Справа № 755/6596/15-ц
"16" червня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Гаврилової О.В.,
при секретарі - Лесик Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, в якому просить суд встановити факт, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, була рідною тіткою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла тітка позивача, рідна сестра його батька - ОСОБА_4. Після її смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1, яка належала померлій на підставі договору купівлі-продажу нерухомості від 01.09.1997 року, укладеного на Київській універсальній біржі. Померла за життя заповіт не склала, інших спадкоємців крім позивача немає, позивач в шестимісячний строк звернувся до П'ятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, після чого звернувся із заявою про видачу свідоцтва на право на спадщину за законом на квартиру, проте нотаріус відмовив у видачі вказаного свідоцтва, з тих підстав, що відсутні належні документи на підтвердження родинних зв'язків зі спадкодавцем. У зв'язку з цим позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав: встановлення факту родинних відносин зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у позові та додатково пояснив, що батько позивача - рідний брат ОСОБА_3 помер 30 років тому, його свідоцтво про народження було втрачено, нотаріус звертався до уповноважених органів з метою одержання дублікату даного свідоцтва, однак виявилося, що архіви було знищено. Чоловіка та дітей спадкодавиця не мала, рідна сестра позивача, яка також не була одружена та не мала дітей, померла у 2007 році. Спадкодавець ОСОБА_3 тривалий час проживала в родині батьків позивача, весь час до її смерті позивач разом з тіткою відмічали всі свята.
Представник відповідача Київської міської ради в судове засідання не з'явився, подав до суду письмові заперечення на позов, в яких просив розглядати справу за його відсутності, проти позовних вимог заперечував в повному обсязі, з огляду на те, що позивачем не надано належних доказів, які підтверджують факт родинних відносин зі спадкодавцем. Також вважає, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту щодо визнання права власності на спірну квартиру АДРЕСА_1, оскільки нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з неможливістю встановити родинні відносини між спадкоємцем та спадкодавцем, а не з інших підстав.
Суд, вислухавши пояснення позивача, допитавши свідка, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого 09.10.1956 року батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 рок народження, є ОСОБА_5 (а.с. 11).
У свідоцтві про шлюб НОМЕР_2, складеному російською мовою зазначено: «Гражданин ОСОБА_5, рода рождения 1930г. с. Кочугура-Высылки Рязанская обл.» (а.с. 12).
Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_3, виданого 03.12.1948 р. та складеного російською мовою: «ОСОБА_6 родилась ІНФОРМАЦІЯ_1 г. в с. Кочугуро-Выселки Милославского района Рязанской области. Отец - ОСОБА_7; мать - ОСОБА_8» (а.с. 13).
Відповідно до експертного висновку Київського бюро лінгвістичних експертиз № 056/330-а від 04.09.2014 року, прізвища ОСОБА_1 (паспорт, запис ОСОБА_1) і ОСОБА_3 (паспорт, запис ОСОБА_3) та російський запис ОСОБА_1 (свідоцтво про народження, записи ОСОБА_1, отец ОСОБА_5, мать ОСОБА_9; свідоцтво про народження, записи ОСОБА_6, отец ОСОБА_7, мать ОСОБА_8) у документах, наданих для експертизи, є ідентичними. Некоректні українські записи ОСОБА_3 графічно відтворюють російську вимову цього прізвища, що є типовою девіацією в умовах українсько-російської двомовності (а.с. 21).
Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 22.03.2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Києва, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року у віці 54 років (а.с. 15).
Відповідно до сповіщення про відсутність запису акту громадянського стану від 25.12.2014 року, запис акту про народження ОСОБА_5, 1930 року народження в архіві Головного управління РАЦС Рязанської області територіального відділу по Милославському району по с. Кочугуро-Виселки Милославського району Рязанської області відсутня. Перевірка проведена за період з 01.01.1929 р. по 31.12.1931 року (а.с. 59-зворот).
Відповідно до сповіщення про відсутність запису акту громадянського стану від 15.01.2015 року, запис акту про народження ОСОБА_5 в архіві Головного управління РАЦС Рязанської області відділу накопичення, зберігання та видачі документів по с. Кочугуро-Виселки Милославського району Рязанської області відсутня. Перевірка проведена за період з 1929 по 1931роки. Актові записи про народження по Кочугуро-Висельській сільській раді за 1929-1931 роки на зберігання не надходили (а.с. 60).
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показала, що вона є двоюрідною сестрою позивача, їх матері є рідними сестрами. ОСОБА_3 була рідною сестрою батька позивача та була членом його сім'ї. Зазначених осіб свідок знає з дитинства. Коли ОСОБА_3 приїхала до Києва, вона проживала у ОСОБА_5 - батька позивача, після чого переїхала у власне помешкання. Всі свята свідок відмічала з родиною ОСОБА_5. ОСОБА_3 не була заміжня та не мала дітей, позивач займався похованням тітки, встановлював пам'ятник.
Також позивачем були надані суду сімейні фотографії, копії яких долучені до матеріалів справи, на яких свідок упізнала позивача, його батьків та тітку - ОСОБА_3
Таким чином, аналізуючи наведене, надані суду письмові докази у їх сукупності, враховуючи фактичні дані, які в них містяться, показання свідка, обставини, встановлені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позивачем надано достатньо доказів для встановлення факту родинних відносин між позивачем та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, які відповідно були племінником та рідною тіткою.
При встановленні даного факту, що має юридичне значення, суд також враховує, що згідно офіційної інформації, яка надійшла на запити нотаріуса та міститься в матеріалах спадкової справи, позивач позбавлений можливості одержати дублікат свідоцтва про народження батька - ОСОБА_5, чи витяг з актового запису про народження останнього, оскільки дані про це в архівах відповідних установ не збереглися.
Тому позов у цій частині підлягає задоволенню.
Що стосується вимоги позову про визнання за позивачем в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, судом встановлено наступне.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4, виданого 06.08.2014 року Відділом реєстрації смерті у м. Києві, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року у віці 65 років (а.с.14).
01 вересня 1997 року в м. Києві укладено договорі купівлі-продажу нерухомості між ОСОБА_11 та ОСОБА_3, зареєстрований Київською універсальною біржею, відповідно до якого ОСОБА_3 купила квартиру АДРЕСА_1. Право власності ОСОБА_3 на зазначену квартиру зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 16.09.1997р. (а.с. 16).
28.08.2014р. позивач ОСОБА_1 звернувся до П'ятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3. ОСОБА_3 (а.с. 43).
Постановою державного нотаріуса П'ятої київської державної нотаріальної контори Кононової К.В. від 11.03.2015р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав ненадання доказів родинних відносин спадкоємця зі спадкодавцем та роз'яснено, що для встановлення факту родинних відносин з померлою необхідно звернутися до суду (а.с. 65).
В пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частина перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.
Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
При цьому, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку - існування спору між спадкоємцями чи втрати правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності спадкодавця на майно.
Разом з тим, як убачається з матеріалів спадкової справи, інші особи, крім позивача із заявами про прийняття спадщини не зверталися, в квартирі АДРЕСА_1, де була зареєстрована ОСОБА_3, інші особи не зареєстровані, нотаріусом відмовлено у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину не з підстав відсутності оригіналу договору купівлі продажу квартири, що входить до спадкової маси, а з підстав недоведеності факту родинних відносин зі спадкодавцем.
При цьому пунктом 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» визначено, що саме нотаріуси видають свідоцтва про право на спадщину, а тому вчинення таких дій не належить до компетенції органів, які лише реалізують функцію правового захисту в разі порушення, невизнання чи оспорювання цивільного права та охоронюваного інтересу.
Таким чином вимога позову про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом є передчасною та задоволенню не підлягає.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивач не був позбавлений можливості звернутися із заявою про встановлення факту родинних відносин в порядку окремого провадження, в якому не передбачено стягнення судових витрат з будь-якої особи при задоволенні заяви, а в другій вимозі позову позивачу відмовлено, тому суд відносить судові витрати по сплату судового збору за рахунок позивача в сплаченому при зверненні до суду розмірі.
На підставі викладеного, ст.ст. 3, 15, 392, 1262, 1266, 1268-1270 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57-60, 88, 179, 209, 212-215, 218, п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.
Встановити факт родинних відносин - що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, була рідною тіткою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі через Дніпровський районний суд м. Києва апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Якщо особа яка оскаржує рішення не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя