18.06.2015
Справа №22-а/489/196/15
18 червня 2015 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого - судді Губницького Д.Г., при секретарі Наумкіній І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва (далі - УПФУ) про визнання дій дискримінаційними,
У травні 2015 р. позивачка звернулася до суду з позовом, яким просила визнати дискримінаційними дії відповідача по відношенню до неї через виплату пенсії без врахування перерахунку здійсненого на виконання постанови Одеського адміністративного апеляційного суду від 14 травня 2015 р. у справі №2а/489/29/2013. Вимоги обґрунтувала тим, що за судовим рішенням УПФУ окрім перерахунку повинен й виплатити заборгованість з пенсії, а відповідач наполягає, що рішенням суду покладено лише обов'язок провести перерахунок, що ним зроблено. Вважає, що дії відповідача по відношенню до нею є дискримінаційними на відміну від інших 8243 пенсіонерів, які перебувають на обліку відповідача та яким протягом 2013, 2014 р. було проведено перерахунок та виплачується пенсію в перерахованому розмірі.
В судовому засіданні позивачка з представником позовні вимоги підтримали. Представник пояснив, що ознакою дискримінації є належність позивачки до соціального прошарку пенсіонерів та дії є дискримінаційними до неї як до пенсіонера.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на відсутність дискримінацій по відношенню до позивачки через виконання судового рішення в окреслених ним межах. Не заперечувала, що виплата пенсії здійснюється без врахування перерахунку.
У відповідності до ст. 1 Закону України Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні (в редакції, що діяла на час пред'явлення позову до суду) дискримінацією визнаються - рішення, дії або бездіяльність, спрямовані на обмеження або привілеї стосовно особи та/або групи осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (далі - певні ознаки), якщо вони унеможливлюють визнання і реалізацію на рівних підставах прав і свобод людини та громадянина. Непрямою дискримінацією визнаються - рішення, дії або бездіяльність, правові норми або критерії оцінки, умови чи практика, які формально є однаковими, але під час здійснення чи застосування яких виникають чи можуть виникнути обмеження або привілеї стосовно особи та/або групи осіб за їх певними ознаками, крім випадків, якщо такі дії або бездіяльність, правові норми або критерії оцінки, умови чи практика об'єктивно виправдані метою забезпечення рівних можливостей для окремих осіб чи груп осіб реалізовувати рівні права і свободи, надані їм Конституцією і законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень предметом перевірки судом є, зокрема, оцінка наявності в них дискримінації. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Постановою Одеського адміністративного апеляційного суду від 14 травня 2014 р. позов ОСОБА_1 до УПФУ задоволено в повному обсязі. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії державного службовця з 21 січня 2011 року без врахування, при визначенні розміру пенсії, виплат матеріальної допомоги на оздоровлення, виплат матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань і сум індексації. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва провести, з 21 січня 2011 року, перерахунок розміру пенсії державного службовця - ОСОБА_1, включивши до заробітку для обчислення розміру пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення, суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань і суми індексації, відповідно до довідки Миколаївської митниці від 13 листопада 2012 року № 03-20/6550.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 р. (номер рішення у ЄДРСР 43734181) провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до УПФУ про зобов'язання виплачувати їй перераховану відповідно до згаданого рішення суду пенсію державного службовця було закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України та роз'яснено, що вимоги, заявлені в позовній заяві, підлягають вирішенню в порядку, встановленому ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України.
В даному випадку дискримінаційні дії по відношенню до позивачки на думку суду не доведені.
Обмеження може бути з певної об'єктивної ознаки (належність до певного полу, соціального прошарку тощо).
Порівняння позивачкою факту невизнання своїх прав відповідачем з великою кількістю пенсіонерів яким пенсії перераховані та виплачені дають підстави для висновку, що по відношенню до має неврегульований індивідуальний публічно - правовий спір, а не обмеження по відношення до нею у порівняння з цими пенсіонерами. Порівняння позивачкою свого становища з іншими пенсіонерами, які перебувають на обліку УПФУ, за ознакою належності їх до одного соціального прошарку (пенсіонерів) неспроможне, оскільки є узагальнюючою ознакою і не може свідчити про об'єктивно існуючу дискримінаційну ознаку.
Відтак у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. 161-163 КАС України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Одеського адміністративного апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва.
Суддя Д.Г. Губницький