Справа № 755/4887/15-ц
"18" червня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.,
за участі секретаря Локоткова І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка дії в своїх та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Київської міської ради, треті особи Головне управління юстиції у м. Києві, Реєстраційна служба Головного управління юстиції в м. Києві про визначення часток у спільному сумісному майні та визнання права власності на частки у квартирі в порядку спадкування за законом,-
Позивач, яка діє в своїх та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, звернулася до суду з позовом до Територіальної громади в особі Деснянської районної у м. Києві ради про визначення часток у спільному сумісному майні - квартирі АДРЕСА_1, а саме по ? частці за чотирма співвласниками: за померлою ІНФОРМАЦІЯ_7 року ОСОБА_7, за нею, за ОСОБА_3 та за ОСОБА_2. Також просить визнати право власності в порядку спадкування за законом за нею на ? частку вказаної квартири, за ОСОБА_3 на 1/3 частку квартири, за ОСОБА_2 на 1/3 частку квартири та за ОСОБА_4 на 1/12 частку квартири.
Вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_7 року померла її донька ОСОБА_7, яка є матір'ю позивачів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10.06.2014 року чоловік померлої ОСОБА_7, який є батьком вказаних дітей (неповнолітніх позивачів), позбавлений батьківських прав.
14.10.2014 року розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації № 598 неповнолітнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування.
Відповідно розпорядження № 507 Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації її 05.11.2014 року призначено піклувальником над неповнолітніми онуками - позивачами та покладено відповідальність за збереження житла і майна підопічних за адресою АДРЕСА_1.
Внаслідок смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина, до складу якої ввійшла частина трикімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 61,4 кв.м, житловою площею 40,9 кв.м.
Спірна квартира була подарована їй, померлій ОСОБА_7, позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно договору дарування квартири від 20.03.2000 р.
Відповідно Реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації від 31.03.2000 року, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за обдарованими без визначення часток.
У оформленні спадкових прав після смерті ОСОБА_7 їм було відмовлено державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори у зв'язку з тим, що не визначена частка померлої у спільній власності.
Вони прийняли спадщину, подавши до нотаріальної контори відповідну заяву, неповнолітні позивачі мешкають у спірній квартирі, проте через не визначення частки спадкодавця ОСОБА_7 у спільному майні, яка становить ? частку квартири, діти позбавлені можливості отримати свідоцтва про право на спадщину після смерті їхньої матері.
Вона на підставі ст. 1274 ЦК України відмовляється від спадщини померлої ОСОБА_7 на користь своїх онуків, тому частка спадкодавця ділиться на трьох дітей останньої - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6. При переході права на спадкування від померлої ОСОБА_7 частки квартири АДРЕСА_1 розподіляються наступним чином: її частка становить 1/4 ; ОСОБА_3 - ? + 1/12 = 1/3; ОСОБА_2 ? + 1/12 = 1/3 та ОСОБА_4 - 1/12.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2015 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_8 було замінено неналежного відповідача Деснянську районну у м. Києві раду на належного відповідача Київську міську раду та судом замінено третю особу Десяту Київську державну нотаріальну контору на Головне управління юстиції в м. Києві і залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Реєстраційну службу Головного управління юстиції в м. Києві (а.с. 46, 47).
В судове засідання позивач, представник відповідача та представники третіх осіб не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи сторони та треті особи були повідомлені належним чином, при цьому представником позивача ОСОБА_8 суду подана заява з проханням розглянути справу без її участі.
Представником відповідача Київської міської ради Новаковським Р.Я. суду подані письмові пояснення на позов з проханням на підставі поданих доказів прийняти рішення згідно норм чинного законодавства та розглянути справу у відсутності представника відповідача.
Про причини неявки представників третіх осіб Головного управління юстиції у м. Києві та Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві суд повідомлено не було.
Суд, дослідивши матеріали справи та матеріали спадкової справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно Договору дарування квартири від 20 березня 2000 р., ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 прийняти в дар трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 61,35 кв.м., житловою площею 42,20 кв.м. (а.с. 17).
Вищевказаний договір дарування квартири від 20.03.2000 року посвідчений державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори, зареєстрований у реєстрі за № 11-420, та у Київському міському бюро технічної інвентаризації записаний у реєстрову книгу № д.605-149 за реєстровим № 6378, про що видане Реєстраційне посвідчення від 31.03.2000 року (а.с. 18).
Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 від 06.02.2015 року та довідки про показники об'єкта нерухомого майна, виданої Київським міським БТІ 06.02.2015 року, спірна квартира має загальну площу 61,4 кв.м., житлову площу 40,9 кв.м. (а.с. 19-21).
Як убачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_7.
Відповідно свідоцтв про народження, батьками неповнолітніх позивачів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, є ОСОБА_7 та ОСОБА_10.
Рішенням Подільського райсуду м. Києва від 10.06.2014 року ОСОБА_10 позбавлено батьківських прав щодо неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 11-13).
Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року (а.с. 6).
Отже позивачі, які є матір'ю та дітьми спадкодавця ОСОБА_7, є спадкоємцями першої черги за законом, відповідно положень ст. 1261 ЦК України.
14 жовтня 2014 року розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 598 неповнолітнім ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування (а.с. 14).
Розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 05.11.2014 року № 507 призначено ОСОБА_1 піклувальником над неповнолітніми онуками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 15-16).
З матеріалів спадкової справи № 618/2013 щодо майна померлого ОСОБА_7 убачається, що ОСОБА_1 14 серпня 2013 року до Десятої Київської державної нотаріальної контори подавала заяву про відмову від прийняття спадщини після померлої її доньки ОСОБА_7, вказавши спадкоємців дітей померлої - неповнолітніх позивачів.
Також позивач ОСОБА_1 19.12.2014 року подавала до Десятої Київської державної нотаріальної контори заяву в інтересах онуків ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про видачу свідоцтв про право на спадщину.
Отже, позивачі в установлений законом строк подали заяву про прийняття спадщини.
Постановою від 19.12.2014 року державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з посиланням на те, що частка спадкодавця ОСОБА_7 у спільній власності не визначена (а.с. 22, 22 зв.).
Згідно довідки ЖРЕО № 409 від 25.02.2015 р. № 603, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані неповнолітні позивачі, а саме: ОСОБА_3 і ОСОБА_2 з 13.04.2000 року та ОСОБА_4 з 22.01.2001 року (а.с. 23).
Як зазначено вище, у договорі дарування спірної квартири від 20.03.2000 року не визначені частки власності чотирьох обдарованих осіб, а саме: ОСОБА_7 та позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3
Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
У зв'язку з цим, за договором дарування спірної квартири обдаровані ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мають рівні частки у власності спірної квартири, а саме кожен з них по ? частки.
З урахуванням зазначеного заявлені вимоги у частині визначення часток у спільному сумісному майні, яким є спірна квартира, відносно позивачів підлягає задоволенню.
Отже, після смерті співвласника ОСОБА_7 спадковим майном являється належна їй ? частка квартири АДРЕСА_1.
У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Відповідно до п. 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.
Як роз'яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За заявленими вимогами позивач просить визнати право власності у порядку спадкування за законом на спірну квартиру у наступних частках: за нею на ? частку квартири, за ОСОБА_3 на 1/3 частки, за ОСОБА_2 на 1/3 частки та за ОСОБА_4 на 1/12 частки.
Проте, як зазначає сама позивач ОСОБА_1, вона відмовилася від спадщини на користь своїх онуків у рівних частках.
Отже, з урахуванням цих обставин та беручи до уваги, що спадкоємцями являються три особи та спадковим майном є ? частка квартири АДРЕСА_1, тому за кожним із спадкоємців слід визнати право власності у порядку спадкування за законом по 1/12 частці вказаної квартири. У решті вимоги задоволенню не підлягають, так як право власності на решту ? частки спірного нерухомого майна підтверджується договором дарування квартири.
Керуючись ст. ст. 15, 328, 368, 370, 1216-1218, 1220, 1222, 1233, 1261, 1268, 1274, 1296 ЦК України, ст. 49 Закону України «Про нотаріат», п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р. за № 282/20595, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 64, 88, 208, 215, 218 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1, яка дії в своїх та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Київської міської ради, треті особи Головне управління юстиції у м. Києві, Реєстраційна служба Головного управління юстиції в м. Києві про визначення часток у спільному сумісному майні та визнання права власності на частки у квартирі в порядку спадкування за законом задовольнити частково.
Визначити частки у спільному сумісному майні, а саме квартирі АДРЕСА_1 загальною площею 61,35 кв.м., житловою площею 42,20 кв.м. за: - ОСОБА_1 - на ? частку квартири;
- за ОСОБА_3 - на ? частки;
- за ОСОБА_2 - на ? частки.
Визнати право власності в порядку спадкування за законом:
- за ОСОБА_2 на 1/12 частку квартири АДРЕСА_1, яка має загальну площу 61,35 кв.м., житлову площу 42,20 кв.м.;
- за ОСОБА_3 на 1/12 частку квартири АДРЕСА_1, яка має загальну площу 61,35 кв.м., житлову площу 42,20 кв.м.;
- за ОСОБА_4 на 1/12 частку квартири АДРЕСА_1, яка має загальну площу 61,35 кв.м., житлову площу 42,20 кв.м.
В решті заявлених вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя