Справа № 22-ц/793/1427/15Головуючий по 1 інстанції
Категорія : на ухвалу ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній інстанції
ОСОБА_2
24 червня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретаріОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі відділення №29 філії "Полтавське РУ" публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про захист прав споживачів та стягнення коштів, -
16 квітня 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі відділення №29 філії "Полтавське РУ" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про захист прав споживачів та стягнення коштів.
Ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2015 року відкрито провадження у даній справі.
Не погоджуючись з ухвалою суду ПАТ КБ "Банк "Фінанси та Кредит" оскаржило ухвалу в апеляційному порядку.
Вважає, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, без достатнього правового обґрунтування, так як не було досліджено, якому суду підсудна справа на підставі наданих позивачем доказів і наведених в позові обґрунтувань. Судом не прийнято до уваги, що відповідач, як юридична особа, має юридичну адресу м. Київ, вул. Артема, 60, Філія «Полтавське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» має адресу реєстрації : м. Полтава, вул. Жовтнева, 77, що відновиться до Київського району м. Полтави.
Просило скасувати ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2015 року про відкриття провадження і передати питання на новий розгляд до Маньківського районного суду Черкаської області.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до відхилення виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі та призначаючи її до розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява подана відповідно до вимог викладених в ст. 118-121 ЦПК України, справа підсудна Маньківському районному суду Черкаської області, підстав для закриття справи і залишення її без розгляду немає, а справа підлягає розгляду.
З такими висновками погоджується і судова колегія, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частинами 1,2 ст.1058 ЦК України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).
Стаття 633 ЦК України визначає другу сторону публічного договору, в даному випадку вкладника, споживачем, тому при порушенні права, яке витікає з укладеного сторонами договору, вкладник і звертається з позовом до суду про захист права як споживача.
Відповідно до п. 5 ст. 110 цього ж Кодексу позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Так, за матеріалами справи, а саме: із змісту заявлених вимог, колегією суддів встановлено, що предметом судового спору позивачем визначені правовідносини, які ґрунтуються на договорі № 331832/275678/07-14 від 26 грудня 2014 року про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» у доларах США, тобто з відносин про захист прав споживачів (а.с. 5-6).
Згідно Рішення Конституційного Суду України N 14-рп/2011 від 10 листопада 2011 року в аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року N 1023-XII, з наступними змінами, у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Крім того, така позиція узгоджується із роз'ясненнями, що містяться в п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" позови, що виникають із кредитних правовідносин, пред'являються до суду за загальними правилами підсудності, визначеними главою 1 розділу III ЦПК.
При цьому суд має враховувати право споживача на пред'явлення позову також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування цієї особи або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору (частина п'ята статті 110 ЦПК).
Таким чином, доводи апелянта про непідсудність Маньківському районному суду Черкаської області зазначеної справи є помилковими та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм цивільно-процесуального законодавства, що визначають компетенцію суду для розгляду і вирішення конкретної цивільної справи.
А тому, вирішуючи питання щодо підсудності справи, яка стосується стягнення з Банка суми внеску, а також процентів річних за фактичну кількість днів користування Внеском протягом дії договору банківського вкладу, суд першої інстанції вірно врахував, що позов про стягнення грошових коштів при виконанні умов договору банківського вкладу може пред'являтися за правилами ч. 5 ст. 110 ЦПК України, тобто за вибором позивача, оскільки правовідносини між сторонами виникли з підстав умов договору банківського вкладу.
У зв'язку з чим, доводи апелянта про те, що за положеннями ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування є не обґрунтованими за даних обставин.
З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правомірно відкрито провадження у даній справі, а тому ухвала суду про відкриття провадження відповідає нормам процесуального права і підстав для її скасування не вбачається, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.303, ст.304, ст.307, ст.312, ст.314, ст.315, ст.317, ст.319 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" - відхилити.
Ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі відділення №29 філії "Полтавське РУ" публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про захист прав споживачів та стягнення коштів - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає .
Головуючий :
Судді :