25.06.2015
справа № 482/936/15-к В И Р О К
Іменем України
25 червня 2015 року
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Нова Одеса, справу кримінального провадження №120151502800000258 у відношенні:
1. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новомиколаївка Скадовського району Херсонської області, громадянина України, сирота з дитинства, з середньою освітою, не військовозобов'язаного, не працюючого, не одруженого, зі слів має на утриманні малолітнього сина віком 4 роки, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого, про обвинувачення в скоєні злочинів, що передбачені ст.ст.162ч.2, 296ч.2 КК України;
2. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Нова Одеса Новоодеського району Миколаївської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, закінчив Новоодеський аграрний професійний ліцей за спеціальностями: оператор комп'ютерного набору, секретар керівника, не військовозобов'язаного, не працюючого, інвалід 3-ої групи по зору, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого і проживаючого по АДРЕСА_3 , раніше не судимого, про обвинувачення в скоєні злочинів, що передбачені ст.ст.162ч.2, 296ч.2 КК України;
3. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Нова Одеса Новоодеського району Миколаївської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, закінчив Новоодеський аграрний професійний ліцей за спеціальністю муляр-штукатур, військовозобов'язаного, учасника анти терористичної операції в 2014-2015 років, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого і проживаючого по АДРЕСА_4 , раніше не судимого, про обвинувачення в скоєні злочинів, що передбачені ст.ст.162ч.2, 296ч.2 КК України.
У судовому розгляді справи приймали участь сторони кримінального провадження: процесуальний прокурор прокуратури Новоодеського району ОСОБА_6 , обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , потерпілі: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Потерпілий ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився, надавши суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність.
СУД, ВСТАНОВИВ і ВИЗНАЄ ДОВЕДЕННИМ, ЩО :
21 березня 2015 року, у вечірній час, близько 20 години, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 проходили по вул. Зої Космодем'янської в м. Нова Одеса Миколаївської області.
Проходячи повз домоволодіння АДРЕСА_5 , вони побачили громадянина ОСОБА_9 , який стояв на вулиці біля цього домоволодіння.
Маючи на меті образити раніше невідомого їм ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 підійшли до нього та почали безпідставно чіплятись, в процесі чого у них виник раптовий умисел на спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи раптово виниклі злочинні наміри, направлені на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , діючи протиправно, умисно, зухвало у групі осіб, з хуліганським мотивом, використовуючи надуманий привід, проявивши явну неповагу до суспільства та загальновизнаних правил поведінки і моральності, порушуючи спокій громадян, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , діючи спільно, почали ображати і штовхати ОСОБА_9 , наносити йому руками удари по тулубу та голові.
Усвідомлюючи для себе виниклу небезпеку, ОСОБА_9 , уникаючи ударів, забіг на територію домоволодіння за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 .
ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх хуліганських дій, порушуючи спокійний відпочинок громадян, грубо порушуючи встановлений у суспільстві порядок та проявляючи явну неповагу то встановлених правил поведінки, діючи з особливою зухвалістю, що проявлялась у застосуванні фізичного насильства, долаючи спротив ОСОБА_8 , яка стала на захист свого сина ОСОБА_9 , переслідуючи останнього, вслід за ним, проникли через вхідну хвіртку на територію домоволодіння АДРЕСА_5 , яке належить на правах власності ОСОБА_8 , де продовжили свої хуліганські дії.
В цей час, з будинку цього ж домоволодіння, вийшов ОСОБА_7 , який з метою припинення хуліганських дій, почав робити зауваження ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та вимагав від них залишити подвір'я домоволодіння.
ОСОБА_3 , продовжуючи свою злочинну діяльність підійшов до ОСОБА_9 та схопивши останнього за одяг, безпідставно наніс йому декілька ударів руками по тулубу і в голову.
В свою чергу, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не реагуючи на зауваження ОСОБА_7 , підбігли до нього, та діючи спільно, по черзі, почали наносити удари руками в обличчя та по тулубу ОСОБА_7
ОСОБА_3 , в цей час, також підбіг до ОСОБА_7 і також наніс останньому удар головою в область лобної частини обличчя ОСОБА_7 , а потім, ще наніс декілька ударів руками в обличчя ОСОБА_7 .
