Справа № 487/4007/15-ц
Провадження № 2-п/487/58/15
Іменем України
12.06.2015 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Щербини С.В., при секретарі - Шевиряєвої К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування заочного рішення, -
Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 22.12.2009 року за позовом АКІБ “УкрСиббанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги були задоволені та з ОСОБА_1, ОСОБА_3 було стягнута заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку 214343,73 грн. та судові витрати. В заяві посилався на те, що відповідач ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим був позбавлений підготуватися та подати заперечення на позов. Також зазначив, що повістки направлялися йому за адресою: АДРЕСА_1, але він з грудня 2006 року вже проживав за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 та позивач про це знав. Копію рішення суду отримав лише 20.05.2015 року. Крім того, надання кредитних ресурсів повинно бути підтверджено квитанцією або ордером про видачу готівки, про безготівкове перерахування коштів свідчить відповідний банківський документ встановленого зразку, але банк не надав ніяких доказів стосовно видачі кредиту у сумі 37029 доларів США, що є безпосередньою підставою для відмови у позові. Також позивачем не було надано розгорнутий розрахунок заборгованості, тому неможливо зрозуміти початок виникнення заборгованість та кінцевий термін її нарахування за періодом вказання сплати платежів. При цьому, оскільки за умовами договору погашення кредиту та процентів повинно здійснюватися позичальником частинами кожного місяця, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань та застосовувати загальні положення про обчислення строків відповідно до вимог ст.ст. 252-255 ЦК України.
В судове засідання сторони по справі не з'явилися, про час та місце слухання справи були повідомлені, причини неявки суду не повідомили, неявка осіб не перешкоджає розгляду заяви.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, 22.12. 2009 року ухвалено заочне рішення у справі за позовом АКІБ “УкрСиббанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 Просив про скасування зазначеного заочного рішення, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим був позбавлений підготуватися та подати заперечення на позов. Також зазначив, що повістки направлялися йому за адресою: АДРЕСА_1, але він з грудня 2006 року вже проживав за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 та позивач про це знав. Копію рішення суду отримав лише 20.05.2015 року. Крім того, банк не надав ніяких доказів стосовно видачі кредиту у сумі 37029 доларів США, що є безпосередньою підставою для відмови у позові. Також позивачем не було надано розгорнутий розрахунок заборгованості, тому неможливо зрозуміти початок виникнення заборгованість та кінцевий термін її нарахування за періодом вказання сплати платежів. При цьому, оскільки за умовами договору погашення кредиту та процентів повинно здійснюватися позичальником частинами кожного місяця, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань та застосовувати загальні положення про обчислення строків відповідно до вимог ст.ст. 252-255 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі були повідомлені про час та місце розгляду справи телеграмою з зворотнім повідомленням, зворотне повідомлення повернулось до суду з відміткою про вручення телеграми на ім'я ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 її чоловіку, яким є відповідач ОСОБА_1 Проте, в судове засідання 22.12.2009 року відповідачі не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, у зв'язку з чим зі згоди представника позивача, справа була розглянута судом з ухваленням заочного рішення, відповідно до ст. 224 ЦПК України.
Таким чином, відповідачі про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, але в судові засіданні не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, не надали до суду свої заперечення та не просили розглянути справу за їхньою відсутністю.
Копія вказаного рішення була направлена відповідачам 27.12.2009 року.
Відповідно до ст.228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Водночас ч. 1 ст. 232 ЦПК України встановлює дві обставини, що в своїй сукупності є підставою для скасування судом заочного рішення, а саме: відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне рішення скасуванню не підлягає. Крім того підставою для перегляду заочного рішення є обставини, що свідчать про докази, що можуть вплинути на ухвалене заочне рішення, тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача і якщо б вони були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалене інше рішення.
В заяві представник відповідача на доказ, який має істотне значення для правильного вирішення справи посилався те, що банк не надав ніяких доказів стосовно видачі відповідачу кредиту у сумі 37029 доларів США, проте, кредит було видано для придбання автомобіля НОМЕР_1. 2006 року випуску, який є власністю ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВЕС000866, виданого РЕГ 1-го МРВ ДАІ м. Миколаєва ВДАІ УМВС України в Миколаївській області 21.12.2006 року, що свідчить про отримання грошових коштів за кредитом. При цьому, позивачем було надано розгорнутий розрахунок заборгованості. Також, безпідставні та необґрунтовані є посилання заявника на застосування строку позовної давності.
Таким чином, відповідач не приймав участі в судових засіданнях, однак доказів, які можуть вплинути на рішення суду не зазначив та не надав.
З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду у загальному порядку, у зв'язку з чим заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст.231, 232 ЦПК України, суд -
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування заочного рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.12.2009 року, ухваленому у справі за позовом АКІБ “УкрСиббанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Заводський райсуд м. Миколаєва в порядку, встановленому ст.ст. 294,296 ЦПК України.
Суддя: С.В. Щербина