справа № 488/302/15-к
провадження № 1-кп/488/96/15
17.06.2015 року Корабельний районний суд міста Миколаєва
у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участю
прокурора:ОСОБА_3
обвинуваченого: захисника обвинуваченого:ОСОБА_4 ОСОБА_5
представника потерпілого:ОСОБА_6
розглянувши в судовому засіданні угоду про примирення сторін по кримінальному провадженню за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Миколаєва, громадянин України, українець, має середню освіту, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, -
В кінці листопада 2014 року, точніше встановити не вдалося, близько 15:00 години обвинувачений ОСОБА_8 за попередньою змовою з іншою особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, з території церкви, розташованої навпроти будинку АДРЕСА_2 , таємно заволоділи майном, яке належить ТОВ «Срібний Док», а саме: металевими будівельними стійками в кількості 8 одиниць вартістю 1.505,00 гривень кожна, спричинивши вказаному підприємству матеріальний збиток на загальну суму 12.040,00 гривень.
Дії обвинуваченого органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною 2 статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
26.05.2015 року між представником потерпілого ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_4 була укладена угода про примирення на наступних умовах:
- матеріальна шкода потерпілому відшкодована повністю шляхом виплати грошової суми, у розмірі, заявленому у цивільному позові і потерпілий не має до підозрюваного претензій матеріального характеру;
- обвинуваченому ОСОБА_4 має бути призначене покарання за частиною 1 статті 69, частиною 2 статті 185 КК України у вигляді штрафу у розмірі 1.700,00 (одна тисяча сімсот) гривень.
Відповідно до вимог частини 5 статті 474 КПК України обвинуваченому було роз'яснено:
що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:
· мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
· мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
· допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;
наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 КПК України;
характер обвинувачення;
вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
У представника потерпілого судом з'ясовано, що йому відомі та зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України.
Обвинуваченому було роз'яснено, що в разі невиконання ним угоди про примирення потерпілий у відповідності до статті 476 КПК України має право впродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку, а також те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за статтею 389-1 КК України.
Вивченням особистості обвинуваченого встановлено, що він повнолітній, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується в цілому позитивно.
З урахуванням обставин справи, наявності двох обставин, що пом'якшують покарання (визнання вини та відшкодування завданого збитку) та суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), з урахуванням особи обвинуваченого, яка характеризується в цілому позитивно, суд вважає можливим, із застосуванням статті 69 КК України призначити йому більш м'який вид основного покарання, порівняно із тими, що передбачені в санкції частини 2 статті 185 КК України.
Таким чином, вислухавши думку учасників процесу та вивчивши угоду про примирення від 28.04.2015 року, суд приходить до висновку, що вона підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам статті 471 КПК України, була підписана сторонами добровільно і відсутні будь-які підстави вважати, що при цьому було застосовано насильство, примус, погрози чи обіцянки, умови угоди не суперечать вимогам КПК України, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, держави.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_10 за частиною 2 статті 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осібта вважає можливим виконання ним взятих на себе за угодою зобов'язань, в тому числі, щодо сплати вказаної суми штрафу.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому узгоджену сторонами угоди міру покарання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 370, 374, 474, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
Затвердити угоду про примирення від 26.05.2015 року між представником потерпілого ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 2 статті 185 КК Українита призначити узгоджену сторонами міру покарання у вигляді штрафу у розмірі 1.700,00 (одна тисяча сімсот) гривень.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд міста Миколаєва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення з підстав, передбачених частиною 3 статті 394 КПК України:
· обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
· потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;
· прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Суддя ОСОБА_1