Справа № 22-ц/793/1434/15Головуючий по 1 інстанції
Категорія : ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній інстанції
ОСОБА_2
17 червня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретаріОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» про захист прав споживача банківських послуг та стягнення процентів по договору банківського вкладу (депозиту),
23 березня 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 26.02.2014 р. між нею та ПАТ «Брокбізнесбанк», був укладений договір банківського вкладу (депозиту) - сума вкладу 195 000 грн. 00 коп. з щомісячним нарахуванням 20% річних, строк повернення - 29.04.2014 р.
28.02.2014 р. Постановою Правління Національного банку України № 107 відповідач ПАТ «Брокбізнесбанк» був віднесений до категорії неплатоспроможних. Від цієї ж дати Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 9 щодо здійснення тимчасової адміністрації та призначено уповноваженого фонду на тимчасову адміністрацію у ПАТ «Брокбізнесбанк», ОСОБА_7 з 03.03.2014 р. по 02.06.2014 р.
03.06.2014 р. виконавча дирекція Фонду рішенням № 42 продовжила повноваження уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію до дня отримання Фондом рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії.
10.06.2014 р. Постановою Правління НБУ № 339 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк», була відкликана банківська ліцензія та прийняте рішення про ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк».
В липні 2014 р. позивач відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, отримав в ПАТ «ОСОБА_8 ОСОБА_5» гарантовану суму відшкодування в розмірі суми вкладу (депозиту).
11.07.2014 р. позивач, керуючись ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», направила на адресу відповідачів заяву про визнання вимог кредитора, в якій позивач просила визнати її кредитором ОСОБА_9 та повернути грошові кошти в загальній сумі - 11005 грн. 48 коп., як відсотки за вкладом згідно депозитного Договору за період - з дня укладення договору та по 10.06.2014 р. (включно по день відкликання банківської ліцензії та прийняття рішення про ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк».
16.10.2014 р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 226/14 від 16.10.2014 р. щодо затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Брокбізнесбанк» згідно якого грошові вимоги позивача акцептовані у сумі 6304 грн. 11 коп. та будуть задоволені в 4 чергу.
Враховуючи викладене позивач вважає, що відповідачі безпідставно не включили до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Брокбізнесбанк» грошові вимоги позивача в сумі 4701 грн. 37 коп. ( 11005,48-6304,11= 4701,37).
Просила суд зобов'язати ПАТ «Брокбізнесбанк» виплатити їй 4701 грн. 37 коп. - проценти за договором банківського строкового вкладу від 26.02.2014 р. які їй не виплачені за системою гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк» ОСОБА_7 здійснити заходи щодо задоволення вимог позивача про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Брокбізнесбанк» грошових вимог позивача в сумі 4701 грн. 37 коп. та внести відповідні зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Брокбізнесбанк» щодо позивача на додаткову суму 4701 грн. 37 коп.
Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси 26 березня 2015 р. позовну заяву повернуто позивачу, у зв'язку з непідсудністю справи Соснівському районному суду м. Черкаси.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
При цьому апелянт свої доводи обґрунтувала тим, що у відповідності до п. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Також, оскільки, на думку ОСОБА_6, спір випливає з діяльності філії ПАТ «Брокбізнесбанк», розташованої по вул. Кірова, 55 м. Черкаси, то відповідно до ч. 7 ст. 110 ЦПК України позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.
Представник АТ «Брокбізнесбанк» та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» ОСОБА_10 в запереченнях на апеляційну скаргу зазначила, що Фонд є юридичною особою публічного права, отже даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Одночасно просила відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_6, та залишити без змін оскаржувану ухвалу.
Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_6 - ОСОБА_11, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги та заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви позивачу для подання до належного суду, суддя першої інстанції, виходив з того, що вона територіально не підсудна Соснівському районному суду м. Черкаси, так як відповідачами у справі позивач зазначив ПАТ «Брокбізнесбанк», Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк», юридичною адресою яких є м. Київ пр-т Перемоги, 41. При цьому, керувався ч. 2 ст. 109 ЦПК України, яка визначає підсудність справ за місцезнаходженням відповідача.
Проте повністю з наведеним висновком погодитись не можна з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ПАТ «Брокбізнесбанк», Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк» про захист прав споживача банківських послуг та стягнення процентів по договору банківського вкладу (депозиту).
Обґрунтовуючи своє звернення саме до Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_6, посилалась на ч. ч. 5, 7 ст. 110 ЦПК України. Зокрема, що позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Та, що спір випливає з діяльності філії ПАТ «Брокбізнесбанк», розташованої по вул. Кірова, 55 м. Черкаси.
Відповідно до п. 5 ст. 110 ЦПК України, яка регламентує підсудність справ за вибором позивача, позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Із змісту заявлених вимог вбачається, що предметом судового спору позивачем визначені правовідносини, які ґрунтуються на договорі N D 070736245 банківського строкового вкладу (депозиту) між нею та ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Відділення № 1 Черкаського РВ АТ «Брокбізнесбанк» юридична адреса м. Черкаси, вул. Кірова, 55.
Відповідно до п. 7 ст. 110 ЦПК позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися за їх місцезнаходженням.
У відповідності до п. 1.3 Положення про Черкаське регіональне відділення ПАТ «Брокбізнесбанк», воно є відокремленим структурним підрозділом ОСОБА_9, що не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені ОСОБА_9.
При цьому, суд повертаючи позовну заяву для подачі за місцезнаходженням відповідача не врахував, що відповідачем у справі є юридична особа та саме юридичну особу, відокремленим структурним підрозділом якої є філія або представництво, має зазначати позивач у позовній заяві, проте п. 7 ст. 110 ЦПК України дозволяє позивачу обрати на свій розсуд суд за місцем знаходження юридичної особи чи її філії або представництва юридичної особи.
Пунктом 37 Постанови Пленуму ВССУ від 012.03.2013 р. «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснено, що право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК).
Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу суду і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Враховуючи викладене, приведені вимоги процесуального законодавства, те, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судом не були враховані та проаналізовані підстави звернення позивача саме до Соснівського районного суду м. Черкаси з даним позовом, наведені в позовній заяві, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала як постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню з передачею питання про відкриття провадження на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 березня 2015 року скасувати.
Питання про відкриття провадження передати на новий розгляд до суду першої інстанції..
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :