26.06.2015
справа № 482/1002/15-к В И Р О К
Іменем України
26 червня 2015 року
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Нова Одеса, справу кримінального провадження №12015150280000342 у відношенні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мартинівка Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Новоодеським РВ УМВС України в Миколаївській області 03.12.2010 року, з середньою спеціальною освітою, за спеціальністю тракторист-машиніст, військовозобов'язаного, не працюючого, проходить військову службу по контракту у військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_1 , учасник проведення анти терористичної операції, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого по АДРЕСА_2 , проживаючого по АДРЕСА_3 , раніше не судимого, про обвинувачення в скоєні злочину, що передбачений ст.121 ч.1 КК України.
У судовому розгляді справи приймали участь сторони кримінального провадження: процесуальний прокурор прокуратури Новоодеського району ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , потерпілий ОСОБА_5 , представник потерпілого ОСОБА_6 .
СУД, ВСТАНОВИВ і ВИЗНАЄ ДОВЕДЕННИМ, ЩО :
12 квітня 2015 року, близько 23 години 00 хвилин, ОСОБА_3 перебував в приміщенні кафе-бару «Орхідея», що розташоване по вул. Леніна, 135 в м. Нова Одеса Миколаївської області, де вживав алкогольні напої.
Там, у вказаний вище час, між ОСОБА_3 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння і охоронником ТДВ «Південний колос» ОСОБА_5 , який наглядав за кафе-баром «Орхідея» виник словесний конфлікт через порушення ОСОБА_3 громадського порядку.
Не бажаючи продовження конфлікту, ОСОБА_5 вийшов з приміщення кафе-бару і стояв на вкритому тротуарною плиткою майданчику перед кафе-баром «Орхідея».
ОСОБА_3 , який через деякий час також вийшов з кафе-бару, побачив стоячого ОСОБА_5 і направився до нього.
Підійшовши до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, протиправно, з метою спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, наніс один удар кулаком правової руки в область нижньої щелепи зліва нічого не очікуючому ОСОБА_5 , від чого останній впав на тротуарну плитку обличчям догори. Після цього, ОСОБА_3 нахилившись над лежачим ОСОБА_5 , наніс останньому ще декілька ударів кулаками рук по голові, точної кількості яких не встановлено.
Після цього, ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник, спричинивши ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя у момент їх заподіяння у виді закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку середнього ступеню, епідурального крововиливу справа, перелому склепіння та основи черепа, забою м'яких тканин голови, синця на обличчі, з якими останній був доставленний на лікування до Новоодеської ЦРЛ.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин, що передбачений ст.121ч.1 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Прокурором заявлено два цивільні позови в інтересах держави, один в особі фінансового управління Новоодеської райдержадміністрації про стягнення з обвинуваченого 6379,20 гривень витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в Новоодеській ЦРЛ, а другий в інтересах держави в особі департаменту фінансів Миколаївської міської ради про стягнення з обвинуваченого 533,54 гривень витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в ЛШМД м. Миколаєва.
Потерпілий ОСОБА_5 пред'явив до обвинуваченого цивільний позов про стягнення 109150,72 гривень на відшкодування завданої злочином матеріальної і моральної шкоди, з яких 9150,72 гривні - становлять матеріальні витрати на лікування та 100000 гривень на відшкодування завданої моральної шкоди.
Процесуальні витрати по справі - відсутні..
Доказами на підтвердження встановлених в суді вищезазначених обставин, являються покази допитаного в суді обвинуваченого, який повністю визнав свою провину у скоєні інкримінованого йому злочині, а також показами потерпілого ОСОБА_5 та іншими доказами по справі, якими є - досліджені в суді документи кримінального провадження.
Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у скоєні інкримінованого йому в провину злочині, що передбачений ч.1 ст.121 КК України., повністю визнав цивільні позови прокурора та частково визнав позов потерпілого, а саме повністю згодний з вимогами щодо необхідності відшкодування завданої матеріальної шкоди в сумі 9150,72 гривні, а вимоги про відшкодування моральної шкоди визнав частково, а саме: на суму 50000 гривень.
По суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_3 в суді розповів про обставини заподіяння ним умисних тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 , визнавши всі обставини цього обвинувачення та пояснивши, що він дійсно 12.04.2015 року, на свято Пасхи, близько 23 години, перебував в кафе-барі «Орхідея», що розташований по вул. Леніна, 135 в м. Нова Одеса Миколаївської області, де розпивав спиртні напої.
Визнав, що у нього виник конфлікт з охоронником ОСОБА_5 , в процесі якого він вийшов з бару на вулицю, де на майданчику біля бару побачив ОСОБА_5 до якого підійшов і наніс йому спочатку удари руками в нижню щелепу, а коли той упав на землю, то він, нахилившись над ним наніс йому ще декілька ударів руками в голову, точної кількості яких не пам'ятає. Свої дії пояснив тим, що був в п'яному стані, не міг контролювати свою поведінку та не зовсім розумів, що з ним відбувається. Заявив, що в скоєному щиро кається, запевняючи суд в тому, що повністю відшкодує потерпілому із своєї заробітної плати присуджені судом витрати.
Вислухавши покази допитаних обвинуваченого, потерпілого, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що крім визнання обвинуваченим своєї провини у скоєні цього злочину, що передбачений ч.1 ст.121 КК України, його вина повністю доведена в судовому засіданні дослідженими фактичними даними.
Так, з досліджених в судовому засіданні показів допитаного потерпілого ОСОБА_5 вбачається, що 12.04.2015 року він був на робочому місці з охорони адміністративної будівлі ТДВ «Південний колос», в якій розміщено кафе-бар «Орхідея». Після обходу території, близько 23 години, він зайшов до кафе-бару, де побачив відвідувачів, серед яких був і обвинувачений ОСОБА_3 , який вживав спиртні напої. Пояснив, що через деякий час, він побачив, як обвинувачений чіплявся до барменши бару, штовхав її, на що він зробив йому зауваження, внаслідок чого між ними виник словесний конфлікт. Зазначив, що не бажаючи того, щоб конфлікт продовжувався, він вийшов з бару на вулицю і стояв на майданчику біля кафе-бару. Пояснив, що обвинувачений ОСОБА_7 вийшов із бару і підійшов до нього і наніс йому удар рукою в щелепу, якого він не очікував. Від цього удару, як пояснив потерпілий, він впав на тротуарну плитку і втратив свідомість, до якої прийшов тільки в лікарні. Заявив, що обвинувачений нічого йому не відшкодував, а тому просить суд позов його задовольнити в повному обсязі та суворо покарати обвинуваченого за вчинений злочин та спричинені йому тяжкі тілесні ушкодження.
З досліджених в суду документів, а саме: з протоколів прийняття заяв про злочин, протоколів огляду місця пригоди, протоколу огляду наручного годинника обвинуваченого ОСОБА_3 , який був виявлений на місці вчинення злочину і визнаний по справі речовим доказом, з витягу з ЄРДР, дійсно вбачається, що біля кафе-бару «Орхідея» обвинувачений ОСОБА_3 наніс удари потерпілому ОСОБА_5 , спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи №644 від 04.06.2015 року, у ОСОБА_5 , згідно з наданою на дослідження медичною документацією, мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку середнього ступеню, епідурального крововиливу справа, перелому склепіння та основи черепа, забою м'яких тканин голови, синця на обличчі, які виникли в короткий проміжок часу від не менше як 2-3 ударних дій тупих твердих предметів в область обличчя та голови, незадовго до звернення до лікарні, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх заподіяння. Пошкодження м'яких тканин голови, переломи кісток черепа могли виникнути при падінні з висоти власного росту потерпілого на поверхню землі при наданні тілу прискорення( удару в обличчя, падіння, удару головою).
Як вбачається з досліджених в суді медичних довідок, потерпілий ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічно-травматологічному відділені Новоодеської ЦРЛ з 13.04.2015 року по 30.04.2015 року 18 ліжко-днів, де на його лікування медичним закладом охорони здоров'я було витрачено 6379,20 гривень.
Згідно дослідженої в суді медичної довідки лікарні швидкої медичної допомоги м. Миколаєва, потерпілий ОСОБА_5 перебував в нейрохірургічному відділені цього медичного закладу в період з 13.04.2015 року по 15.04.2015 року, де на його лікування було витрачено 533,54 гривні.
Признательні покази обвинуваченого ОСОБА_3 та покази потерпілого ОСОБА_5 були перевірені шляхом проведення з ними слідчого експерименту, результати якого і свідчення як обвинуваченого ОСОБА_8 так і покази потерпілого ОСОБА_5 , повністю співпали з обставинами заподіяння обвинуваченим ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень.
В зв'язку з повним визнанням обвинуваченим своєї вини та визнанням сторонами кримінального провадження всіх фактичних обставин справи щодо суті пред'явленого обвинувачення, за згодою обвинуваченого, проти чого не заперечував прокурор, потерпілий та його представник, суд з'ясувавши, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, встановивши відсутність сумнівів у добровільності та істинності позицій учасників судового розгляду, роз'яснивши їм наслідки цих дій, а саме, що в даному випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржувати ці визнані ними фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку, у відповідності до вимог ст.349 ч.3 КПК України, визнав недоцільним подальше дослідження доказів, стосовно пред'явленого обвинувачення, а саме у допиті в судовому засідання свідків обвинувачення, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування.
За таких вищевикладених обставин, дослідивши в судовому засіданні покази обвинуваченого і потерпілого, дослідивши документи кримінального провадження, в тому числі документи, що характеризують особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 в інкримінованому йому в провину злочині, повністю доведена дослідженими доказами, в тому числі і його признательними показами, які відповідно до ст.ст.84-86 КПК України, являються належними і допустимими доказами, які суд кладе в основу обвинувального вироку.
Органом досудового розслідування дії обвинуваченого кваліфіковані за ст.121ч.1 КК України.
Відповідно до ст.ст.94, 337 КПК України, аналізуючи та оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази, як кожного окремо, так і всіх їх у сукупності, в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, суд приходить до висновку, що така кваліфікація дій обвинуваченого являється правильною, а тому дії обвинуваченого, суд кваліфікує за ст.121ч.1 КК України.
Так, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя потерпілого в момент заподіяння, тобто злочин, що передбачений ст.121 ч.1 КК України.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він є працездатним, військовозобов'яааним громадянином України, який проходить військову службу по контракту у військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_1 , являється учасником проведення анти терористичної операції, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, за місцем проходження військової служби та місцем свого проживання характеризується позитивно.
Тому, призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує, як ступінь тяжкості та характер скоєного ним злочину, так і враховує обставини його скоєння, причини та умови, що привели обвинуваченого до скоєння цього злочину, а також враховує обставини, що характеризують особу обвинуваченого, в тому числі його матеріальний та сімейний стан та всі інші обставини цієї справи, в тому числі і ті, що як обтяжують, так і ті, що пом'якшують йому покарання.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що скоєний обвинуваченим злочин відноситься до категорії тяжкого і вчинений ним у стані алкогольного сп'яніння, що являється обставиною, яка обтяжує йому покарання.
Серед обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд враховує повне визнання ним своєї провини, каяття у скоєному, активне сприяння слідству у встановлені об'єктивної істини по справі та у розкритті злочину.
Разом з тим, наявність цих декількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності і тяжкості скоєного ним діяння, та з урахуванням його особи, не дають суду підстав, при призначені покарання, застосувати ст.69 КК України та призначити обвинуваченому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті обвинувачення, або перейти до іншого менш тяжкого виду покарання, так як наявність сукупності кількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, не знижують істотно ступінь тяжкості вчиненого ним злочину.
Суд зазначає, що повинна бути не лише сукупність декількох обставин, що пом'якшують покарання, а й щоб ці обставини ще й істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, чого суд, з урахуванням обставин справи, не вбачає в діянні обвинуваченого.
Досліджені в судовому засіданні фактичні обставини справи свідчать про те, що обвинуваченим було скоєно умисний тяжкий злочин, після конфлікту з потерпілим, який виник з вини обвинуваченого, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, що враховується судом як обставина, що характеризує обвинуваченого та яка обтяжує йому покарання, а також впливає на прийняте рішення суду, а саме: про незастосування вимог ст.69 КК України при призначені йому покарання.
За такого, із врахуванням характеру, обставин та ступеню тяжкості скоєного злочину, з урахуванням особи обвинуваченого, обставин, що обтяжують та пом'якшують йому покарання, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог ст.ст.65-68 КК України, йому має бути призначене для відбування покарання у виді позбавлення волі, яке передбачено санкцією ч.1 ст.121 КК України, в межах мінімальної межі санкції статті обвинувачення, яке на думку суду, буде тим необхідним і достатнім заходом, як для його виправлення, так і для попередження вчинення ним нових злочинів.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, що позитивно характеризують особу обвинуваченого та які значно пом'якшують йому покарання, з урахуванням нинішніх заслуг обвинуваченого перед Україною по захисту її суверенітету, з урахуванням повного усвідомлення і визнання ним своєї вини і тих негативних наслідків вчиненого злочину, з урахуванням вимог ст.50 КК України, де вказано, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд вважає, що каяття обвинуваченого у скоєному ним діянні являється дійсно щирим, в зв'язку з чим, приходить до висновку, що на підставі ст.75 КК України, виправлення і перевиховання обвинуваченого все ж таки можливе без реального відбування ним покарання у виді позбавлення волі, а з наданням йому можливості виправлення через звільнення від відбування призначеного покарання, з випробуванням, та із встановлення обмежень, передбачених ст. 76 КК України.
Процесуальні витрати по справі - відсутні.
Цивільні позови прокурора про стягнення з обвинуваченого на користь держави в особі фінансового управління Новоодеської райдержадміністрації Миколаївської області 6379,20 гривень витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в Новоодеській ЦРЛ та позов прокурора в інтересах держави в особі департаменту фінансів Миколаївської міської ради про стягнення з обвинуваченого 533,54 гривень витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в ЛШМД м. Миколаєва, в зв'язку з повним визнанням цих позовів обвинуваченим, - підлягають задоволенню.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні фактичних даних, що підтвердженні документально, в результаті нанесення обвинуваченим умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_5 , він перебував на лікуванні в Новоодеський ЦРЛ та нейрохірургічному відділені ЛШМД м. Миколаєва з 13.04.2015 року по 30.04.2015 року, тобто 18 ліжко днів, де на його лікування Ново одеською ЦРЛ було витрачено 6379,20 гривень, а ЛШМД м. Миколаєва - 533,54 гривні.
Відповідно до ст.ст. 127-129 КПК України, ст.1206 ЦК України, витрати на стаціонарне лікування потерпілих від злочину відшкодовуються за рахунок особи, яка вчинила цей злочин, тобто підлягають стягненню з обвинуваченого на користь фінансового управління Новоодеської РДА та департаменту фінансів Миколаївської міської ради, за рахунок яких фінансуються ці медичні установи
Цивільний позов ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченого 109150,72 гривень в рахунок відшкодування завданої матеріальної і моральної шкоди, - підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи, внаслідок протиправних, умисних, злочинних дій обвинуваченого, потерпілому ОСОБА_5 були спричиненні тяжкі тілесні ушкодження, від чого він зазнав фізичного болю, нервових переживань та душевних страждань, тривалий час лікувався та витратив на своє лікування фінансові кошти.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин фінансові витрати потерпілого на лікування склали 9150,72 гривень.
Ця частина заявлених потерпілим позовних вимог повністю визнана обвинуваченим в судовому засіданні. в зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що з обвинуваченого слід стягнути на користь потерпілого 9150,72 гривень в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Крім того, потерпілим заявлені позовні вимоги до обвинуваченого про відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 100000 гривень, які обвинуваченим визнані частково на суму 50000 гривень.
Так, як потерпілому внаслідок протиправних, умисних, злочинних дій обвинуваченого, були спричиненні тяжкі тілесні ушкодження, від чого останній зазнав фізичного болю, нервових переживань та душевних страждань, то суд приходить до висновку, що потерпілому ОСОБА_5 діями обвинуваченого було завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню в грошовому еквіваленті за рахунок обвинуваченого.
При визначені розміру суми, яка підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, суд виходить з вищевикладених обставин справи, враховує характер та обставини вчиненого злочину, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих потерпілим, характер і глибину перенесених ним фізичних і душевних страждань, тривалість цих страждань, значимість зусиль, необхідних для відновлення морально-психологічного стану потерпілого, враховує форму і ступінь вини обвинуваченого, а також вимоги розумності та справедливості.
З урахуванням всіх цих обставин, у відповідності з вимогами ст.ст.23,1166-1167 ЦК України, суд приходить до висновку, що потерпілому ОСОБА_5 повинна бути відшкодована обвинуваченим завдана ним моральна шкода, в грошовому виразі в розмірі 60000 гривень.
. Речовий доказ по справі: наручний годинник ОСОБА_3 , який був переданий йому на відповідальне зберігання під розписку, відповідно до ст.100 КПК України, залишити у власності обвинуваченого.
Керуючись ст. ст.368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим, у пред'явленому обвинуваченні, у скоєні злочину, що передбачений ч.1 ст.121 КК України і призначити йому покарання за цей злочин у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять ) років.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
· не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання та періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.
Строк відбування покарання обвинуваченому рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Цивільний позов прокурора Новоодеського району Миколаївської області в інтересах держави в особі фінансового управління Новоодеської райдержадміністрації Миколаївської області до ОСОБА_3 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, - задовольнити повністю.
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави в особі фінансового управління Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області на р/р 31413544700263 в ГУДК України в Миколаївській області, код ЄДРПО 38016471, МФО 826013 в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_5 - 6379,20 гривень.
Цивільний позов прокурора Новоодеського району Миколаївської області в інтересах держави в особі департаменту фінансів Миколаївської міської ради Миколаївської області до ОСОБА_3 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, - задовольнити повністю.
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави в особі департаменту фінансів Миколаївської міської ради Миколаївської області на р/р 31413544700003 в ГУДКС України м. Миколаєва Миколаївській області, код ЄДРПО 37992781, МФО 826013, код платежу 24060300 в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_5 - 533,54 гривень.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення 109150,72 гривень в рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної і моральної шкоди, - задовольнити частково.
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь потерпілого ОСОБА_5 в рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди 9150,72 гривень та 60000 гривень на відшкодування завданої злочином моральної шкоди.
В задоволені іншої частини заявленого розміру позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, потерпілому ОСОБА_5 , . - відмовити.
Речовий доказ по справі: наручний годинник ОСОБА_3 , який був переданий йому на відповідальне зберігання під розписку, відповідно до ст.100 КПК України, залишити у власності обвинуваченого ОСОБА_3 .
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 , у виді домашнього арешту, що був обраний йому ухвалою слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 20.04.2015 року, дія якого була продовжена на час судового розгляду справи постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 17.06.2015 року до набрання вироком законної сили, - залишити без зміни.
Вирок суду може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його оголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги, а обвинуваченим в той же строк з моменту одержання копії вироку.
Копія вироку після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні копія вироку направляється поштовим відправленням.
Головуючий: