79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
17.02.09 Справа № 12/133
м.Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого -судді Зварич О.В.
Суддів Юрченка Я.О.
Якімець Г.Г.
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємця (далі ПП) ОСОБА_1б/н від 06.10.2008 р.
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.09.2008 р.
у справі № 12/133
за позовом: Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в АДРЕСА_1»
до відповідача: ПП ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 -довіреність № 1673 від 01.04.2008 р.
від відповідача: не з»явився
встановив:
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 29.09.2008 р. у справі № 12/133 (суддя Тисянчин В.М.) позов задоволено, стягнуто з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Відділення Промінвестбанку»суму 300000 грн. основного боргу; 345,81 грн. -пені; 15844,59 грн. відсотків за користування кредитом; 43,23 грн. фінансових санкцій та 3162,34 грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита, 118 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; звернено стягнення на майно, що є предметом іпотеки згідно іпотечного договору № 42/23-2008 від 06.03.2008 року -земельну ділянку площею 4496 м. кв. та виробничу базу (1 черга); магазин літери «А»загальною площею 390,6 м. кв., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_1 «ж»шляхом продажу Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії «Відділення Промінвестбанку в АДРЕСА_1»предметів іпотеки на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку»з метою погашення заборгованості фізичної особи -підприємця ОСОБА_1за кредитним договором № 7/3-08 від 06.03.2008 року; встановлено початковою ціною реалізації предмету іпотеки ціну -1204000 грн. (визначену п.1.4 іпотечного договору № 42/23-2008 від 06.03.2008 року).
Приймаючи рішення місцевий господарський суд керувався, зокрема, ст.ст. 526, 530, 615, 625 Цивільного кодексу України, пп. 3.4, 4.2.2, 4.3.5, 5.3 кредитного договору № 7/3-08 від 06.03.2008 р., виходив з того, що відповідачем не виконано зобов»язання за кредитним договором № 7/3-08 від 06.03.2008 р., у нього виникла заборгованість перед позивачем на суму 316233,63 грн., тому прийшов до висновку, що підлягають до задоволення вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, його утримання та реалізацію за договором іпотеки № 42/23-2008 від 06.03.2008 р. шляхом продажу його позивачем від свого імені будь-якій особі на підставі договорів купівлі-продажу.
Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.09.2008 року, відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, враховуючи факт погашення заборгованості по кредитному договору. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що: рішення винесено без його участі в судовому засіданні і за відсутності пояснень по суті справи, ціна предмету іпотеки перевищує суму заборгованості по кредиту, позивач не наполягав на розірванні договору достроково.
Позивач, у відзиві на апеляційну скаргу від 01.12.2008 року стверджує, що: відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи; наявні в матеріалах справи платіжні документи свідчать про те, що платежі апелянта було здійснено 30.09.2008 року, що не могло бути враховано при прийнятті рішення 29.09.2008 року; просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою голови Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2009 року строк вирішення апеляційної скарги приватного підприємця ОСОБА_1у справі № 12/133 продовжено на один місяць.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 3925512.
Від відповідача поступило клопотання (викладене в телеграмі від 16.02.2009 р.) про відкладення розгляду справи у зв»язку з поганим станом здоров»я та для надання можливості представити додаткові докази, які мають істотне значення для розгляду даної справи
Враховуючи те, що за клопотанням відповідача розгляд справи вже відкладався (16.12.08 р., 02.02.2009 р.), явка представників не визнавалася обов»язковою та з огляду на ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд відхиляє клопотання відповідача.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши представника позивача, судова колегія прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.09.2008 року у справі № 12/133 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з огляду на наступне:
Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ст. 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічно статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Якщо у зобов»язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) /ст. 530 Цивільного кодексу України/.
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов»язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами (ст. 536 Цивільного кодексу України).
6 березня 2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (далі банк) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі позичальник) укладено кредитний договір № 7/3-08, згідно умов якого банк надає позичальнику кредит в сумі 300000 (триста тисяч) грн., а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.
Відповідно до п.3.1 кредитного договору проценти за користування кредитом сплачуються позичальником виходячи з встановленої банком процентної ставки у розмірі 17,0 відсотків річних з розрахунку 365 кал. дн. у році до фактичного виконання ним грошових зобов»язань з поверненням всіх отриманих сум кредиту.
Пункт 3.4 договору № 7/3-08 від 06.03.2008 р. передбачає, що відсотки за користування кредитом сплачуються в тій валюті, в якій наданий кредит, нараховуються банком щомісячно 26 числа за період з 26 числа попереднього місяця по 25 число звітного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, і сплачуються позичальником протягом 5 (п»яти) банківських днів з дати їх нарахування.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк належним чином виконав умови кредитного договору, надав позичальнику кредит в сумі 300000 грн. Приватний підприємець Космеда Марта Василівна, не виконала у строк свої обов»язки по сплаті процентів за користування кредитом, чим порушила пп. 3.1, 3.4 кредитного договору, що підтверджується довідкою від 30.01.2009 р. про рух коштів на рахунку з 06.03.2008 року по 29.01.2009 року.
Заборгованість відповідача по сплаті відсотків за користування кредитом на час винесення рішення місцевим господарським судом становила 15844,59 грн.
Суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача 15844,59 грн. відсотків за користування кредитом.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов»язання як сплата неустойки.
Частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 5.3 кредитного договору № 7/3-08 від 06.03.2008 р. за несвоєчасне повернення сум кредиту та/або несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно.
Згідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи прострочення виконання грошового зобов»язання, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув 345,81 грн. пені та 43,23 грн. фінансових санкцій, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України.
Підпункт 4.3.5 кредитного договору № 7/3-08 від 06.03.2008 року передбачає право банку вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентів за користування ним, та/або суми неустойки, передбачених цим договором, у випадках, коли позичальник не виконав у строк свої обов»язки по поверненню кредиту та/або процентів за користування кредитом та/або інші обов»язки по сплаті грошових коштів, передбачені цим договором.
Враховуючи неналежне виконання приватним підприємцем ОСОБА_1 зобов»язань за кредитним договором № 7/3-08 від 06.03.2008 року Господарський суд Закарпатської області, у відповідності з п.п. 4.3.5 кредитного договору, правомірно стягнув з приватного підприємця ОСОБА_1300000 грн. кредитних коштів.
В якості забезпечення виконання зобов»язання за кредитним договором № 7/3-08 від 06.03.2008 року Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (іпотекодержатель) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (іпотекодавець) 06.03.2008 р. укладено іпотечний договір № 42/23-2008.
Предметом іпотеки є земельна ділянка площею 4496 м. кв., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, Закарпатської області, вул. Коритнянська № 35 «ж», виробнича база (1 черга), а саме: магазин (літ «А») загальною площею 262,1 м. кв.; столярний цех (літ. «В») загальною площею 390,6 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Закарпатської області, вул. Коритнянська, буд.35 «ж».
Закон України «Про іпотеку»№ 898-ІV від 05.06.2003 року передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов»язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (ст. 33).
Відповідно до п.5.1 іпотечного договору № 42/23-2008 від 06.03.2008 р. іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізації у випадку, якщо у момент настання строку виконання іпотекодавцем зобов»язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до кредитного договору строки сум кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум відсотків; та/або при несплаті або частковій несплаті у строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором.
З наведеного вбачається, що вимоги Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку про звернення стягнення на предмет іпотеки є правомірними, а рішення від 29.09.2008 р. у справі № 12/133 про задоволення вказаних вимог законним та обґрунтованим. В оскаржуваному рішенні встановлено початковою ціною реалізації предмету іпотеки ціну -1204000 грн., оскільки вона визначена у п. 1.4 іпотечного договору № 42/23-2008 від 06.03.2008 року.
Не є підставою для скасування рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.09.2008 року у справі № 12/133 факт сплати відповідачем позивачу процентів за кредит у сумі 18600 грн., оскільки погашення заборгованості відбулося після прийняття рішення місцевим господарським судом.
З огляду на вищевказане, рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.09.2008 р. у справі № 12/133 про задоволення позовних вимог слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Господарський суд Закарпатської області правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 549, 610, 611, 625, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,
Львівський апеляційний господарський суд
Рішення господарського суду Закарпатської області від 29.09.2008 р. у справі № 12/133 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий - суддя Зварич О.В.
суддя Юрченко Я.О.
суддя Якімець Г.Г.