Справа № 715/857/15-ц
Провадження № 2/715/378/15
ЗАОЧНЕ РIШЕННЯ
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2015 року Глибоцький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Маковійчук Ю.В.,
секретаря судового засідання Затолошної Р.В.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в смт. Глибока справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що з 08 травня 1982 року перебувала з відповідачем у шлюбі, який розірвано рішенням Глибоцького районного суду від 26 серпня 2014 року.
Посилалася на те, що між ними не досягнута згода щодо поділу майна, яке ними було нажите за час спільного проживання. ОСОБА_2 самостійно оформив і зареєстрував право власності на житловий будинок на своє ім'я. Просила визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно видане на ім'я ОСОБА_2 та здійснити поділ спільного майна подружжя, визнати за нею, право власності на 1/2 частину нерухомого майна, яке знаходиться по вул. ОСОБА_3 будинок №9-А в с. Станівці Глибоцького району Чернівецької області.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, від неї до суду надійшла заява в якій просить суд справу розглядати в її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, причину неявки в судове засідання не повідомив і не просив суд відкласти розгляд справи.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити чатково з наступних підстав.
Згідно частини 1 статті 22 КпШС України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Згідно статті 25 КпШС України якщо майно, яке було власністю одного з подружжя, за час шлюбу істотно збільшилося у своїй цінності внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох, воно може бути визнане судом спільною сумісною власністю подружжя.
Відповідно до статті 28 КпШС України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ст..60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено шлюб 08 травня 1982 року, який був розірваний на підставі рішення Глибоцького районного суду від 26 серпня 2014 року.
За час проживання в шлюбі подружжям у 1991 році було збудовано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: Чернівецька обл., Глибоцький р-н, с. Станівці, вул. Шевченка Т. будинок 9-А, ринкова вартість якого становить 72791 ( сімдесят дві тисячі сімсот дев'яносто одна грн.. 00 коп.).
Відповідно до п.23 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21.12.2007 N 11 „...спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 CK ч. З ст. 368 ЦК) відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом».
25 грудня 2014 року відповідач ОСОБА_2 зареєстрував право власності на вказане майно за собою та йому було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія та номер СТА 424004, індексійний номер: 31687046, Реєстраційною службою Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області.
Разом із тим, в судовому засіданні встановлено, що спірне майно є спільною сумісною власністю подружжя, а тому кожному із них належить право власності на 1/2 частку цього майна.
Враховуючи те, що кожному із подружжя належить по 1/2 частки права власності у спірному майні, тому суд вважає, що свідоцтво про власності видане на ім'я відповідача слід визнати недійсним в частині 1/2 частки, яка належить позивачці ОСОБА_1, так як на 1/2 частку цього майна належить саме відповідачу ОСОБА_2
Встановивши, що спірне майно є спільною власністю подружжя, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання права власності на часку у спільному майні є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, а позовні вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власті - частковому задоволенню.
На підставі ст.ст. 22, 25, 28 КпШС, ст. ст. 57- 61, 68-71 СК України, ст.. 368 ЦК України, керуючись ст.ст. 3-11, 15, 57-60, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 1/2 частину нерухомого майна, що знаходиться по вулиці ОСОБА_3 будинок № 9-А в селі Станівці Глибоцького району Чернівецької області та складається з житлового будинку літ. «А», загальною площею - 88,9 кв.м., житловою площею - 49,4 кв.м., ганку - літ. «а», воріт №1, хвіртка №2, огорожі № 3,4,5, каналізаційного колодязю №6, вимощення №I.
Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія та номер СТА 424004, індексійний номер: 31687046, видане 25 грудня 2014 року Реєстраційною службою Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області на ім'я ОСОБА_2 в частині права власності на 1/2 частку майна, що знаходиться по вулиці ОСОБА_3 будинок № 9-А в селі Станівці Глибоцького району Чернівецької області.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Глибоцький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: