Справа № 2-а-9565/09/1570
16 квітня 2009 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Хлюстіна Ю.М.
при секретарі судового засідання: Афенді Н.В.
за участю сторін:
від позивача представник - Чиженко А.О. (подовіреності)
від відповідача представник - Контаренко С.О. (по довіреності)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду в Малиновському районі м. Одеси до приватного підприємства «К.К.» про стягнення з відповідача боргу у сумі 976,15 грн. на користь позивача на р/р 256083013706 в Одеському Облуправлінні ВАТ «Державний ощадний банк України» МФО 328409, -
До суду звернулося управління Пенсійного фонду в Малиновському районі м. Одеси до приватного підприємства «К.К.» про стягнення з відповідача боргу у сумі 976,15 грн. на користь позивача на р/р 256083013706 в Одеському Облуправлінні ВАТ «Державний ощадний банк України» МФО 328409, мотивуючи це тим, що згідно «Розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті» приватне підприємство «К.К.» має заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (недоїмка), яка донарахована відповідно до акту перевірки № 291 від 20.09.2004 року у сумі 1158,43 грн., з урахуванням часткової сплати за рахунок єдиного податку (42%) у сумі 182, 28 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, мотивуючи це тим, що відповідно до ст. 6 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98, суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником, зокрема збору на обов'язкове соціальне страхування, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Позивач зазначив, що він сплатив єдиний податок в розмірі 10 %, частина якого, а саме 42 % надійшла до Пенсійного фонду України. Позивач обрав спрощену систему оподаткування, у зв'язку з чим вважає, що у спірних правовідносинах Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» має пріоритет над Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як даний Указ є спеціальним нормативним актом, дія якого розповсюджується і на відносини пенсійного страхування та регулює відносини лише осіб, які набули статусу платників єдиного податку.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом по справі встановлені наступні факти та обставини.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 приватне підприємство «К.К.» зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за № 4667 та відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є страхувальником для осіб, які працюють на зазначеному підприємстві.
При цьому під страховими внесками у відповідності до ст.1 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розуміються кошти відрахувань на соціальне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до вимог цього Закону.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 та п. 11.11 розділу 11 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 19.12.2003 року за № 21-1, страхувальники зобов'язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 та ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно ст. 1 Закону України «Про здійснення контролю за сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове соціальне страхування» № 700-ХІV від 21.05.1999 року, органи Пенсійного фонду України стосовно сплати та цільового використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також органи Фонду соціального страхування та збору на обов'язкове соціальне страхування (крім збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття) мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності.
Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси було здійснено позапланову перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язання зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування приватного підприємства «К.К.», згідно якої було проведено донарахування страхових внесків у розмірі 1158,43 грн., що підтверджується копією акту перевірки № 291 від 20.09.2004 року (аркуші справи 17-21).
Судом встановлено, що відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (недоїмка), яка донарахована відповідно до акту перевірки № 291 від 20.09.2004 року у розмірі 1158,43 грн., що підтверджується «Розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті» за січень-травень 2004 року (аркуші справи 63-70).
Також судом встановлено, що відповідачем частково сплачено заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за рахунок єдиного податку (42%) у сумі 182,28 грн., що підтверджується карткою особового рахунку (аркуші справи 53-55) та розрахунком заборгованості ПП «К.К.» перед управлінням ПФУ в Малиновському районі м. Одеси станом на 18.08.2008 року (аркуш справи 4).
З урахуванням викладеного, судом встановлено, що всього заборгованість зі сплати страхових внесків згідно «Розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті» (недоїмка), яка донарахована відповідно до акту перевірки № 291 від 20.09.2004 року у сумі 1158,43 грн., з урахуванням часткової сплати за рахунок єдиного податку (42%) у сумі 182,28 грн. складає 976,15 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 106 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків. Ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. Згідно цього положення єдиний податок сплачений до ПФУ зараховується за попередні суми недоїмки у порядку календарної черговості їх виникнення.
Таким чином, у приватного підприємства «К.К.» виникла заборгованість зі сплати страхових внесків згідно «Розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті» (недоїмка), яка донарахована відповідно до акту перевірки № 291 від 20.09.2004 року у сумі 1158,43 грн., з урахуванням часткової сплати за рахунок єдиного податку (42%) у сумі 182,28 грн. та складає 976,15 грн.
Згідно з п. 1 Положення «Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.01 року, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 року, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до абз. 6 ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) кошів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі у безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на норми Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» та твердження позивача, що у спірних правовідносинах Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» має пріоритет над Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як даний Указ є спеціальним нормативним актом, дія якого розповсюджується і на відносини пенсійного страхування та регулює відносини лише осіб, які набули статусу платників єдиного податку, з наступних підстав.
Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» являє собою нормативний акт, який поширює свою дію на податкові правовідносини. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених наведеним Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Згідно з частиною 4 ст. 18 Закону, страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.
Крім того, суд вважає, що твердження позивача про те, що Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» має пріоритетне значення стосовно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є помилковим, оскільки він суперечить конституційному принципу верховенства права.
Таким чином суд, вважає, що позовні вимоги щодо приватного підприємства «К.К.» є обґрунтованими і законними та сума заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 976,15 грн. повинна бути стягнута з відповідача.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В зв'язку з чим, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі
Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2,4,72, 158-163, 254 КАС України суд, -
Задовольнити адміністративний позов управління Пенсійного фонду в Малиновському районі м. Одеси до приватного підприємства «К.К.» у повному обсязі.
Стягнути з приватного підприємства «К.К.» на користь управління Пенсійного фонду в Малиновському районі м. Одеси на р/р 256083013706 в Одеському Облуправлінні ВАТ «Державний ощадний банк України» МФО 328409 заборгованість зі сплати страхових внесків на загальну суму 976, 15 грн.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десяти денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя: