Справа № 755/10008/15-ц
"25" червня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді - БАРТАЩУК Л.П.
при секретарі - Ізвольської С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач - ОСОБА_1 звернулася з позовом до відповідача - ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 30 липня 2011 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Як зазначає позивач, подружнє життя не склалось через несумісність характерів, непорозуміння, відсутність спільних поглядів на життя та сім'ю.
Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільно сторони не проживають.
Позивач вважає для себе подальше сумісне життя і збереження сім'ї з відповідачем неможливим, а призначення будь-яких строків для примирення - недоцільним.
Спору про поділ майна, що є спільною власність, немає, між сторонами досягнуто згоди про місце проживання дитини з матір»ю та про утримання дитини.
До початку розгляду справи по суті сторони звернулися зі спільною заявою, згідно з якою позивач підтримала позов повністю, а відповідач позов повністю визнав.
Вивчивши спільну заяву сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 30 липня 2011 року, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві вчинено актовий запис № 567.
Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Спільне життя між сторонами не склалося.
Згідно викладених позивачем обставин, сторони не ведуть спільного господарства, спільно не проживають та не підтримують шлюбних стосунків.
Відповідно до п. 3 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Враховуючи викладені позивачем обставини, які визнаються відповідачем, суд дійшов висновку про те, що сім'я сторін фактично розпалась та поновлена бути не може.
Згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Оскільки збереження зареєстрованого шлюбу суперечитиме інтересам сторін, які не бажають його збереження, позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач в заяві зазначила, що після розірвання шлюбу бажає іменуватися дошлюбним прізвищем «ОСОБА_1».
Керуючись ст.ст. 56, 110-112, 113 СК України, ст.ст. 10, 57-61, 209-210, 212-215, 222, 223, 294 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 30 липня 2011 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 567, між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, - розірвати.
Відновити дошлюбне прізвище ОСОБА_1 - «ОСОБА_1».
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги, а особами, які не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення, - потягом десяти днів з дня його отримання.