Справа № 22-ц/793/73/15Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 47 ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній інстанції
ОСОБА_2
04 лютого 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретаріОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 жовтня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, за участю третьої особи - Черкаської міської ради, про визначення порядку землекористування,
ОСОБА_7 звернувся до суду з даним позовом, яким, у редакції уточненої позовної заяви, просив суд визначити порядок користування земельною ділянкою по вул. Кавказькій, 147 у м. Черкаси між співвласниками житлового будинку ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що сторони у справі є співвласниками домоволодіння за вказаною адресою в таких частках:
- ОСОБА_7 на підставі договору дарування, нотаріально посвідченого 25.10.1997 за № 1-4635, належить 1/5 частина;
- ОСОБА_8 на підставі договору дарування, нотаріально посвідченого 30.12.2004 №9075, належить 27/100 частин;
- ОСОБА_6 - 7/20 частин;
- ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації Соснівського райвиконкому 02.02.2000, належить 3/50 частини;
- ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації Соснівського райвиконкому 02.02.2000, належить 3/50 частини;
- ОСОБА_11 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації Соснівського райвиконкому 02.02.2000, належить 3/50 частини.
Землекористування земельною ділянкою, на якій розташоване вказане домоволодіння, впорядковане згідно рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів від 17.09.1996 №596, а саме: 1000 кв. м. в постійне листування для обслуговування існуючого житлового будинку і господарських будівель, 123 кв. м. в короткострокове користування на 3 роки під город без права забудови, без відшкодування понесених витрат і збитків. Згідно плану встановлення меж земельної ділянки №7 по вул. Кавказька у м. Черкаси, складеного ТОВ «Геоземпроект», площа земельної ділянки складає 1252 кв. м. Розподілу між співвласниками відповідно до часток в будинку не проведено. Між сторонами у справі наявна невизначеність відносно встановленого порядку землекористування, що стало фактичною підставою для звернення до суду з даним позовом.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 31.10.2014 позов задоволено та визначено порядок користування земельною ділянкою за адресою м. Черкаси, вул. Кавказька, 147 відповідно до II варіанту судової земельно-технічної експертизи, проведеної у справі .
Не погоджуючись з таким рішенням суду, співвідповідач ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування апелянт указує на те, що суд не врахував, що кожен із співвласників домоволодіння володіє не часткою майна в натурі, а ідеальною часткою у праві спільної часткової власності на будинок, розмір якої зафіксовано у частках . Спірна земельна ділянка співвласникам житлового будинку після набуття ними права власності на ідеальні частки домоволодіння в користування не надавалася. Спірна земельна ділянка не має межових знаків. Технічна документація із землеустрою на спірну земельну ділянку не розроблялася і не затверджувалася в установленому порядку, що підтверджується п. 2 рішення Черкаського міськвиконкому від 17.09.1996 №596, згідно якого управління архітектури та містобудування разом з управлінням земельних ресурсів мали визначити на планах меж землекористування межі постійного користування землею та тимчасового користування землею під город, без права забудови до потреб міста без відшкодування понесених збитків.
Апелянт вважає, що після набуття права власності на ідеальні частки в домоволодінні сторони у справі не могли набути автоматично права спільного постійного користування спірною земельною ділянкою, оскільки нормами земельного законодавства не передбачено можливості передачі земельних ділянок у постійне користування громадянам, які набули права власності на ідеальні частки в нерухомості, розташованій на цій земельній ділянці.
Суд при розгляді справи невірно застосував положення ст. 358 ЦК України, оскільки дана правова норма регламентує порядок здійснення спільної часткової власності, що в даному випадку не має місця.
Позивач, як і інші співвласники домоволодіння, володіючи ідеальною часткою у праві спільної часткової власності на це домоволодіння, вимоги про виділення цієї частки в натурі не пред'являв. Виділення із спірної земельної ділянки окремих частин та передача їх в користування співвласникам домоволодіння суперечить законодавству, зокрема, неможливо нанести межі в натурі, оскільки їх потрібно встановлювати у тому числі під будинком.
Суд не врахував, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.02.2013 встановлено наявність на спірній земельній ділянці об'єктів самочинного будівництва. Так цим рішенням суд зобов'язав позивача за його рахунок привести частину домоволодіння, в якій він проживає, у первісний стан та знести гараж, однак наразі це рішення суду не виконано. Усі варіанти встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою, запропоновані експертом, вказаних обставин не враховують. Висновки експерта апелянт вважає недійсними, оскільки на спірну земельну ділянку відсутня землевпорядна документація та на ній не визначено твердих меж.
Апелянт наголошує на тому, що суд невірно посилається на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.05.2014 як на доказ відсутності на спірній земельній ділянці самочинних споруд, оскільки цією ухвалою встановлено, що вказане вище рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.02.2013 не виконано.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав та мотивів.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що у даному випадку можливо встановити порядок користування земельною ділянкою згідно другого варіанту висновку експерта, який є найменш обтяжливим для співвласників домоволодіння, які, в свою чергу, в силу ст. 120 ЗК України мають право на користування земельною ділянкою, на якій розміщене це домоволодіння. Порядок користування земельною ділянкою за відсутності згоди землекористувачів має встановлюватися судом.
