Справа № 755/10963/15-ц
"05" червня 2015 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва САВЛУК Т.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ТОВ «Лекос», ТОВ «Магік», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договорів дарування фіктивними про визнання недійсними договорів дарування,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ТОВ «Лекос», ТОВ «Магік», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договорів дарування фіктивними про визнання недійсними договорів дарування.
Представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді. (ч.1 ст.40 Цивільного процесуального кодексу України)
Відповідно до вимог ч.2 та ч.4 ст.42 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.
Як роз'яснено у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» згідно зі статтею 38 ЦПК особи, які беруть участь у цивільній справі, можуть брати у ній участь особисто або через представника (крім справ про усиновлення). Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Повноваження представника сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, посвідчені документами, зазначеними в частинах першій - третій статті 42 ЦПК, а повноваження адвоката також і ордером, який видається відповідним адвокатським об'єднанням, або договором, дозволяють йому вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені не у виданому ордері, а в довіреності чи договорі.
За нормами п.3 ч.3 ст.121 Цивільного процесуального кодексу України, подана не уповноваженим представником заява повертається заявнику.
Разом з тим, позовна заява подана від імені позивача ОСОБА_1 підписана представником ОСОБА_6, однак до матеріалів позовної заяви не долучено копія нотаріально посвідченої довіреності від імені позивача, яка має містити перелік повноважень особи, яка здійснює представництво її інтересів, в тому числі із зазначенням про наявність у представника повноважень підписувати позовні заяви та подавати їх до суду, як і відсутні інші докази, що мають підтвердити повноваження представника здійснювати представництво інтересів позивача в суді.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Разом з тим, суддя не вбачає підстав для вирішення питання про повернення судового збору, оскільки при зверненні з даними позовом до суду позивачем не надано доказів, які мали підтвердити сплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».
Враховуючи викладене та керуючись ч.2 ст.42, п.3 ч.3 ст.121, ст.ст. 209-210 Цивільного процесуального кодексу України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ТОВ «Лекос», ТОВ «Магік», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договорів дарування фіктивними про визнання недійсними договорів дарування повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.