Справа № 755/10712/15-ц
"26" червня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Чех Н.А.
з участю секретаря - Кузьменко А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за заявою Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, -
встановив:
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява від ПАТ «Ідея Банк» про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків в особі третейського судді Тропотяга Р.П. від 20.03.2015 по справі № ІБ-785/15 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором від 01.08.2012 року № М02.181.70790 в розмірі 10 862,95 грн. та витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом у сумі 95,00 грн.
В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ст. 389-9 ЦПК України неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про день та місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази та матеріали справи третейського суду, суд дійшов до наступного.
20.03.2015 року Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків в особі третейського судді Тропотяга Р.П. постанов рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором від 01.08.2012 року № М02.181.70790 в розмірі 10 862,95 грн. та витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом у сумі 95,00 грн.
Пунктом 5.6 кредитного договору передбачено, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору або у зв'язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди. Умови договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення договору.
Статтею 5 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Статтею 6 Закону України «Про третейські суди» визначено категорії справ, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, розгляд яких заборонений третейськими судами.
Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пунктом 14, згідно якого третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Зазначений Закон набрав чинності 12 березня 2011 року.
Отже, на час укладання кредитного договору - 01 серпня 2012 року, Закон України «Про третейські суди» містив заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Відповідно до п. 2 ст. 389-10 ЦПК України суд відмовляє у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.
Згідно правової позиції висловленої Верховним Судом України при розгляді справи № 6-64цс15 від 20.05.2015 року, Закон України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнив пунктом 14, згідно якого третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Статтею 360-7 ЦПК України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
Враховуючи вимоги п. 2 ст. 389-10 ЦПК України, в задоволенні заяви про видачу виконавчого листа має бути відмовлено в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 5, 6, 12 Закону України «Про третейські суди», Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам», ст.ст. 360-7, 389-10, 389-11 ЦПК України суд, -
ухвалив:
В задоволенні Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення судом.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя: