Справа № 2-341/10
"15" вересня 2010 р. Герцаївський районний суд Чернівецької області
в складі :
головуючого-судді ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
з участю представника позивачаОСОБА_3
представника відповідачаОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Герца цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Герцаївському районі про зобов'язання здійснити підвищення до пенсії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Герцаївському районі Чернівецької області (далі - УПФ) про зобов'язання здійснити підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, посилаючись на те, що він має статус дитини війни, а відтак, з 1 січня 2006 року його пенсія, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (далі - ОСОБА_6) від 18 листопада 2004 року N 2195-IV, повинна збільшитись на 30 % мінімальної пенсії за віком. Оскільки вимоги Закону не виконані, а його звернення до відповідача про збільшення пенсії залишено без задоволення, просив зобов'язати УПФ підвищити йому пенсію на 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року.
В судовому засіданні представник позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав про що суду надав суду письмове заперечення. У своєму поясненні послався на те, що УПФ виконало свої функції відносно виплати позивачу підвищення до пенсії у повному обсязі і всі кошти отримані з Державного бюджету на ці цілі були виплачені «дітям війни». Протягом 2006-2007 роках УПФ ніяких надбавок до пенсії дітям війни здійснено не було через відсутність механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Починаючи з 22.05.2008 року фінансування витрат щодо дітей війни провадиться в порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України «ОСОБА_3 питання соціального захисту громадян" від 28.05.2008 р. № 530 в межах асигнувань затверджених державним бюджетом, а інших коштів на вказані цілі в управлінні не має. Також вважає, що мінімальна пенсія за віком, про яке йдеться в статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовується виключно до пенсій, що призначаються за цим Законом і не стосується дітей війни.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали по справі, вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_5ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Герцаївському районі і отримує пенсію за віком та в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, а відтак на нього розповсюджуються всі пільги передбачені зазначеним Законом.
Зокрема статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 09.07.2007р.) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Визначення поняття «мінімальної пенсії за віком», закріплено у частині першій статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з якої випливає, що мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-ХІУ прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Як встановлено судом та визнано сторонами, УПФ таке підвищення до пенсії позивачу у 2006 році здійснено не було.
Водночас, пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак, Законом України від 19.01.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» пункт 17 статті 77 виключено та статтею 110 (викладеною цим Законом у новій редакції) установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.2006, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. ОСОБА_6 був опублікований 22.03.2006 та набрав чинності 02.04.2006.
Наведене зводиться до того, що з 02.04.2006 стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» знову почала діяти. Але підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як визначив законодавець, могло здійснюватися лише за певних умов, зокрема: поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, а оскільки Кабінет Міністрів України у 2006 році не визначив порядок виплати надбавки до пенсії дітям війни, то підстав для нарахування останнім в т.ч. позивачу 30 % до пенсії у 2006 році у відповідача не було.
Щодо підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік», дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік була зупинена та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих на яких поширюється дія Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рн/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо такого зупинення дії статті 6 Закону.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 1 січня по 9 липня 2007 року позивач також не мав права на отримання державної соціальної підтримки, так як норма, якою передбачено це право було зупинено Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» як таким що прийнятий пізніше в часі і його норми мали пріоритет над статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому у відповідача не було правових підстав для здійснення такого нарахування.
В той же час, з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України - 9 липня 2007 року, у позивачка з'явилось право на підвищення пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону.
Що ж до такого права позивача у 2008 році, то слід зазначити, що Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема підпунктом 2 пунктом 41 Розділу ІІ, були внесені зміни у статтю 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані неконституційними положення підпункту 2 пункту 41 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо змін, унесених до статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни.
Таким чином, протягом періоду з 1 січня по 22 травня 2008 року право позивача на підвищення пенсії було зупинено, проте, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення, знову почали діяти положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тобто з часу прийняття цього рішення - 22 травня 2008 року, у позивача відновилося право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Протягом 2009 року норма статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зазнала ніяких змін, тобто була чинною в її первісній редакції, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити таке підвищення до пенсії як це передбачено Законом за 2009 рік є обґрунтованими.
З огляду на наведене, позивач, протягом періоду часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за весь 2009 рік мав право на отримання державної соціальної підтримки - підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Проте, як вставлено судом, за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року позивач такого підвищення до пенсії взагалі не отримав, протягом часу з 01.01.2008 року по 22 травня 2008 року відповідачем було йому виплачено підвищення до пенсії в розмірі надбавки, а саме 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність виходячи з діючої на той час статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а починаючи з 22 травня 2008 року, тобто час після ухвалення Конституційним Судом України рішення, та й по теперішній час, відповідач став виплачувати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни виходячи з розмірів встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «ОСОБА_3 питання соціального захисту громадян», а саме : з 22.05.2008 року - 48,10 гр. на місяць, з 01.07.2008 року - 48,20 грн. та з 01.10.2008 року по теперішній час - по 49,80 гр. на місяць.
За змістом ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
За наведених обставин, ураховуючи юридичну природу спірних правовідносин щодо виплати гарантованих Конституцією України соціальних виплат, виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно своїм листом від 1 квітня 2010 року відмовив позивачу у задоволенні заяви про виплату підвищення до пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії як дитині війни, у зв'язку з чим знаходить його вимоги про зобов'язання відповідача підвищити пенсію у розмірі передбаченому статтею 6 Законом обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню частково, тобто за періоди про які зазначено вище, а саме, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за 2009 рік.
Незважаючи на ту обставину, що відповідач протягом 2010 року продовжує виплачувати позивачу підвищення до пенсії виходячи з розмірів встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, виходячи з припису ч. 1 ст. 11 ЦПК України, то вимоги позивачки підлягають задоволенню лише за вищезазначений період, тобто включно по 2009 рік.
Приймаючи до уваги, що Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України і здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління, якім в даному випадку є відповідач, то обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачу передбаченої статтею 6 Закону покладено саме на управління Пенсійного фонду України в Герцаївському районі
Посилання відповідача на те, що мінімальна пенсія за віком, про яке йдеться в статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно до пенсій, що призначаються за цим Законом і не стосується дітей війни, є безпідставними так як положення статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою зазначеної статті мінімального розміру пенсії за віком.
Суд, також вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтею 6 Закону. Така відсутність коштів не може бути визнана як виключна обставина, та це є порушенням п.1 ст.6 ст. 13 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом України від 11.09.1997 року, про що також зазначено у Рішенні Європейського суду з прав людини справа «Войтенко проти України» від 29.06.2004 року.
На підставі ст.ст. 46, 64, 124 Конституції України, ст.ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214, 215, ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Герцаївськогому районі Чернівецької області підвищити ОСОБА_5 пенсію на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за 2009 рік з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Герцаївський районний суд шляхом подачі в 10-и денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя