Справа №2-а-9934/08/1570
«21» серпня 2009 рокум. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменко К.С. при секретарі Іванової Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Янтар» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування штрафних санкцій, -
З позовом до суду звернулось Приватне підприємство «Янтар» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови Інспекції архітектурно-будівельного контролю Управління архітектури та містобудування Виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.11.2007 року №000091 про застосування штрафних санкцій.
В судовому засіданні 21.08.2009 року представником позивача були підтримані позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач правомірно проводив відповідні будівельні роботи. Представники відповідачів в судове засідання не прибули, хоча відповідач був двічі повідомлений про місце та час слухання справи (а.с.65, довідковий лист у справі), а тому на підставі положень ст.128 КАС України справа слухалась за їхньої відсутності за наявними в справі доказами.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:
Відповідач на підставі ст.13 Закону України «Про архітектурну діяльність» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади, який є правонаступником ліквідованої з 01.01.2008 року Інспекції ДАБК Управління та архітектури Виконавчого комітету ОМР та згідно ст.10 цього ж Закону здійснюють повноваження щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення проектування й будівництва, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.п.1 ч.1 ст.17, 104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Позивач здійснював проведення будівельно-ремонтних робіт щодо будівель та споруд, що розташовані за юридичною адресою позивача: м.Одеса, вул.Генерала .Цветаєва 18.
Факт проведення таких робіт встановлений протоколом Інспекції державного архітектурно будівельного контролю Виконавчого комітету ОМР від 19.11.2007 року №000091 (а.с.7).
За наслідками проведеної перевірки Інспекцією державного архітектурно будівельного контролю Виконавчого комітету ОМР 20.11.2007 року було прийнята постанова №000091 (а.с.8) про застосування до позивача штрафних санкцій за проведення будівельно-ремонтних робіт без отримання відповідного дозволу на суму 148856,40 грн.
Позивач вважає, що проведення таких ремонтних робіт не потребувало отримання відповідного дозволу на їх здійснення, на час її прийняття минули строки давнини щодо застосування таких штрафних санкцій, а тому просить визнати таку постанову відповідача протиправною та скасувати її.
Проаналізувавши оскаржуваний акт суб'єкту владних повноважень з огляду на положення ч.3 ст.2 КАС України, суд приходить до висновку про те, що він не відповідає законові, а тому підлягає визнанню протиправними з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організації за правопорушення у сфері містобудування» підприємства, установи та організації несуть відповідальність за проведення будівельних та ремонтних робіт в сфері містобудування без отримання відповідних дозволів, якщо їх отримання передбачено законодавством.
Частина 2 статті 71 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст.217 ГК України штрафні санкції є різновидом адміністративно-господарської санкції до суб'єкту господарювання за порушення встановленого порядку здійснення господарської діяльності. До цих санкцій відносяться й штрафні санкції, передбачені ст.1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організації за правопорушення у сфері містобудування».
Враховуючи, що ст.3 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організації за правопорушення у сфері містобудування» не встановлені спеціальні строки для застосування штрафних санкцій за порушення законодавства в сфері містобудування, необхідно виходити із загальних строків, встановлених Господарським кодексом України.
Так, ст.250 ГК України встановлені строки застосування до суб'єктів господарювання адміністративно-господарських санкцій у терміни півроку з моменту встановлення правопорушення, але не більш ніж рік з моменту його скоєння.
Як зазначено в оскаржуваній постанові, вказані будівельно-ремонтні роботи були проведені у липні 2007 року, хоча це не відповідає дійсності, оскільки згідно технічного паспорту на виробничий будинок Комунального підприємства «ОМБТІ та РОН» від 26.10.2006 року проведені будівельно-ремонтні роботи вже були внесені до цього технічного паспорту будівель та споруд.
Оскаржувана ж постанова про застосування штрафних санкцій за ці порушення була винесена 20.11.2007 року. Таким чином, на момент прийняття оскаржуваної постанови про застосування штрафних санкцій від 20.11.2007 року №000091 (а.с.8) сплинули можливі терміни застосування адміністративно-господарських санкцій до позивача за порушення законодавства в сфері містобудування - річний строк з моменту можливого скоєння правопорушень (26.10.2006 року - факт внесення змін при проведенні робіт до технічного паспорту та 20.11.2007 року - дата прийняття постанови органом ДАБК).
Оскільки терміни, встановлені ст.250 ГК України є припинювальними, тобто за межами яких не дозволяється здійснення певних дій, їх поновлення або продовження не передбачено законом, прийняття оскаржуваного рішення відповідача з порушенням можливих строків його прийняття згідно положень ч.3 ст.2 КАС України дає змогу визнати такий акт протиправним та скасувати його.
За таких обставин, суд вважає, що представник відповідача не надав суду доказів правомірності прийняття оскаржуваної постанови від 20.11.20007 року №000091, а тому на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України вона повинна бути визнана судом протиправною та скасована.
Суд також вважає за необхідне на підставі положень ч.3 ст.162 КАС України винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.
Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю Управління архітектури та містобудування Виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.11.2007 року №000091.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя Єфіменко К.С.