Справа № 22-ц/793/1326/15Головуючий по 1 інстанції
Категорія : ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній інстанції
ОСОБА_2
17 червня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретаріОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 9 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_6 до підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,
ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,мотивуючи тим, що з 26.06.2007 року по 01.07.2013 року працювала у відповідача на посаді апаратника виробництва хімічних реактивів та звільнилася за власним бажанням. В день звільнення відповідач не провів з нею повного розрахунку та не виплатив заборгованість із заробітної плати. Просила суд стягнути з відповідача на її користь 34 625 грн 60 коп середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 9 квітня 2015 року позов задоволено частково.
Ухвалено стягнути з державного підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 1182 грн. 53 коп.
В апеляційній скарзі представник позивачки оскаржила рішення частково, лише в частині нарахування суми компенсації. Посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення змінити та ухвалити рішення про збільшення суми стягнення до 5934,95 коп. Мотивами збільшення суми стягнення вказує на неправильне застосування судом норм матеріального права при нарахуванні компенсації - суд взяв для розрахунку середньоденного заробітку всі календарні дні за місяць, а слід брати лише фактично відпрацьовані дні. Вказана помилка призвела до неправильного нарахування суми компенсації.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення по наступним мотивам.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини: ОСОБА_6 з 26.06.2007 року по 01.07.2013 року працювала у відповідача на посаді апаратника виробництва хімічних реактивів та звільнилася за власним бажанням 1.07.2013 року.
На день звільнення позивачці не виплачено заробітну плату у сумі 6200 грн, яку підприємство виплатило 2.02.2015 року.
Згідно даних довідки про розмір заробітної плати №05-42/307 від 09.04.2015 року виданої підприємством "Черкаський державний завод хімічних реактивів" заробітна плата позивачки за два останніх місяці роботи складала 45,01 грн. При встановленні середньоденного розміру заробітної плати ОСОБА_6 суд провів відповідний розрахунок шляхом ділення місячної заробітної плати на 30 календарних днів. Отриманий результат суд помножив на кількість календарних днів в період з 1.07.2013 року по 2.02.2015 року і отримав суму компенсації.
Погодитись із наведеними судом розрахунками неможливо по наступним мотивам.
Порядок обчислення середньої заробітної плати та розміру компенсації при трудових відносинах встановлено постановою КМУ від 8.02.1995 року № 100.
Оскільки позивачка погодилася працювати на умовах неповного робочого часу встановленого відповідно до наказу відповідача № 100 від 11.12.2012 року, розмір компенсації має нараховуватись відповідно до вимог п. 8 абзац 1, 2, 3 вказаної постанови КМУ.
Відповідно до наказу № 100 та пояснень представників сторін, позивачка у першому півріччі 2013 року, по 1.07.2013 року включно, працювала один день на тиждень, по п'ятницях.
Середньоденна заробітна плата в такому випадку визначається шляхом ділення заробітку за два остання місяці роботи на кількість фактично відпрацьованих днів у цей період. Розмір заробітку за два останніх місяці роботи позивачки наведено у довідці відповідача на а.с. 35, кількість робочих днів за два останні місяці - по 4 у місяць, розрахунок середньоденного заробітку наступний: (45,01+45,01):(4+4)=11,25 грн/день.
Для розрахунку суми компенсації отримана середньоденна заробітна плата множиться на середньомісячне число робочих днів за розрахунковий період, тобто за період з 1.07.2013 року по 2.02.2015 року. Середньомісячне число робочих днів визначається у відповідності до наказів по підприємству за розрахунковий період - накази № 32 від 15.05.2013 року, № 59 від 2.12.2013 року, № 87 від 15.05.2014 року, № 66 від 10.12.2014 року. Із змісту вказаних наказів вбачається, що для апаратника, яким працювала до звільнення позивачка, в цей період залишився одноденний робочий тиждень, отже кількість робочих днів буде відповідати кількості робочих тижнів за період з 1.07.2013 року по 2.02.2015 року - 76 робочих днів.
Розмір компенсації: 11,25х76=855 грн.
Із нарахованої суми компенсації бухгалтерія відповідача зобов'язана провести нарахування і оплату обов'язкових податків та платежів до державного бюджету та фондів, решта грошей підлягає виплаті позивачці.
Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права при розрахунку заборгованості.
Однак апеляційний розгляд у судах апеляційної інстанції проводиться за правилами ст. 11, 303 ЦПК України - не інакше як за письмовим зверненням, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.
В апеляційній скарзі позивач посилається на неправильний розрахунок та просить збільшити суму компенсації, а не зменшувати її.
Відповідач "Черкаський державний завод хімічних реактивів" рішення суду не оскаржив, тим самим погодився на виплату присудженої компенсації у розмірі, встановленому судом першщої інстанції.
За вказаних обставин у апеляційного суду відсутні повноваження на зменшення суми компенсації встановленої рішенням районного суду.
Керуючись ст. ст. 11, 303, 307, 314, 315 ЦПК України, колегія
апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 9 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_6 до підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку відхилити, рішення суду залишити без змін.
Рішення суду та ухвала колегії набувають законної сили з моменту проголошення ухвали колегії та можуть бути оскаржені в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Головуючий :
Судді :