Справа № 755/16143/13-к
"19" червня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
підсудних ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за п.п. 6, 12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 194 КК України, -
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває зазначена кримінальна справа, яка надійшла з прокуратури м. Києва та розслідувалася СУГУ МВС України в м. Києві.
Про розгляд справи були неодноразово належним чином повідомлені потерпіла ОСОБА_10 та свідок ОСОБА_11 , однак до суду останні не з'явилися, про причини неявки не повідомили.
Вислухавши думку прокурора про те, що потерпіла та свідок ухиляються від явок до суду, а тому вона вважає за доцільне застосувати до них примусовий привід, інших учасників процесу, які підтримали позицію прокурора, колегія суддів приходить до наступного.
З положень глави 26 КПК України убачається, що участь потерпілого та свідків при розгляді кримінальної справи в суді є обов'язковою, для дотримання основоположних завдань кримінального судочинства визначених ст. 2 КПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 72 КПК України, потерпілий зобов'язаний з'явитися за викликом особи, яка проводить дізнання, слідство, прокурора і суду.
Частиною 1 статті 70 КПК України регламентовано, що особа, викликана органом дізнання, слідчим, прокурором або судом як свідок, зобов'язана з'явитися в зазначені місце і час і дати правдиві показання про відомі їй обставини в справі.
Відповідно до ст. 290 КПК України, до потерпілого, який не з'явився без поважних причин, суд може застосувати привід відповідно до статті 72 цього Кодексу.
З положень ст. 292 КПК України слідує, що якщо не всі викликані свідки з'явилися, суд, вживає, при необхідності, щодо них заходів, зазначених у статтях 70 і 71 цього Кодексу.
З положень ч. 2 ст. 70 та ч. 3 ст. 72 КПК України випливає, що якщо потерпілий, свідок не з'явився без поважних причин, орган дізнання, слідчий, прокурор або суд мають право застосувати привід у порядку, передбаченому статтями 135 і 136 цього Кодексу.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Верховним Судом України визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність кримінальної справи, яка зумовлена як фактичними обставинами у справі, так і різними правовими аспектами, пов'язаними із нею опосередково, характером фактичних даних, які підлягають встановленню, кількістю учасників процесу, обсягом та специфікою процесуальних дій, необхідних для повного і об'єктивного дослідження обставин справи.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин, беручи до уваги той факт, що суд не має будь-яких ґрунтовних даних про причини неодноразових неявок до суду вище зазначених осіб з поважних причин, вважає за необхідне застосувати примусовий привід щодо останніх.
Окрім того, згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 3 ст. 402 КПК України, ухвала і постанова суду, які не підлягають оскарженню, набирають законної сили і виконуються негайно після їх винесення.
Обов'язковість рішень суду є конституційним принципом правосуддя, що закріплений у п. 9 ст. 129 Конституції України.
Частина 8 статті 404 КПК України передбачає, що органи, які виконують вирок, постанову або ухвалу, повідомляють суд, який їх постановив про їх виконання.
При визначенні розумного строку виконання даної постанови виконавцями і контролюючим органом, суд враховуючи практику Європейського суду з прав людини, приходить до висновку, що під розумним строком доцільно розуміти найкоротший строк з метою проведення процесуальних дій, який достатній для своєчасного (без невиправданих зволікань), досягнення мети процесуальної дії та взагалі завдань кримінального судочинства.
Крім того, беручи до уваги той факт, що відповідно до положень ст. 121 Конституції на прокуратуру України покладено: нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах; нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, суд вважає за необхідне покласти на неї обов'язок забезпечити контроль за виконанням даної постанови.
Керуючись ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, ст. 121, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 70, 72, 290, 402, 404, КПК України, колегія суддів, -
? застосувати до потерпілої:
ОСОБА_10 , останнє відоме місце проживання: Вінницька область Липовецький район с. Богданівка, засоби зв'язку: НОМЕР_1 , примусовий привід, у порядку, передбаченому статтями 135 і 136 КПК України 1960 року, в судове засідання, яке відбудеться в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва (м. Київ, вул. І. Сергієнка, 3, каб. 40) “17” “липня” 2015 року о 14 год. 00 хв.
? застосувати до свідка:
ОСОБА_11 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , засоби зв'язку: НОМЕР_2 , примусовий привід, у порядку, передбаченому статтями 135 і 136 КПК України 1960 року, в судове засідання, яке відбудеться в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва (м. Київ, вул. І. Сергієнка, 3, каб. 40) “17” “липня” 2015 року о 14 год. 00 хв.
Виконання постанови доручити СУГУ МВС України в м. Києві та Дніпровському РУГУ МВС України в м. Києві.
Контроль за виконанням постанови покласти на прокурора м. Києва та прокурора Дніпровського району м. Києва.
Зобов'язати СУГУ МВС України в м. Києві та Дніпровське РУГУ МВС України в м. Києві за умови неможливості виконання даної постанови, повідомити суд про причини невиконання та про застосовані заходи спрямовані на її виконання в строк до судвого розгляду.
Зобов'язати прокуратуру м. Києва прокуратуру та Дніпровського району м. Києва, за умови неможливості забезпечення контролю за виконанням постанови, повідомити суд про причини та про застосовані заходи спрямовані на його забезпечення в строк до судового розгляду.
Зобов'язати виконавців роз'яснити потерпілій, що у разі її злісного ухилення від явки до суду, потерпілий несе відповідальність відповідно за частиною 1 статті 185-3 або статтею 185-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Роз'яснюю виконавцям, що навмисне невиконання службовою особою постанови суду або здійснення перешкод їх виконання тягне кримінальну відповідальність за ст. 382 КК України.
Постанова набирає законної сили з моменту її винесення і підлягає безумовному виконанню на всій території України.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3