Справа № 22-ц/793/1123/15Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 63 ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній інстанції
ОСОБА_2
18 червня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретаріОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 лютого 2015 року по справі за заявою ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8, зацікавлені особи: Департамент соціальної політики Черкаської міської ради, Комунальний заклад «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер», про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, вивчивши матеріали справи,
ОСОБА_6 16 червня 2010 р. звернулася до суду із заявою в інтересах ОСОБА_8, зацікавлені особи: Департамент соціальної політики Черкаської міської ради, Комунальний заклад «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер», про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна.
В заяві вказувала, що її рідна сестра - ОСОБА_8 приховувала і приховує на теперішній час те, що вона страждає психічними розладами більше 40 років, що зумовлює потребу у встановленні їй недієздатності та опіки і призначення опікуна.
На початку 1974 року її батько ОСОБА_9 попав в дорожньо-транспортну пригоду разом із її сестрою ОСОБА_8, в результаті чого остання отримала тяжку черепно-мозкову травму у віці 5 років та їй проводилася складна нейрохірургічна операція з трепанацією черепу, що викликало у неї дивацтва у вигляді неадекватної поведінки ще з дитинства.
У дитячому віці ОСОБА_8 перенесла ще одну тяжку травму, а саме: термічну травму обличчя, бо була облита кип'ятком.
Заявниця зазначала, що вказані обставини посилили розлади психіки ОСОБА_8, вона страждає на психічні розлади обтяжені алкоголізмом зі стійкими, хронічними проявами депресії, яка переходить у немотивовану агресію.
Психічні розлади ОСОБА_8 невпинно поглиблюються по тій причині, що вона не тільки приховує депресивні стани, а й категорично відмовляється лікуватися у психіатрів з тих міркувань, що боїться госпіталізації.
Ухилення від госпіталізації, від лікування психічних розладів призвело до того, що вона не тільки втрачає критику, але й у неї прогресують маячні ідеї переслідування, які обтяжені хронічним алкоголізмом, котрий вона ретельно приховує та замовчує шляхом маскування під пристойну поведінку. Своїми діями створює загрозу своєму життю та здоров'ю, бо вона в станах запоїв порушує правила користування газовими приладами, що може спричинити вибух газу та численні людські жертви.
ОСОБА_8 проживає в квартирі із психічнохворою матір'ю ОСОБА_10 та унеможливлює надання їй необхідної психіатричної допомоги, між ними постійно виникають конфлікти, які переходять у побоїща.
Тому просила суд визнати ОСОБА_8 недієздатною, встановити їй опіку та призначити її - ОСОБА_6 опікуном сестри.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 лютого 2015 року в задоволенні заяви ОСОБА_6 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 понесені судові витрати у зв'язку з розглядом даної справи в сумі 1 700 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить про скасування рішення та ухвалення нового, яким задовольнити заявлені вимоги, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт посилається на те, що суд не прийняв до уваги та не дав належної оцінки доводам позивачки про психічний стан ОСОБА_8, безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення по справі судово-психіатричної експертизи.
Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_7, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_8 і її представника ОСОБА_11, прокурора та представника Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, які просили відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 3 Закону України від 22 лютого 2000 р. з послідуючими змінами і доповнення «Про психіатричну допомогу» встановлена презумпція психічного здоров'я особи.
Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Ч. ч. 1, 2 ст. 39 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не знатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно із ч. 3 ст. 238 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи недієздатною повинні бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Ч. 1 ст. 241 ЦПК України визначено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування чи опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Однак, заявницею не наведено належних та переконливих доказів про те, що її сестра ОСОБА_8 має хронічний, стійкий розлад здоров'я з дитинства, внаслідок чого не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Судом в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_8 добре навчалася у школі, про що свідчить копія атестату про середню освіту, приєднана до матеріалів справи; протягом 1986 - 2011 р. р. працювала в різних організаціях та установах, що вбачається з її трудової книжки; має спеціальність «перукарська справа», що підтверджується свідоцтвом, виданим Східноєвропейським університетом економіки та менеджменту у 2011 р.; проживає разом із своєю матір'ю ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, та піклується про неї, забезпечуючи всім необхідним; оплачує комунальні послуги за квартиру, про що свідчать надані нею копії квитанцій.
Відповідно до довідок Комунального закладу "Черкаський обласний психоневрологічний диспансер" та Комунального закладу "Черкаський обласний наркологічний диспансер" ОСОБА_8 під диспансерним наглядом не перебуває, за меддопомогою не зверталася.
Допитані судом в ході розгляду справи свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 показали, що знають ОСОБА_8 на протязі багатьох років і не помічали в її діях чи поведінці ніяких психічних відхилень або розладів, які б свідчили про наявність у неї психічного захворювання.
У розгляді даної справи приймали участь прокурор, представник Комунального закладу "Черкаський обласний психоневрологічний диспансер" та представник органу опіки і піклування, які вважали заяву ОСОБА_6 про визнання недієздатною ОСОБА_8 безпідставною та просили суд відмовити у задоволенні даної заяви.
Інших будь-яких доказів про психічний стан здоров'я ОСОБА_8 заявниця суду не надала.
Тому суд обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав як для призначення по справі судової психіатричної експертизи стосовно ОСОБА_8, так і для визнання її недієздатною.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не прийняв до уваги доводи ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_8 зловживає спиртними напоями та неналежно доглядає психічно хвору матір перевірялись судом і не знайшли свого підтвердження.
Обґрунтовано суд не прийняв до уваги і доводи заявниці, які викладені також в апеляційній скарзі, про те, що про психічну хворобу ОСОБА_8 свідчать наявні в її документах - трудовій книжці, паспорті, помилки відносно її імені та дати народження, оскільки, як пояснила ОСОБА_8 помилки були допущені особами, які видавали їй ці документи.
Не можуть бути прийняті до уваги і доводи апеляційної скарги про безпідставність стягнення із заявниці ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 судових витрат по справі.
Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 240 ЦПК України судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться за рахунок держави.
Суд, установивши, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати.
Оскільки судом було встановлено, що ОСОБА_6 подала без достатньої підстави заяву про визнання недієздатною своєї сестри ОСОБА_8, то й обгрунтовано стягнув саме з неї понесені ОСОБА_8 витрати на правову допомогу адвоката.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Виходячи з наведеного колегія суддів не знаходить підстав для скасування законного і обґрунтованого рішення суду. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 відхилити, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 лютого 2015 року по справі за заявою ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8, зацікавлені особи: Департамент соціальної політики Черкаської міської ради, Комунальний заклад "Черкаський обласний психоневрологічний диспансер", про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :