Провадження № 11-кп/793/456/15 Справа № 710/496/15-к Категорія: ст. 128 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
03 червня 2015 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5
з участю прокурораОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
потерпілої ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 та за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_10 на вирок Шполянського районного суду Черкаської області від 16 березня 2015 року про обвинувачення
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні сина 2011 р.н., не працюючого, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України.
ОСОБА_7 14 червня 2014 року, близько 02 год., перебуваючи на території розважального закладу спортивного комплексу ПП «Мальчик» по вул. Слобідська в м. Шпола, Черкаської області, біля барної стійки в ході сварки, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, штовхнув ОСОБА_8 рукою в спину, не маючи умислу на нанесення тілесних ушкоджень, в результаті чого вона впала, вдарившись правою рукою об бетонну поверхню землі, отримавши при цьому тілесні ушкодження згідно висновку судово-медичної експертизи №149 від 23 червня 2014 року у вигляді підвивиху правого передпліччя з переломом вінцевого відростку ліктьової кістки зі зміщенням, синця правого плеча, які могли утворитися внаслідок падіння на тверду поверхню з упором на праву руку. По ступеню тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
ОСОБА_7 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, визнав повністю, розкаявся і показав, що дійсно 14 червня 2014 року, перебуваючи на території розважального закладу спортивного комплексу ПП «Мальчик» біля барної стійки, не маючи умислу на нанесення тілесних ушкоджень відштовхнув ОСОБА_8 , в результаті чого вона впала на праву руку і отримала тілесні ушкодження. Цивільний позов, а саме матеріальні збитки в сумі 500 грн. за лікування визнає повністю, моральну шкоду визнав частково.
Місцевий суд враховуючи, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 16 березня 2015 року визнано ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України і призначено покарання - 180 годин громадських робіт. Стягнуто з засудженого на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування цивільного позову 500 грн. матеріальних збитків і 3000 грн. моральної шкоди.
Не погоджуючись з вироком обвинувачений подав апеляційну скаргу в якій просить вирок Шполянського районного суду Черкаської області від 16 березня 2015 року скасувати і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Не погоджуючись з вироком прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить вирок Шполянського районного суду Черкаської області від 16 березня 2015 року стосовно ОСОБА_7 скасувати через невідповідність призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених. Постановити вирок, яким засудити ОСОБА_7 за ст. 128 КК України до 200 годин громадських робіт.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який не підтримав апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_10 та заперечив проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, пояснення ОСОБА_7 про задоволення його апеляційної скарги та про безпідставність апеляційних вимог прокурора, перевіривши доводи апеляції та вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_7 підлягає до задоволення, а апеляційна скарга прокурора ОСОБА_10 не підлягає до задоволення з наступних підстав.
З апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 вбачається, що останній ставить під сумнів обставини викладені в обвинувальному акті, що йому вміняються.
Згідно матеріалів кримінального провадження, судовий розгляд відбувся за правилами, визначеними ч.3 ст.349 КПК України, без дослідження доказів, що не заперечуються учасниками процесу щодо тих обставин, які ніким не осопрюються.
З журналу судового засідання від 16 березня 2015 року та аудіозапису вбачається, що наведені вище положення статті КПК України були роз'яснені обвинуваченому, а саме щодо можливості заперечення обставин справи та відповідно недоцільності дослідження доказів у цій частині не роз'яснювалися.
При цьому колегія суддів не ураховує, те що положення ч.3 ст.349 КПК України роз'яснювалися судом обвинуваченому під час підготовчого судового засідання, проведеного 10 березня 2015 року, так як при цьому було допущено порушення вимог ст.315 та ст.348 КПК України.
Зокрема, статтею 315 КПК України визначений перелік питань вирішення яких пов'язане з підготовкою до судового розгляду. Відповідно до вказаної статті, питання відносно дослідження доказів не передбачене.
Крім того, на стадії підготовчого провадження не передбачено можливість роз'яснення обвинуваченому суті обвинувачення і з'ясування в останнього питань, чи зрозуміле йому обвинувачення, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання, що передбачене ст.348 КПК України.
Таким чином колегія суддів вважає, що обвинувачений ОСОБА_7 був позбавлений можливості фактично розуміти суть пред'явленого йому обвинувачення та ставлення останнього до пред'явленого обвинувачення у момент роз'яснення під час проведення підготовчого судового засідання положень ч.3 ст.349 КПК України.
У зв'язку із чим подана апеляційна скарга ОСОБА_7 є обґрунтованою, а вирок місцевого суду є таким, що ухвалено з істотним порушенням положень кримінального процесуального закону і підлягає скасуванню з направленням матеріалів кримінального провадження до того ж суду на новий судовий розгляд.
За наявної вищезазначеної безумовної підстави для скасування вироку, колегія суддів не перевіряє відповідно до вимог ч.2 ст.415 КПК України доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, у зв'язку із чим остання задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 407; 409; 412 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_10 - залишити без задоволення.
Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 лютого 2015 року відносно ОСОБА_11 скасувати, а матеріали кримінального провадження направити до суду першої інстанції зі стадії судового розгляду.
Ухвала у касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :