Справа № 477/1128/15-ц
Провадження № 2/477/564/15
18 червня 2015 року м. Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Козаченка Р.В.,
при секретарі - Бітюковій С.В.,
розглянувши в м. Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в особистих інтересах та інтересах своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Первомайської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила визнати за нею та її дітьми в порядку спадкування за законом після смерті 5 липня 2014 року її чоловіка та батька дітей ОСОБА_8 право власності, по 1/7 частині за кожним, на будинок №19 по вул. Фрунзе в с. Засілля Жовтневого району Миколаївської області, та на земельну ділянку, площею 3,5100 га, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах Первомайської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області.
В обґрунтування своїх вимог вказувала, що після смерті чоловіка їм у спадок залишилося зазначене нерухоме майно, яке вони, як спадкоємці за законом першої черги, не взмозі оформити в нотаріальному порядку, оскільки не представили належні правовстановлюючі документи на будинок та земельну ділянку: після купівлі будинку він не зареєстрував право власності на нього в державному органі, а правовстановлюючий документ на землю, тобто державний акт, був втрачений за невідомих обставин.
Посилаючись на те, що вона та її діти є єдиними спадкоємцями за законом і прийняли спадщину, але через зазначені обставини не можуть її оформити в нотаріальному порядку, тому просила винести рішення про визнання за ними права власності на дане спадкове майно по 1/7 частині за кожним.
В судове засідання сторони не з'явилися, про його час та місце були повідомлені належним чином, від позивачки на адресу суду надійшла заява з проханням справу розглядати без її участі, а позов задовольнити.
Відповідач в своїй заяві на адресу суду також просив позов розглянути без участі їх представника, проти його задоволення не заперечував.
Суд, вважаючи за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
5 липня 2014 року в с. Набузькому Первомайської селищної ради Жотвневого району Миколаївської області помер громадянин ОСОБА_8.
Після його смерті відкрилася спадщина, в тому числі на нерухоме майно, а саме:
- будинок за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, с. Засілля, вул. Фрунзе, 19 (Первомайська селищна рада);
- земельну ділянку, площею 3,5100 га, кадастровий номер 4823355700:03:001:0309, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Первомайської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області, яка належала йому згідно Державного акту серії ЯК №924077, виданого Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області 10 вересня 2012 року
Будинок він купив в 1993 році у колгоспа «Таврія» Жовтневого району, що підтверджується довідкою цього підприємства, виданою 15 жовтня 1993 року, але після цього не зареєструвати своє право власності на нього у державному органі.
Положення ч.ч. 1-4 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України вказують на те, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори за місцем її відкриття або шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_8 є його дружина - ОСОБА_9, яка 12 жовтня 2014 року уклала шлюб з громадянином ОСОБА_10 стала мати прізвище ОСОБА_10, а також їх діти:
1) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
2) ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2,
3) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3,
4) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4,
5) ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5,
6) ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6.
Вони прийняли спадщину, оскільки проживали разом з померлим на час вікриття спадщини.
Інших спадкоємців цієї ж черги судом не встановлено.
Позивачка, діючи в своїх інтересах та інтересах дітей, забажала оформити спадщина, однак отримала відмову від нотаріуса, так як не представила належні документи про право власності на спадкове нерухоме майно.
Як було зазначено вище, спадкодавець не переоформити своє право власності на будинок, а правовстановлюючий документ на землю був ним втрачений.
Проте довідкою колгоспу «Таврія» від 15 жовтня 1993 року, технічним паспортом КП «МБТІ», довідками сільської ради підтверджується належність будинку ОСОБА_12, а копією державного акту, витягом з державного реєстру на нерухоме майно та довідкою Держземагенства Жовтневого району Миколаївської області від 8 червня 2015 року підтверджується належність йому земельної ділянки.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Положення ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України вказують, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, зі збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
Дослідженими під час розгляду справи доказами підтверджено, що будинок та земельна ділянка належали ОСОБА_8 і це майно входить до складу спадщини після його смерті, а тому в порядку спадкування повинно відійти спадкоємцям, тобто позивачці та її дітям як спадкоємцям першої черги за законом.
Враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, вона не може захистити своє спадкове майнове право, тому відповідно до ст. 16 ЦК України воно підлягає захисту шляхом визнання за ними права власності на нерухомість в порядку спадкування за законом. За положеннями ст. 1267 ЦК України частки спадкоємців є рівними, тобто кожному має відійти по 1/7 частині спадщини.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 10, 11, 130, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_7 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлого 5 липня 2014 року, на наступне майно по 1/7 частині за кожним:
· будинок з господарськими будівлями та побутовими спорудами, розташований за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, с. Засілля, вул. Фрунзе, 19;
· земельну ділянку, площею 3,5100 га, кадастровий номер 4823355700:03:001:0309, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Первомайської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області, яка належала йому згідно Державного акту серії ЯК № 924077, виданого Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області 10 вересня 2012 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Р.В. Козаченко