дали свої пояснення експерти ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтвердили в повному обсязі висновки, викладені ними під час проведення експертиз, надали вичерпні пояснення по суті проведених досліджень.
Зважаючи на значний термін перебування даного матеріалу в провадженні суду, з метою недопущення подальшого затягування його розгляду, приходжу до висновку про недоцільність призначення комісійної судової експертизи.
Оцінюючи докази, що містяться у висновку спеціаліста № 9-1 від 25.01.2013 року та висновку експерта № 3854\8462\13-52 від 30 серпня 2013 року, приходжу до висновку, що наявні в них суперечності щодо наявності чи відсутності причинного зв'язку між діями водія ОСОБА_4 та наслідками даного ДТП, викликані різницею у вихідних даних.
Вислухавши пояснення учасників ДТП, експертів, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про винність ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що підтверджується поясненнями водія автомобіля «Фольцваген» ОСОБА_4, які не змінювались протягом всього часу розгляду даного матеріалу, та які, на думку судді, носять правдивий характер, та характером отриманих внаслідок ДТП пошкоджень транспортних засобів.
Доводи водія ОСОБА_3. про те, що автомобіль «Фольцваген» під керуванням водія ОСОБА_4 рухався з великою швидкістю, що в свою чергу стало причиною неможливості здійснити об'їзд автомобіля «Тойота» з правого боку проїзної частини спростовуються зібраними доказами, тому розцінюються суддею критично.
Згідно положень ч. 2 ст. 38 КУпАП, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Зважаючи на те, що вчинене ОСОБА_3 правопорушення не є триваючим, провадження по даному матеріалу підлягає закриттю в зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 283, 284, 294 КУпАП, суддя -
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження по даному матеріалу закрити в зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва або не неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В. А. Швиденко