Після цього, ОСОБА_5 , схиливши ОСОБА_7 до землі, тримав останнього за шию руками, а ОСОБА_4 , у свою чергу, наносив ОСОБА_7 удари кулаками в обличчя.
Потім ОСОБА_4 здавивши руками шию ОСОБА_7 і схиливши його до землі, наніс йому удар правою ногою в область черевної частини тулуба.
Хуліганські дії ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 були припинені приїхавшими за викликом працівниками міліції.
В результаті злочинних хуліганських дій ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_7 отримав легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у виді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, крововиливів на обличчі, забоїв м'яких тканин грудної клітини, лівої стопи, а потерпілий ОСОБА_9 отримав легкі тілесні ушкодження у виді саден в лівій тім'яній та скроневій областях голови, саден та крововиливів на обличчі, поперековій області, верхніх кінцівках.
Таким чином, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вчинили кримінальний злочин, що передбачений ч.2 ст.296 КК України - хуліганство, тобто, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
Крім того, 21 березня 2015 року, близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , діючи умисно, у групі осіб та вчиняючи хуліганські дії, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідків, всупереч волі ОСОБА_8 , як власника домоволодіння, незаконно, долаючи спротив останньої, із застосуванням фізичного насильства, порушуючи її права власника та конституційний принцип недоторканності житла і власності, через хвіртку, проникли на територію її приватного домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_2 , а саме на подвір'я, де діючи умисно, протиправно, зухвало, спільно у групі осіб, спричинили потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_7 тілесні ушкодження за вищевказаних обставин.
Таким чином, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вчинили кримінальний злочин, що передбачений ч.2 ст.162 КК України, тобто, незаконне проникнення до іншого володіння особи, вчинене із застосуванням насильства.
Цивільні позови потерпілими по даній справі не заявлялися.
Процесуальні витрати по справі - відсутні.
Доказами на підтвердження встановлених в суді вищезазначених обставин, являються покази допитаного в суді обвинуваченого ОСОБА_5 який частково визнав свою провину в інкримінованих йому злочинах, факт повного визнання обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_3 своєї вини в інкримінованих їм в провину злочинах, які відмовилися від надання показів в суді та відмовилися від надання відповідей на запитання. Також доказами вини обвинувачених являються покази допитаного в суді свідка ОСОБА_10 , покази допитаних потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також вина обвинувачених доводиться й іншими доказами по справі, якими є - досліджені в суді документи кримінального провадження.
Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , частково визнав свою вину у скоєні інкримінованих йому в провину злочинах, що передбачені ч.2 ст.162 та ч.2 ст.296 КК України, а саме: визнав свою провину за ч.2 ст.296 КК України та не визнав своєї вини за ч.2 ст.162 КК України, заявляючи, що незаконно не проникав на територію домоволодіння потерпілої ОСОБА_8 , а зайшов туди на прохання самої потерпілої ОСОБА_8 , яка попрохала його зайти і забрати звідти його друзів ОСОБА_4 і ОСОБА_3 та зазначив, що потерпілих не бив, а розбороняв їх.
По суті пред'явленого обвинувачення, ОСОБА_5 в суду розповів про обставини вчинення ним спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 хуліганських дій, зазначивши, що вони втрьох йшли по вул. Зої Космодем'янської, що розташована в м. Нова Одеса Миколаївської області і розпивали вино. Зазначив, що на вулиці, біля одного з будинків, побачили чоловіка, який стояв і курив. Вони втрьох підійшли до цього чоловіка і попросили у нього закурити. Після цього, цей чоловік пішов з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до себе в двір, звідки він згодом почув крики і звернення до нього про допомогу. Він пішов у двір, де розбороняв потерпілих, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , виводивши їх по черзі з двору, до якого вони знову повертались.
Визнав, що вони всі в трьох перебували в стані алкогольного сп'яніння.
Обвинуваченні ОСОБА_4 , ОСОБА_3 в суду заявили, що повністю визнають свою провину у скоєні інкримінованих їм в провину злочинах, що передбачені ст.ст.296ч.2, 162 ч.2 КК України при зазначених у обвинуваченні обставинах, але посилаючись на своє процесуальне право, відмовилися від надання показів по суті пред'явленого їм обвинувачення.
З показів допитаного в суді свідка ОСОБА_10 вбачається, що 21.03.2015 року, близько 20 години, вона була в гостях у потерпілої ОСОБА_8 . Перебуваючи в будинку, почула крики, які доносились з подвір'я будинку, а коли вийшла на подвір'я, то побачила, як ОСОБА_8 та ОСОБА_7 виштовхували з двору обвинувачуваних, які не реагували на крики покинути подвір'я, забігли в двір почали бити ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , вели себе агресивно, були в стані алкогольного сп'яніння від чого вона відчула страх. Зазначила, що бійку припинили працівники міліції, які приїхали за викликом.
З показів допитаного в суді потерпілого ОСОБА_7 вбачається, що він був в будинку, коли туди вбігла дружина і повідомила, що на вулиці б'ють її брата ОСОБА_9 і маму ОСОБА_8 . Зазначив, що після цього він вибіг на подвір'я, де побачив, вже побитого ОСОБА_9 та тещу ОСОБА_8 , яка тримала хвіртку і не впускала на подвір'я трьох п'яних обвинувачених, які рвалися на подвір'я. Зазначив, що коли він підійшов до них і намагався заспокоїти обвинувачених, представляючись працівником міліції, то вони проникли на подвір'я, де ОСОБА_5 і ОСОБА_4 нічого не пояснюючи нанесли йому удари руками в лице. Потім ОСОБА_13 схватив його за шию і утримував, а ОСОБА_4 наносив йому удари рукою в обличчя і по тулубу. Бачив, як ОСОБА_14 побіг за двір. Після цього, ОСОБА_15 знову наносив йому удари руками, ногами і головою ударив в ніс. Зазначив, що все тривало хвилин 25-30, до приїзду працівників міліції, а обвинувачувані не заспокоювались, не реагували на їх вимоги залишити подвір'я, вели себе агресивно. Пояснив, що обвинувачені йому розбили ніс, спричинили інші тілесні ушкодження, з якими він звертався до лікарні і проходив лікування.
З показів допитаної в суді потерпілої ОСОБА_8 вбачається, що 21.03.2015 року в неї дома відмічався її день народження, на якому були її дочка і зять ОСОБА_7 , їх діти, син ОСОБА_9 , свідок ОСОБА_16 ..
Близько 20 годин, її син - ОСОБА_9 вийшов з будинку проводжати гостей і покурити. Через деякий час, вона почула шум на подвір'ї і вийшла з будинку, де побачила біля ганку свого побитого сина, у якого була порвана футболка і поряд обвинувачуваних. Заявила, що після того, як обвинувачувані, знову почали бити її сина, то вона заступилася за нього і не давала їм бити його. Пояснила, що ОСОБА_15 вчепився у сина і не відпускав його, а вона не давала йому його бити, просила зупинитись і залишити її подвір'я, але обвинувачувані не реагували. Зазначила, що вона стояла на хвіртці і не впускала обвинувачуваних на подвір'я, але в неї нічого не вийшло, так як обвинувачені прорвались, вона впала на землю, після чого відчула удар в свою голову. Пояснила, що бачила, як обвинувачувані втрьох дуже сильно били її зятя - ОСОБА_7 , коли вона стояла і боронила від них свого побитого сина ОСОБА_9 . Заявила, що тоді, взнала серед обвинувачуваних ОСОБА_13 , який признався їй в тому, що він ОСОБА_17 , якого прохала забрати своїх друзів і залишити її подвір'я. Спростувала покази обвинувачуваного ОСОБА_18 в тому, що вона сама запросила його до себе на подвір'я, зазначивши, що такого не було, що обвинувачені були п'яні, вели себе зухвало, агресивно та не припиняли своїх хуліганських дій аж до приїзду викликаних працівників міліції.
Вислухавши покази обвинуваченого ОСОБА_5 , заяви обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про визнання ними своєї провини у пред'явленому обвинувачені, покази допитаного свідка та потерпілих, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що крім повного визнання обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_3 своєї провини у скоєні вищезазначених злочинів, часткового визнання своєї провини обвинувачуваним ОСОБА_5 , їх вина, крім показів допитаного свідка і потерпілих, також доводиться й іншими дослідженими в судовому засіданні фактичними даними, якими являються процесуальні документи кримінального провадження.
Так, з досліджених в судовому засіданні документів, а саме: з рапорту чергового Новоодеського РВ УМВС, протоколу прийняття заяви потерпілого ОСОБА_7 про злочин, протоколу прийняття заяви від потерпілої ОСОБА_8 , її письмової заяви про дозвіл на огляд домоволодіння працівниками міліції, з протоколу огляду місця пригоди, з витягу з ЄРДР, документу про реєстрації права власності на будинок АДРЕСА_2 , а саме з обставин викладених в цих документах, дійсно вбачається, що обвинувачені незаконно, із застосуванням насильства, проникли на територію подвір'я домоволодіння, яке належить на правах власності потерпілій ОСОБА_8 , де вчинили зухвалі хуліганські дії, з нанесенням тілесних ушкоджень її сину ОСОБА_9 та зятю ОСОБА_7 .
Як вбачається з висновку судово-медичного експерта №383 від 23.03.2015 року, у потерпілого ОСОБА_9 при судово-медичному досліджені були виявлені тілесні ушкодження у виді саден в лівій тім'яно-скроневій областях, саден і крововиливів на обличчі, поперековій області, верхніх кінцівках, які виникли від неодноразової ударної дії тупих твердих предметів, якими могли бути руки, ноги, в короткий проміжок часу і не виключено при обставинах на які вказує потерпілий. За ступенем тяжкості кожне із тілесних ушкоджень відноситься до категорії легких тілесних.
Згідно з висновком судово-медичного експерта №542 від 05.05.2015 року, у потерпілого ОСОБА_7 при судово-медичному досліджені мали місце тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку, крововиливів на обличчі, забійних травм м'яких тканин грудної клітини, лівої стопи, які виникли від не менше 3-4 ударних дій тупих твердих предметів, у строк і при обставинах, які викладені в постанові та на які вказує потерпілий. За ступенем тяжкості вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я та не являються небезпечними для життя в момент їх спричинення.
З досліджених в суді обставин, що викладені в протоколах пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками вбачається, що потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_9 на представлених їм на впізнання осіб за фотознімками, кожний, впізнав обвинувачених по даній справі.
Також, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин, що викладені в протоколах проведення слідчих експериментів доводиться, що з метою перевірки показань потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_7 про обставини вчинення хуліганських дій, з останніми проводились вищевказані слідчі дії, в результаті яких останні розповіли і показали на місцевості, як обвинувачені вчинили ці хуліганські дії та нанесли потерпілим тілесні ушкодження. Результати проведених слідчих експериментів співпали з іншими фактичними даними, отриманими в результаті проведених інших слідчих дій з перевірки обставин вчинення цих злочинів.
Як вбачається з обставин викладених в протоколі слідчого експерименту, проведеного з метою перевірки правдивості показань обвинуваченого ОСОБА_3 , останній розповів і на місцевості показав, як обвинувачені вчинили хуліганські дії із застосуванням фізичного насильства до потерпілих та нанесенням останнім тілесних ушкоджень.
Всі дослідженні в судовому засіданні фактичні обставини, повністю підтверджують факт повного визнання обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вини у скоєні інкримінованих їм в провину злочинах. Покази допитаних в суді потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_10 узгоджуються між собою та іншими дослідженими доказами та спростовують твердження обвинуваченого ОСОБА_5 , який заперечує свою причетність до нанесення ударів та спричинення тілесних ушкоджень потерпілим, а також спростовують твердження обвинуваченого ОСОБА_5 в його непричетності до незаконного проникнення на територію двора домоволодіння потерпілої ОСОБА_8 .
Всі дослідженні в судовому засіданні докази однозначно доводять той факт, що обвинувачені діяли умисно, протиправно, зухвало, у групі, грубо порушуючи громадський порядок і спокій громадян, з мотивів явної неповаги до суспільства і, що їх спільними сумісними діями, що супроводжувались застосуванням фізичного насильства до потерпілих у вигляді нанесення побоїв, потерплим ОСОБА_7 , ОСОБА_9 були спричинені легкі тілесні ушкодження.
Також дослідженні в судовому засіданні докази підтверджують факт незаконного проникнення обвинувачених до приватного володіння потерпілої ОСОБА_19 , що супроводжувалось застосуванням насильства.
За таких вищевикладених обставин, дослідивши в судовому засіданні покази і заяви обвинувачених, покази свідка і потерпілих, дослідивши документи кримінального провадження, в тому числі документи, що характеризують особу кожного обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вина всіх обвинувачених в інкримінованих їм у провину злочинах, повністю доведена вищезазначеними дослідженими в суді доказами, які відповідно до ст.ст.84-86 КПК України, являються належними і допустимими доказами, які суд кладе в основу обвинувального вироку.
Органом досудового розслідування дії обвинувачених кваліфіковані за ст.162ч.2 та ст.296ч.2 КК України.
Відповідно до ст.ст.94, 337 КПК України, аналізуючи та оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази, як кожного окремо, так і всіх їх у сукупності, в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, суд приходить до висновку, що така кваліфікація дій обвинувачених являється правильною, а тому дії всіх обвинувачених, суд кваліфікує за ст.ст.162ч.2, 296 ч.2 КК України.
Так, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи вбачається, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вчинили кримінальний злочин, що передбачений ч.2 ст.296 КК України - хуліганство, тобто, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, а також вчинили кримінальний злочин, що передбачений ч.2 ст.162 КК України, тобто, незаконне проникнення до іншого володіння особи, вчинене із застосуванням насильства.
Вивченням особи кожного з обвинувачених встановлено, що вони являються працездатними громадянами України, але не мають постійної роботи, не одружені, раніше не судимі, за місцем проживання характеризуються посередньо, на обліку у лікарів нарколога і психіатра - не перебувають.
Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не військовозобов'язані, не перебувають на військовому обліку.
Обвинувачений ОСОБА_4 являється інвалідом 3-ої групи по зору.
Обвинувачений ОСОБА_5 є військовозобов'язаним, був призваний за мобілізацією до Збройних сил України і проходив строкову службу в зоні проведення анти терористичної операції, забезпечені захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі міст Мар'їнка, селища Славне, Тарамчук, Березове Мар'їнського району Донецької області.
Цивільні позови потерпілими по даній справі не заявлялися.
Тому, призначаючи покарання обвинуваченим, суд враховує, як ступінь тяжкості та характер скоєних ними злочинів, так і враховує обставини їх скоєння, причини та умови, що привели обвинувачених до скоєння цих злочину, а також враховує обставини, що характеризують особу кожного з обвинувачених, участь та роль кожного з них у вчинені цих злочинів, їх матеріальний, сімейний стан та всі інші обставини цієї справи, в тому числі, як ті, що обтяжують , так і ті, що пом'якшують їм покарання.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що скоєні обвинуваченими злочини відноситься до категорії середньої тяжкості і вчинені ними без обставин, що обтяжують їм покарання.
Так, суд не може врахувати обвинуваченим перебування у стані алкогольного сп'яніння в момент вчинення злочину, як обставину, що обтяжує їм покарання, так як ця обставина прямо не вказана у тексті пред'явленого їм в провину обвинувачення та не інкримінується їм, а суд, діючи на засадах і принципах змагальності і диспозитивності, відповідно до вимог ст.ст.22,26, 337 КПК України, розглядає справи лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту та позбавлений можливості самостійно вийти за межі пред'явленого обвинувачення.
Той факт, що перебування в стані алкогольного сп'яніння вказано в обставинах, що обтяжує покарання обвинуваченим, без зазначення цієї обставин у змісті висунутого їм обвинувачення в обвинувальному акті, сам по собі, не може мати для суду ніякого юридичного значення та не може бути врахований судом, як обставинах, що обтяжує їм покарання.
Серед обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченим, суд враховує повне визнання своєї провини обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та часткове визнання своєї провини обвинуваченим ОСОБА_5 , їх вибачення в судових дебатах перед потерпілими.
За такого, із врахуванням як характеру, обставин та ступеню тяжкості скоєних злочинів, з урахуванням особи кожного із обвинувачених, їх ролі та спільної групової участі у вчинені цих злочинів, які мають ознаки ідеальної сукупності, з урахуванням обставин, що пом'якшують їм покарання, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог ст.ст.65-68, 70 ч.1 КК України, обвинуваченим має бути призначене для відбування покарання у виді позбавлення волі, яке передбачено санкціями, як ч.2 ст.162 КК України, так і санкцією ч.2 ст.296 КК України і за сукупністю злочинів, остаточно, враховуючи наявність ідеальної сукупності цих злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Саме таке покарання, на думку суду, буде тим необхідним і достатнім заходом, як для виправлення обвинувачених, так і для попередження вчинення ними нових злочинів.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, що позитивно характеризують особу кожного з обвинувачених та які значно пом'якшують їм покарання, з урахуванням повного усвідомлення і визнання ними своєї вини і тих негативних наслідків вчиненого ними злочину, приймаючи до уваги ту обставину, що обвинувачені вибачились перед потерпілими в судовому засіданні, враховуючи як особу кожного із обвинувачених, так і всі інші обставини справи, суд приходить до висновку, що каяття обвинувачених у скоєних ними діяннях дійсно являється щирим, а тому, вважає, що їх виправлення і перевиховання все ж таки можливе без реального відбування ними покарання у виді позбавлення волі, а з наданням їм можливості виправлення через звільнення їх від відбування призначеного покарання, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням та із встановленням їм обмежень, передбачених ст. 76 КК України.
Речові докази по справі в судовому засіданні не досліджувались.
Процесуальні витрати по справі, - відсутні.
Керуючись ст. ст.368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим, у пред'явленому обвинуваченні, у скоєні злочинів, що передбачені ч.2 ст.162 та ч.2 ст.296 КК України і призначити йому покарання:
· за ч.2 ст.162 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
· за ч.2 ст.296 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Згідно з вимогами ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
· не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання та періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.
ОСОБА_4 визнати винуватим, у пред'явленому обвинуваченні, у скоєні злочинів, що передбачені ч.2 ст.162 та ч.2 ст.296 КК України і призначити йому покарання:
· за ч.2 ст.162 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
· за ч.2 ст.296 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Згідно з вимогами ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
· не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання та періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.
ОСОБА_5 визнати винуватим, у пред'явленому обвинуваченні, у скоєні злочинів, що передбачені ч.2 ст.162 та ч.2 ст.296 КК України і призначити йому покарання:
· за ч.2 ст.162 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
· за ч.2 ст.296 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Згідно з вимогами ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
· не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання та періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.
Строк відбування покарання обвинуваченим рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід у відношенні обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який був обраний їм на досудовому розслідуванні ухвалами слідчого судді Новоодеського районного суду від 22.05.2015 року у виді домашнього арешту, до набрання вироком законної сили, - залишити без зміни.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні не обирався і прокурором при судовому розгляді справи не ставилось питання про обрання йому такого запобіжного заходу, а тому у суду відсутні правові підстави для обрання цьому обвинуваченому запобіжного заходу на час до набрання вироком суду законної сили.
Вирок суду може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його оголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги, а засудженими в той же строк з моменту одержання копії вироку.
Копія вироку після його проголошення вручається обвинуваченим і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні копія вироку направляється поштовим відправленням.
Головуючий: