Справа № 2-141/10
"15" листопада 2010 р. Герцаївський районний суд Чернівецької області
в складі :
головуючого-судді ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
представника ОСОБА_4 РДА ОСОБА_5
представника Держомзему в Герцаївсьому районі ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Герца цивільну справу за позовом заступника прокурора Чернівецької області в інтересах Головного управління Держкомзему в Чернівецькій області до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 районної державної адміністрації, третіх осіб без самостійних вимог - відділу Держкомзему в ОСОБА_4 районі Чернівецької регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру», Острицької сільської ради, приватного нотаріуса ОСОБА_4 районного нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання недійсних держаних актів на право приватної власності на землю, визнання недійсним договору купівлі-продажі земельної ділянки та визнання недійсною державною реєстрацію державних актів на право власності на землю,-
Заступник прокурора Чернівецької області в інтересах Головного управління Держкомзему в Чернівецькій області звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи його тим, що ОСОБА_7 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 13 липня 2000 року належало на праві власності земельну ділянку площею 0,8855 га в адмінмежах Острицької сільської ради Герцаївського району з цільовим призначенням «для товарного сільськогосподарського виробництва». 25 січня 2008 року ОСОБА_7 було отримано державний акт серії ЯД № 073143 на право власності на земельну ділянку площею 0,8855 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на території Острицької сільської ради Герцаївського району. Підставою отримання такого акту було розпорядження ОСОБА_4 райдержадміністрації від 25 грудня 2006 року за № 462-р. В подальшому, 28 січня 2008 року ОСОБА_7 як власницею спірної земельної ділянки уклала нотаріально посвідчений договір із ОСОБА_8 якій продала вказану земельну ділянку. Оскільки, за наслідками проведеною прокуратурою району перевірки встановлено, що спірне розпорядження ОСОБА_4 райдержадміністрації від 25 грудня 2006 року № 462-р не стосується ОСОБА_7, а стосується воно інтересів громадянина ОСОБА_10, тобто цільове призначення спірної земельної ділянки належної ОСОБА_7 відбулося незаконно, просив суд визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,8855 га серії ЯД № 073143 виданий на ім'я позивачки. З урахуванням того, що спірна земельна ділянка була незаконно продана ОСОБА_8, в порядку передбаченому ст.ст. 21, 210 ЗК України також просив суд визнати недійсними договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 28.01.2008 року між ОСОБА_7 і ОСОБА_8М, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 районного нотаріального округу ОСОБА_9, визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,8855 га серії ЯД № 073177 виданий 29 січня 2008 року на ім'я ОСОБА_8, визнати недійсною державною реєстрацію державних актів серії ЯД №073143 від 25.01.2008 року та серії ЯД №073177 від 29.01.2008 року та поновити ОСОБА_7 право власності на земельну ділянку загальною площею 0,8855 га розташованої на території Острицької сільської ради Герцаївського району з цільовим призначення - «для товарного сільськогосподарського виробництва».
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав зазначених у позові.
Головне управління Держкомзему в Чернівецькій області свого представника в судове засідання не направила, однак надала суду заяву про розгляд справи у їх відсутності так як проти задоволення позову не заперечують.
Відповідачка ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, хоча про час і місце судового засідання була належним чином та заздалегідь повідомлена.
Відповідачка ОСОБА_8 проти розірвання договору купівлі-продажі земельної ділянки заперечувала та суду пояснила, що відповідачка ОСОБА_7 є матір'ю її чоловіка. Спірна земельна ділянка була отримана відповідачкою ОСОБА_7 з колгоспу «Прут» що в с. Остриця Герцаївського району як земельну ділянку частку (пай), розташовану поблизу м. Чернівці. Вказану земельну ділянку до 2008 року вона разом із сім'єю обробляли, а в подальшому коли зі слів односельців їм стало відомо що земельну частку (пай) можна було перевести під забудову, її чоловік став вказаними питаннями займатися та як наслідок, відповідачка ОСОБА_7 продала їй спірну земельну ділянку, на що було оформлено нотаріальний договір у ОСОБА_4 нотаріальній конторі. За вказаним договором продажі землі фактично ніхто ніяких грошей нікому не передавав, так як земля і надалі залишилася у користуванні сім'ї.
Представник ОСОБА_4 райдержадміністрації - ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що угоду яку просить визнати недійсною та відповідно державні акти на землю за вказаною угодою були вчинено внаслідок протиправних дій службових осіб райдержадміністрації, які працювали на той час, а не самої адміністрації як відповідача по справі. ОСОБА_7 з тим, за наявними журналами реєстрації заяв громадян, журналів розпоряджень ОСОБА_4 райдержадміністрації, будь-якої заяви ОСОБА_7 з приводу зміни цільового призначення земельної ділянки належної їй на праві власності не значиться, а значить вказане питання не було предметом розгляду райдержадміністрацією.
Представник третьої особи без самостійних вимог - відділу Держкомзему в ОСОБА_4 районі - ОСОБА_6 проти задоволення позовних вимог не заперечував та суду пояснив, що у відділі відсутні будь-яки документи на підтвердження зміни ОСОБА_7 цільового призначення земельної ділянки належній їй на праві власності як земельної частки (пай). За наявними у відділі первісних записів, у книгах обліку Державних актів на землю, за ОСОБА_7 рахувалася земельна ділянка як така що отримана як земельна частка (пай). За останніми даними наявними у відділі, за ОСОБА_7 рахувалася така земельна ділянка як така що отримання для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка за договором купівлі-продажі була продана ОСОБА_8 Технічної документації щодо зміни цільового призначення земельної ділянку у відділі не має та чи було така йому не відомо так як він виконує обов'язки начальника на протязі останнього року, разом із хоча вся документація з даних питань має зберігатися саме у відділі.
Представник третьої особи без самостійних вимог - Чернівецької регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» (в подальшому Центр) позов не визнав, та суд пояснив, що Центром в автоматичному режимі ведеться облік державних актів на право власності на землю починаючи з 2006 року. Спірні Державні акти на землю виданих на ім'я ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за наявною інформацією у Центрі рахуються як таки, що були надані останнім для будівництва та обслуговування житлового будинку. У Центрі самі розпорядження, рішення про надання земельної ділянки, зміни цільового призначення землі не зберігаються та після виготовлення державних актів на землю повертаються заявникам. Де ділося спірне розпорядження його не відомо. Виходячи з межових знаків спірної земельної ділянки яка на теперішній час рахується за ОСОБА_8, може з точністю стверджувати, що остання першочергово належало ОСОБА_7 як земельна ділянка частка (пай).
Представник третьої особи без самостійних вимог - Острицької сільської ради Герцаївського району в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, однак направив суду письмову заяву, в якій просив суд розглядати справу за його відсутності.
Приватний нотаріус ОСОБА_4 районного нотаріального округу ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилася, про час та місце проведення судового засідання повідомлена своєчасно та належним чином, будь-яке пояснення по суті спору суду надано не було.
Суд, заслухавши пояснення сторін, представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає часткового задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 13 липня 2000 року належало на праві власності земельну ділянку площею 0,8855 га в адмінмежах Острицької сільської ради Герцаївського району, з цільовим призначенням «для товарного сільськогосподарського виробництва».
З урахуванням пояснень сторін та встановлених обставин справи, суд вважає достовірно встановленим, що спірна земельна ділянка була надана ОСОБА_7 як колишньому член КСП «Прут» в установленому на той час законодавством, а саме як земельну ділянку частку (пай) розміром 0,8855 га яка розташована в адмінмежах Острицької сільської ради Герцаївського району.
ОСОБА_7 з тим, 25 січня 2008 року, на підставі розпорядження ОСОБА_4 райдержадміністрації від 25 грудня 2006 року за № 462-р, ОСОБА_7 було видано державний акт № 073143 на право власності на земельну ділянку площею 0,8855 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на території Острицької сільської ради Герцаївського району.
Таким чином, правовою підставою за якою відбулася зміна цільового призначення земельної ділянки ОСОБА_7 з «ведення товарного виробництва» на «для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» стало розпорядження ОСОБА_4 райдержадміністрації від 25 грудня 2006 року № 462-р.
Статтею 20 Земельного кодексу України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок з ініціативи громадян та юридичних осіб встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб» ( в подальшому Порядок) від 11 квітня 2002 року.
У відповідності до п.2 Порядку, зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться на підставі заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, або до районної державної адміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту.
Рішення сільської, селищної, міської ради або відповідного органу виконавчої влади про зміну цільового призначення земельної ділянки є підставою для оформлення громадянину або юридичній особі державного акту на право власності на земельну ділянку із зміненим цільовим призначенням (п.12 Порядку).
Як вбачається зі змісту розпорядження ОСОБА_4 райдержадміністрації від 25 грудня 2006 року № 462-р вона стосується інтересів ОСОБА_10 по затвердженню проекту відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення земельної ділянки належної йому на праві власності згідно державного акту. Будь-яких даних що вказане розпорядження якимось чином торкається також інтересів відповідачки ОСОБА_7 щодо зміни цільового призначення земельної ділянки належної їй зі змісту останньої не вбачається, оскільки про таке не зазначено у самому розпорядженні.
За наслідками дослідження в судовому засіданні журналу реєстрації розпоряджень ОСОБА_4 райдержадміністрації за 2006 рік, судом будь-якого розпорядження яке би стосувалося відповідачки ОСОБА_7 з даних питань в т.ч. і за іншим номером чи під іншою датою не встановлено.
Відсутня така заява (не зареєстрована) і у журналі реєстрації заяв та скарг громадян ОСОБА_4 райдержадміністрації за вказаний період.
Отже, оцінуючи вищенаведене докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачка ОСОБА_7 із заявою про зміну цільового призначення земельної ділянки належній їй на праві власності для «ведення товарного виробництва» на «для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» до цього органу виконавчої влади - ОСОБА_4 райдержадміністрації взагалі не зверталася.
Свідченням того, що спірне розпорядження № 462-р від 25 грудня 2006 року не має ніякого відношення до відповідачки ОСОБА_7 є також наявні записи у Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на постійне користування землею, договорів оренди землі по Острицькій сільській раді Герцаївського району, а саме, що за даним розпорядженням виданого на ім'я ОСОБА_10 інтереси якого вона і стосується, державний акт на право власності на землю був зареєстрований та виданий останньому ще 26 лютого 2007 року.
Таким чином, жодних доказів на підтвердження того, що відповідачка ОСОБА_7 в установленому законодавством порядку зверталася до органу виконавчої влади із завою щодо зміни їй цільового призначення спірної земельної ділянки та така заяву була розглянута з прийняттям відповідного розпорядження судом не встановлено, а тому державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 07143 був отриманий ОСОБА_7 без належних на те підстав і даний державний акт повинен бути скасований.
Судом також встановлено, що 28 січня 2008 року за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_8 придбано у ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,8855 га (кадастровий номер 7320784000:01:002:0696) з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», яка розташована на території Острицької сільської ради Герцаївського району.
На підставі вказаного договору купівлі-продажу, 29 січня 2008 року відділом земельних ресурсів у ОСОБА_4 районі видано Державний акт про право власності на вказану земельну ділянку на ім'я ОСОБА_8 серії ЯД № 073177.
Відповідно до вимог ч.1, 2, 3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з вимогами ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Статтею 21 ЗК України встановлено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.
Угоди укладені із порушенням встановленого законодавством порядку купівлі-продажі, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду (ст. 210 ЗК України)
Оскільки в судовому засіданні здобуто достовірні докази того що органом виконавчої влади - ОСОБА_4 райдержадміністрацією без будь-яких на то підстав незаконно було змінено цільове призначення земельної ділянки належної відповідачці ОСОБА_7, в зв'язку з чим в останньої у встановленому законом порядку не виникло право власності на земельну ділянку «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» яка відчужена нею незаконно, а тому договір купівлі-продажу земельної ділянки не може вважаться правочином.
За вищенаведених обставин, суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28 січня 2008 року якій був укладений між ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 районного нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за № 253 в силу положень ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст. 21 ЗК України та ст. 41 Конституції України має бути визнаний недійсним як такий, що суперечить Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Крім того, відповідно до Законів України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих актів» до 01 січня 2007 року, а в подальшому до 1 січня 2008 року, а на теперішній час до 1 січня 2012 року не допускається: купівля-продаж земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб, купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до Закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.
Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв) в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення)".
Беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази з врахуванням наведених положень законодавства, суд вважає встановленим що укладення спірного договору відбулося під час встановлення заборони на відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності громадян для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв).
Державний акт серії ЯД № 073177 на право власності на земельну ділянку, розташованої на території Острицької сільської ради Герцаївського району, кадастровий номер 7320784000:01:002:0696, площею 0,8855 га, виданий ОСОБА_8 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010881100033 виданий відділом земельних ресурсів у ОСОБА_4 районі на підставі недійсного правочину, а тому, не може посвідчувати право власності ОСОБА_8 на земельну ділянку та підлягає визнанню недійсним.
Приходячи до висновку про визнання недійсним вказаного акту про право власності на земельну ділянку, суд виходить із засад застосування аналогії закону та положень ЦК України про визнання правочину недійсним.
Оскільки державні на право власності на земельну ділянку серії ЯД №073143 від 25.01.2008 року та серії ЯД №073177 від 29.01.2008 року визнанні недійсними, то відповідно, слід визнати недійсною державну реєстрацію зазначених державних актів.
Щодо вимоги прокурора про поновлення ОСОБА_7 право власності на земельну ділянку загальною площею 0,8855 га розташованої на території Острицької сільської ради Герцаївського району, цільове призначення - «для товарного сільськогосподарського виробництва», то суд вважає її такою що заявлено передчасно, а тому задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Так, ч. 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, право особи підлягає захисту в разі, коли має місце його реальне оспорювання учасниками цивільних відносин, унаслідок чого власник майна (у цьому випадку відповідачка ОСОБА_7В.) не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з існуванням сумнівів або претензій щодо спірного майна з боку третіх осіб. У цьому контексті, пред'явлення прокурором первісного позову до ОСОБА_7В як відповідачки, та одночасне прохання щодо визнання за нею право на спірну земельну ділянку без зазначення з яких саме конкретних підстав ОСОБА_7 не має можливості оформити права на спірну земельну ділянку в порядку передбаченому нормами ЗК України є лише формальністю.
Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
В силу ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується.
Отже, прокурор, діючи у відповідності до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» на захист інтересів держави в особі Головного управління Держкомзему в Чернівецькій області на якого покладено функцію контролю за охороною та цільовим використанням земель, правомірно звернувся до суду з зазначеним позовом.
На підставі ст.ст. 8, 14 Конституції України, ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 21, 210 ЗК України, керуючись статтями 310, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -
Позов заступника прокурора Чернівецької області в інтересах Головного управління Держкомзему в Чернівецькій області задовольнити частково.
Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,8855 га розташованої на території Острицької сільської ради Герцаївського району серії ЯД № 073143 виданий Раца ОСОБА_4 райдержадміністрацією 25 січня 2008 року, визнати недійсним.
Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,8855 га розташованої на території Острицької сільської ради Герцаївського району серії ЯД № 073177 виданий Раца ОСОБА_11 райдержадміністрацією 29 січня 2008 року, визнати недійсним.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_7 і ОСОБА_8 28.01.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом нотаріуса ОСОБА_11 районного нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрованого в реєстрі за № 253.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Герцаївський районний суд шляхом подачі в 10-и денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - 10 днів з дня отримання її копії.
Суддя