Провадження № 11/2390/485/12 Справа № 1-193/11 Категорія: ч. 3 ст. 187,Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
12 червня 2012 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого Гончарука І.М.,
суддів Поєдинка І.А., Неділька М.І.,
за участю прокурора Якушиної О.В.,
засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією зі змінами помічника прокурора Уманського району, який приймав участь у суді першої інстанції ОСОБА_6, апеляцією засудженого ОСОБА_3, його захисника ОСОБА_5 на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28.11.2011 року, яким:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, неодруженого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно статті 89 КК України раніше не судимого,
засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_7 на суму 4500 гривень, залишено без розгляду.
Стягнуто з ОСОБА_3 судові витрати на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області в сумі 154 гривні 80 копійок. Вирішено долю речових доказів відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишено у вигляді взяття під варту.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, розлученого, непрацюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого,
засуджено за:
ч. 1 ст. 396 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі;
ч. 2 ст.190 КК України до 2 років обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначено покарання у виді 2 років 6 місяців обмеження волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, приєднано до призначеного покарання частину невідбутого покарання у виді 3 років обмеження волі, призначеного вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 травня 2010 року, приєднавши з нього 1 рік 6 місяців обмеження волі, та остаточно визначено ОСОБА_4 до відбування покарання у виді 4 років обмеження волі.
Вирішено долю речових доказів відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишено у вигляді підписки про невиїзд з місця проживання.
Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він 6 грудня 2010 року близько 23 год., достовірно знаючи про наявність грошових коштів у гр. ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, з корисливих мотивів, з метою нападу і заволодіння вказаними грошовими коштами, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом розбиття скла вхідних дверей, проник в приміщення будинку № 36 по вул. Зарічній, в с Ятранівка, Уманського району, що належить ОСОБА_7, де, усвідомлюючи похилий вік гр. ОСОБА_7, діючи умисно та цілеспрямовано вчинив розбійний напад на потерпілу, випитуючи її про місцезнаходження грошових коштів в будинку, з погрозою застосування насильства, а також із застосуванням насильства небезпечного для її життя та здоров'я в момент нападу, що виразилось в застосуванні ножа, стискуванні шиї потерпілої руками, нанесенні множинних ударів руками, ногами і дерев'яною палицею по різних частинах тіла гр. ОСОБА_7, чим заподіяв останній тілесні ушкодження, які згідно висновку СМЕ № 822/7 від 10.01.2011 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, після чого заволодів грошима потерпілої на загальну суму 4000 гривень, мобільним телефоном марки «Сіменс - С45» вартістю 475 гривень та сім картою стільникового зв'язку «Київстар» вартістю 25 гривень, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 4500 гривень.
Згідно вироку суду ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за те, що він 7 грудня 2010 року приблизно о 12 год., поблизу перехрестя вулиць Садової та Радянської в м. Умань, Черкаської області при зустрічі та розмові з матір'ю ОСОБА_3 - ОСОБА_8, дізнався про те, що ОСОБА_3 проник до будинку сусідки та викрав гроші останньої, тобто про вчинення ОСОБА_3 злочину, а також те, що його розшукують працівники міліції і що останньому необхідно добровільно з'явитись до правоохоронних органів. Однак, ОСОБА_4 діючи умисно та цілеспрямовано, з метою приховування особливо тяжкого злочину, організував переховування ОСОБА_3, яке виразилось в тому, що він на вимогу ОСОБА_8 повідомити про місцезнаходження її сина, достовірно знаючи про місцеперебування ОСОБА_3, ОСОБА_8 цього не повідомив, домовився з ОСОБА_9, жителькою с. Орадівка, Христинівського р-ну, про приїзд до неї разом з ОСОБА_3, викликав автомобіль таксі, на якому разом з ОСОБА_3 приїхав на вказану адресу, де останній переховувався від працівників міліції до 17 год., після чого ОСОБА_3 залишив вказану адресу незалежно від волі ОСОБА_4.
Він же, 09.06.2011 року, близько 11.30 год., по вул. Радянській 17, в м. Умані, Черкаської області, діючи умисно та цілеспрямовано, шляхом входження в довіру та обману, повторно, заволодів коштами в сумі 550 гривень, що належить гр. ОСОБА_10, чим спричинив останній матеріального збитку на вказану суму.
В своїй апеляції та змінах до неї прокурор, який приймав участь у суді першої інстанції, не оспорюючи кваліфікації дій засуджених, зазначає, що вирок місцевого суду є незаконним і підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд у зв»язку з повторним врахуванням на підставі ст. 71 КК України покарання ОСОБА_3 при винесенні вироку Жашківським районним судом від 23.02.2012 року покарання призначеного вироком Уманського міськрайонного суду від 14.05.2010 року.
В своїй апеляції та доповненні до неї засуджений ОСОБА_3 вважає вирок суду першої інстанції винесений відносно нього незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з неповнотою судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та просить його скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Також, ОСОБА_3 вважає, що призначене йому покарання за своїм видом та розміром є несправедливим внаслідок суворості, адже місцевим судом не було належним чином враховано положення ст. 69 КК України, оскільки не було дано належної оцінки обставинам, які пом'якшують покарання, даним про особу засудженого і іншим обставинам, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
В своїй апеляції захисник засудженого ОСОБА_3 - ОСОБА_5 зазначає, що вирок місцевого суду щодо її підзахисного є незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та просить його скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд. Крім того зазначає, що місцевим судом не було належним чином враховано положення ст. 69 КК України, призначене ОСОБА_3 покарання за своїм видом та розміром є несправедливим внаслідок суворості, призначеним без належного врахування пом'якшувальних обставин, даних про особу засудженого і інших обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину.
