Справа № 755/6765/15-ц
(заочне)
"10" червня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.,
за участі секретаря Локоткова І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
Позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом у якому просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики у розмірі 200 000,00 грн., неустойку в сумі 5 800,00 грн. та судові витрати.
Вимоги мотивує тим, що 20 лютого 2015 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого відповідач отримав в позику грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн., що за курсом за домовленістю сторін (1:25) становить 8 000,00 дол. США із терміном повернення коштів до 02.03.2015 року.
За умовами договору за неповернення позики позичальник повинен сплатити 0,10 % від суми загальної заборгованості за кожен прострочений день.
Кошти відповідач не повернув, у зв'язку з чим він змушений звернутися до суду за захистом порушених прав.
Позивач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, представником позивача ОСОБА_3 до суду подано заяву у якій просить розглянути справу у його відсутності, в заяві вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, у зв'язку з чим суд вважає за можливе відповідно до ст. 169 ч. 4, ст. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів справи, 20 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сікуцьким О.А., зареєстрований у реєстрі за № 200, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав від позивача грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн., що за курсом за домовленістю сторін (1:25) становить 8 000,00 дол. США із терміном повернення коштів до 02.03.2015 року (а.с. 5).
Відповідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за договором позики не виконав.
Відповідно до п. 5 укладеного договору позики, у випадку коли позичальник не повернув грошові кошти до зазначеного терміну, позикодавець вправі буде пред'явити цей договір до стягнення в порядку і в терміни, передбачені чинним законодавством України, а також за кожен день заборгованості нараховуватиметься 0,10 % від суми загальної заборгованості
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до розрахунку, позивач просить стягнути з відповідача неустойку за неповернення позики за період з 02.03.2015 року по 31.03.2015 р. Однак, як зазначено вище, умовами договору передбачено виконання зобов'язань до 02.03.2015 року. Отже, прострочення за неповернення коштів рахується з 03.03.2015 року. У зв'язку з цим період прострочення з 03.03.2015 року по час вимог - 31.03.2015 року включає 29 календарних днів та з урахуванням 0,1 % за кожен прострочений день сума неустойки становить 5 800,00 грн.
В спростування зазначеного будь-яких доказів відповідачем суду не надано.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Отже, за викладених вище обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2 058 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 541, 625, 629, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-64, 74, 79, 80, 81, 88, 169, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 20.02.2015 року в сумі 200 000 грн., неустойку у розмірі 5 800 грн. та судовий збір в сумі 2 058 грн., а всього суму 207 858 (двісті сім тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя