Справа № 755/6482/15-ц
"03" червня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н. О.
при секретарі Бородіні А. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 16.05.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № ICKGMCUI.19829.011, відповідно до якого відповідачу встановлено кредитний ліміт у розмірі 5040 грн. 00 коп. зі сплатою 36% річних. Свої зобов'язання перед позивачем відповідач не виконує, у зв'язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість, яка складає 10255 грн. 26 коп. Тому позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 10255 грн. 26 коп. та сплачений судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач до суду не з'явивсь, причини неявки суду не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а тому по справі необхідно постановити заочне рішення, відповідно до ст. 224 ЦПК України через неявку відповідача в судове засідання.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Банк Розвитку» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № ICKGMCUI.19829.011 (а.с.4-7). За даним договором банк зобов'язувався, протягом 30 днів з моменту укладення цього договору, встановити кредит, у вигляді відновлювальної кредитної лінії у розмірі 5040 грн., шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунок № 2625.6.000031406, який відкритий на підставі приєднання позичальника до умов та правил надання банківських послуг (п.2.2 Кредитного договору).
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.
Якщо є суперечності між нормами процесуального чи матеріального права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, то рішення є законним, якщо судом застосовано відповідно до частини четвертої статті 8 ЦПК норм, що мають вищу юридичну силу. У разі наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той з них, який прийнято пізніше. При встановленні суперечностей між нормами права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, суду також необхідно враховувати роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові від 1 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя».
Обгрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильного витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства.
Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до розрахунку заборгованості у відповідача виникла наступна заборгованість: поточна заборгованість по тілу кредиту - 0 грн., прострочена заборгованість по тілу кредиту - 4530 грн. 53 коп., поточна заборгованість по відсотках - 0 грн., прострочена заборгованість по відсотках - 3841 грн. 96 коп., сума неустойки (пеня та штрафи) - 1882 грн. 77 коп., а всього 10255 грн. 26 коп. (а.с.8-11).
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач в судове засідання не надав жодного доказу того, що в нього відсутня заборгованість за укладеним договором, тому суд позбавлений врахувати інші докази ніж ті, які є в матеріалах справи.
Оскільки, відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання передбачені кредитним договором, в добровільному порядку відмовляється сплатити заборгованість, яка виникла за кредитним договором, тому суд вважає, за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 10255 грн. 26 коп.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 27.11.2014 року № 743 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.11.2014 року № 132 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВБР», згідно з яким з 28.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважено особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський Банк Розвитку».
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Враховуючи, той факт, що позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до п. 22 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», з відповідача на користь держава підлягає стягненню судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10,11, 58, 60, 88, 208, 212-215, 218, 226 ЦПК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» заборгованість в розмірі 10255 грн. 26 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
До суду може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при його оголошенні протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Н.О. Яровенко