В заперечені на апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_3 - ОСОБА_5 прокурор, який приймав участь у суді першої інстанції, зазначає, що вона є безпідставною, необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
В заперечені на апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції, засуджений ОСОБА_4 зазначає, що вона є безпідставною та не відповідає обставинам справи, а вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28.11.2011 року відносно нього винесений з урахуванням всіх обставин справи, тому апеляція прокурора не підлягає задоволенню.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, яка не підтримала апеляцію прокурора зі змінами, який приймав участь у суді першої інстанції, і вважає вирок місцевого суду законним, захисника засудженого ОСОБА_3 - ОСОБА_5, яка підтримала свою апеляцію і просила скасувати вирок місцевого суду, щодо ОСОБА_3 з направленням справи на новий судовий розгляд, пояснення засудженого ОСОБА_3, який підтримав зміни до апеляції свого захисника та апеляцію свого захисника ОСОБА_5 та просив їх задоволити, а вирок місцевого суду щодо нього - скасувати, засудженого ОСОБА_4,який свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнає повністю, вважає вирок суду 1 інстанції щодо нього законним та винесеним з урахуванням всіх обставин справи, а тому заперечує проти задоволення апеляції прокурора і просить залишити вирок суду 1 інстанції відносно нього без змін, вивчивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція помічника прокурора Уманського району зі змінами, захисника ОСОБА_5 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.
Висновок суду, щодо доведеності вини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, за які вони засуджені при обставинах наведених у вироку, підтверджений зібраними по справі доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку і обґрунтовано дійшов до висновку про їх винність у вчинених злочинах.
Посилання захисника ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_3, на неповноту судового слідства, невідповідність висновку суду фактичним обставинам справи та невідповідність призначеного покарання особі засудженого внаслідок його суворості спростовуються зібраними по справі та належним чином дослідженими судом доказами, які свідчать, що засуджений ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння вчинив інкримінований йому злочин передбачений ч.3 ст. 187 КК України, відносно особи похилого віку.
Всі обставини справи були детально розглянуті та досліджені судом першої інстанції, що підтверджується наведеними та належно оціненими у вироку доказами про вчинення злочинів засудженими.
Кваліфікація судом першої інстанції дій засуджених ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 187 КК України та ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 190 КК України є вірною.
При призначенні засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання судом першої інстанції повністю враховано вимоги ст.ст. 65, 66, 67 КК України.
Тому, твердження засудженого ОСОБА_3 та його захисника про суворість призначеного покарання засудженому є безпідставним, оскільки, як вбачається з вироку суду, при призначенні покарання засудженому, відповідно до вимог ст. 65 КК України, місцевий суд правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, особу винного, який за місцем проживання характеризується негативно, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Посилання засудженого ОСОБА_3 та його захисника - ОСОБА_5 в своїх апеляціях на те, що він не застосовував насильства до потерпілої і що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували застосування насильства ОСОБА_3 до потерпілої ОСОБА_7 спростовуються наявним в матеріалах кримінальної справи доказами, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 (Т. 1 а.с. 98-101), висновком судово-медичного експерта № 822/7 від 10.01.2011 р. (Т. 1 а.с. 153-154), протоколом відтворення обстановки та обставин події від 10.12.2010 р. проведеного за участю ОСОБА_3 (Т. 1 а.с. 67-78), показами потерпілої ОСОБА_7, експерта ОСОБА_11, дані ними безпосередньо під час судового слідства.
Крім того, посилання захисника ОСОБА_5 в апеляції на таку обставину, як відшкодування шкоди є безпідставним, оскільки у матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які докази повернення викрадених коштів потерпілій.
Таким чином, покарання призначене ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 187 КК України в межах санкції вказаної статті, відповідає вимогам закону та за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Підстав для пом'якшення засудженому покарання та визначення йому покарання із застосуванням вимог ст. 69 КК України, як того просять засуджений в доповненні та його захисник в апеляції, колегія суддів не вбачає.
Щодо засудження ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 190 КК України, то останнім не оспорюється фактичні обставини справи, кваліфікація його дій та міра призначеного йому покарання за вчинені злочини.
Що стосується апеляції прокурора у зміненому вигляді, то колегія суддів судової палати, не знаходить підстав для скасування вироку місцевого суду за наведеними у змінах мотивами та постановлення по справі нового вироку у зв»язку з тим що вирок Уманського міськрайонного суду є законним і обґрунтованим винесеним з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, у тому числі місцевим судом вірно застосовані вимоги ст. 71 КК України при призначенні остаточного покарання ОСОБА_4, а тому підстав для його скасування та направлення справи на новий судовий розгляд іншим складом суду колегія суддів не вбачає.
Таким чином, колегія суддів вважає, що призначене покарання засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідає вимогам кримінального закону, є необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів.
При таких обставинах, підстав для скасування вироку суду відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та задоволення апеляцій помічника прокурора Уманського району, засудженого ОСОБА_3, його захисника - ОСОБА_5, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28.11.2011 року відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - залишити без змін, а апеляції помічника прокурора Уманського району зі змінами, засудженого ОСОБА_3і його захисника ОСОБА_5 - без задоволення.
Головуючий :
Судді :