Справа №2-а-10007/08/1570
04 лютого 2009 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого- судді Іванова Е.А.
при секретарі- Болотовій К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівськ Одеської області до Чорноморсько-Азовського виробничо-експлуатаційного Управління морських шляхів про стягнення заборгованості по страховим внескам,-
Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області звернулось до суду з позовом до Чорноморсько-Азовського виробничо-експлуатаційного Управління морських шляхів про стягнення заборгованості по страховим внескам в якому просить стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області борг в розмірі 2535054,53грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав зазначених у позовній заяві та пояснив, що відповідач зареєстрований в управлінні платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно п. 2, 6 ст. 20 Закону №1058-ІVта п.п. 5.1 розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду Укаїни№21-1 від 19.12.2003р. Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів надає до УПФ України в м. Іллічівськ Одеської області розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, в яких відповідач самостійно визначає розмір даних внесків, але відповідних відрахувань не здійснює. Управління направляло на адресу відповідача вимоги про сплату недоїмки, проте заборгованість не була погашена, тому станом на 01 вересня 2008р. у відповідача рахується заборгованість у сумі 2535054,53грн. У зв'язку з тим, що у добровільному порядку відповідачем не була сплачена заборгованість, Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області звернулось до суду.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином двічі (а.с.134-135, 144), причини неявки суду не повідомив, відгук не надав.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N2181-III, передбачено, що установи Пенсійного фонду України є контролюючими органами стосовно внесків до Пенсійного фонду України, які здійснюють перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції. У період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України, отже, спір за участю управління Пенсійного фонду та суб'єкта господарювання про стягнення заборгованості за платежами до Пенсійного фонду є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, а саме - органу виконавчої влади, що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо контролю надходження страхових внесків та інших платежів до фонду, та відповідає вищенаведеному нормативному визначенню адміністративної справи.
Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV(далі -Закон № 1058-ІV) встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Статтею 1 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до вказаної статті страхові внески -це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Згідно з ч. 1 статті 15 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.
Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи (а.с.7,126), відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України тазнаходиться на обліку у позивача з 01.04.2002р.
Станом на 01 вересня2008 р. за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті страхових внесків на суму 2535054,53 грн.за період з квітня 2007 року по липень 2008 року.
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Інструкції розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» за ставкою 33,2 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці". Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів та за ставкою 33,2 відсотки від об'єкта оподаткування для інших працівників такого підприємства.
Частиною 6 статті 19 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до пп. 5.1.4 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Судом встановлено, що самостійно розрахована відповідачем та його структурним підрозділом Головної бази технічного обслуговування флоту „Чоразморшлях” (а.с.28) сума страхових внесківза період квітень 2007 року -липень 2008р., несплачена відповідачем та складає 2535054,53грн., про що свідчать копії розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування складені відповідачем (а.с.41-115).
Розрахунок позивача (а.с.128) відповідаєположенням законодавства, фактичним обставинам справи та відповідачем не спростований.
Абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п.15 ст.106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
05.06.2007 року позивачем виставлена до відповідача вимога №Ю-55 на суму 252184,56грн. (а.с.29-30), та №Ю-171 на суму 52146грн.87коп.(а.с.31-32); 05.07.2007 року вимога №Ю-55 на суму 253084,09грн.(а.с.33) та №Ю-171 на суму 55626,42грн. (а.с.34); 03.08.2007 року вимога №Ю-171 на суму 50043,68грн.(а.с.35); 03.08.2007 року вимога №Ю-55 на суму 238301,11грн.(а.с.36); 05.09.2007 року вимога №Ю-171 на суму 49975,53грн.(а.с.37) та вимога №Ю-55 на суму 261753,45грн.(а.с.38); 04.10.2007 року вимога №Ю-55 на суму 278120,54грн. (а.с.39) та вимога №Ю-171 на суму 53727,65грн. (а.с.40), які були спрямовані на адресу відповідача та отримана ним, про що свідчать копії поштового повідомлення (а.с.129-131).
До цього часу вимоги відповідачем не оскаржувались та не скасовувались.
Беручи до уваги те, що суму заборгованості по страховим внескам 2535054,53грн. відповідач у встановлені законодавством строки до Пенсійного фонду України не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується документами що знаходяться в матеріалах справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору суду не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст.7-9,158,160,163КАС України, суд
Позов Управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівськ Одеської області до Чорноморсько-Азовського виробничо-експлуатаційного Управління морських шляхів задовольнити.
Стягнути з Чорноморсько-Азовського виробничо-експлуатаційного Управління морських шляхів (код ЄДРПОУ 01125637 місцезнаходження : Одеська обл.., м.Іллічівськ смт. Олександрівка вул.Судоремонтна 35 ) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівськ Одеської області код 24531883 борг у розмірі 2535054,53грн.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення,а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарженя. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного суду.
Постанова виготовлена у повному обсязі 09 лютого 2009 року.
Суддя Е.А.Іванов