Однак повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна виходячи з наступного.
Згідно до рішення Черкаського міськвиконкому від 17.09.1996 року № 596 земельна ділянка площею 1123 кв.м. по вул.Кавказькій, 147 в м. Черкаси закріплена за Черкаським РЕУ-5, при цьому: 1000 кв.м. - у постійне користування для обслуговування існуючого житлового будинку і господарських будівель; 123 кв.м. - в короткострокове користування на 3 роки під город, без права забудови (а.с. 172).
Вирішуючи питання про можливість визначення порядку розпорядження і користування спірною земельною ділянкою, суд не врахував вимоги закону щодо цільового призначення цієї ділянки та правового статусу розташованого на цій земельній ділянці житлового будинку.
Цільове призначення конкретної земельної ділянки залежить від категорії земель, з яких її виділено, від планування та зонування території і є встановленою компетентним органом при наданні земельної ділянки межею її використання для конкретного призначення відповідно до затверджених планів розвитку території, зонування земель, а також правового режиму відповідної категорії земель.
Згідно п. б) ч.1 ст.19 та ст.ст. 38, 39 ЗК України до категорії земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.
Порядок використання земельних ділянок, що відносяться до земель житлової та громадської забудови, крім Земельного кодексу, регулюється Законами України від 16.11.1992 року «Про основи містобудування» та від 20.04.2000 року «Про планування і забудову територій», Типовими регіональними правилами забудови, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 10.12.2001 року №219.
Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка є частиною земель житлової забудови, на ній розташований багатоквартирний житловий будинок несадибного типу, який належав до державного житлового фонду, і ця ділянка не ніколи перебувала в користуванні чи власності окремих громадян.
Вирішуючи даний спір по суті, обов'язково потрібно розмежовувати правовий режим земельних ділянок під багатоквартирними будинками та будинками садибного типу, які перебувають у спільній власності кількох осіб.
Відповідно до ч.1 ст.42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватися у користування об'єднанню власників (ч.2 ст.42 ЗК).
Прибудинковою територією вважається встановлена за проектом поділу території мікрорайону (кварталу) та проектом забудови земельна ділянка багатоквартирної несадибної житлової забудови, необхідна для розміщення та обслуговування жилого будинку і господарських та технічних будівель і споруд біля нього, тобто територія під жилим будинком, проїзди й тротуари, озеленені ділянки та ігрові майданчики, майданчики для відпочинку, занять спортом, тимчасового зберігання автомобілів жителів будинку, для господарських потреб, а також інші території, пов'язані з утриманням і експлуатацією будинку.
Таким чином, з аналізу цільового призначення земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, та норм ст.42 ЗК України випливає, що у разі приватизації громадянами квартир в у такому будинку земельна ділянка, як така, що входить до житлового комплексу, може передаватися безоплатно у власність або надаватися в користування лише об'єднанню співвласників будинку, створеному відповідно до Закону від 29.11.2001 року «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
У такому разі земельна ділянка належить співвласникам жилого будинку на праві спільної сумісної власності разом із загальним майном і неподільною частиною житлового комплексу (допоміжні приміщення, конструктивні елементи будинку, його технічне обладнання) є майном співвласників, які і визначають порядок його використання.
Передача у власність чи користування окремим співвласникам багатоквартирних будинків земельної ділянки, на якій розташований цей будинок, або частини цієї земельної ділянки, нормами земельного законодавства не передбачена.
Встановивши, що спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови і на ній розташований багатоквартирний жилий будинок, одна квартира в якому приватизована мешканцями відповідно до Закону України від 19.06.1992 року «Про приватизацію державного житлового фонду», перехід іншої частини з державної власності в приватну власність окремих громадян відбувся згідно вимог «Положення про продаж громадянам в власність квартир у будинках державного і громадського житлового фонду, їх утримання і ремонт» від 19.05.1989року за № 142, суд прийшов до необґрунтованого висновку про можливість виділення співвласникам в окреме користування частин цієї земельної ділянки.
Відповідно до ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення по справі, які суд вважав доведеними, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
За таких обставин рішення суду першої інстанції про визначення порядку користування земельною ділянкою за адресою м. Черкаси, вул. Кавказька, 147 відповідно до II варіанту судової земельно-технічної експертизи, проведеної у справі належить скасувати з винесенням нового рішення по справі, яким позовні вимоги ОСОБА_7 мають бути частково. Порядок землекористування визначити таким чином : земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок з господарськими спорудами по вул. Кавказькій,147 в м. Черкаси має бути залишено в спільному користуванні усіх співвласників вказаного житлового будинку .
Керуючись ст. ст. 303,304, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу - задоволити частково .
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 жовтня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, за участю третьої особи - Черкаської міської ради, про визначення порядку землекористування, - скасувати.
Позов ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, за участю третьої особи - Черкаської міської ради, про визначення порядку землекористування - задоволити частково .
Земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок з господарськими спорудами по вул. Кавказькій,147 в м. Черкаси - залишити в спільному користуванні усіх співвласників.
Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня її проголошення.
Головуючий :
Судді :