Справа № 473/1861/15-а
іменем України
"25" червня 2015 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючої - судді - Вострікової Л.В.,
при секретарі - Лукіянчиній Т.І.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вознесенськ позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
18.05.2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування.
В обґрунтування позову зазначав, що 10.05.2015 року інспектором ДПС ДАЇ з ОАТ м. Миколаєва, відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення (серія АП1 № 341260), за яким, 10.05.2015 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ОСОБА_2 Вито» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по вул. Героїв Сталінграду у м. Миколаїв зі швидкістю 83 км/год., чим порушив п.12.4 “г” Правил дорожнього руху України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України.
На підставі обумовленого протоколу було винесено постанову (серія ПС1 №919888), відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні вказаного правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн.
Посилаючись на те, що дана постанова винесена з порушенням порядку притягнення до адміністративної відповідальності, позивач просив визнати її протиправною та скасувати.
В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, просив його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, у письмових запереченнях просив справу слухати у його відсутності та відмовити у задоволенні вимог позивача.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Відповідно до Закону України "Про дорожній рух", єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року, N 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно п.2 ч.1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
При розгляді адміністративного позову щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суди, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача 10.05.2015 року інспектором ДПС ДАЇ з ОАТ м. Миколаєва складено протокол про адміністративне правопорушення (серія АП1 № 341260), за яким, 10.05.2015 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ОСОБА_2 Вито» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по вул. Гер. Сталінграду у м. Миколаїв зі швидкістю 83 км/год., чим порушив п. 12.4 “г” Правил дорожнього руху України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України. В своїх поясненнях по суті порушення ОСОБА_1 заперечував проти порушення ним ПДР і заявляв клопотання про відкладення розгляду справи для отримання первинної правової допомоги. Однак клопотання було не задоволене. Справа розглянута на місці і згідно зазначеного протоколу посадовою особою на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн., чим порушено порядок притягнення особи до адмінвідповідальностіі і не забезпечено реалізацію конституційного права особи на правову допомогу, що є безумовною підставою для скасування постанови.
Відповідно до ст.251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, постанова про адміністративне правопорушення, у зв*язку з порушенням порядку притягнення до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
Постанову (серія ПС1 №919888) від 10.05.2015 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП України відносно ОСОБА_1 визнати неправомірною та скасувати.
Постанова оскарженню підлягає.
СУДДЯ: Л.В. ВОСТРІКОВА