Справа № 473/2134/15-ц
"25" червня 2015 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання - Данилевич Т.О.,
за участю: відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
08.06.2015 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі ОСОБА_2) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 628 грн. 29 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ТОВ «ОСОБА_2 Дельта» (правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 002-14065-240207, відповідно до якого ОСОБА_2 надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 1 427 грн. 00 коп. на строк до 23.04.2008 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 5 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, а також щомісячної плати за ведення кредитної справи в розмірі 3 %.
Взяті на себе зобов'язання, відповідно до умов кредитного договору, ОСОБА_2 виконав у повному обсязі. Проте, відповідач, незважаючи на це, порушила його, оскільки, своєчасно не погашала кредит та не сплачувала проценти за користування ним, щомісячну плату за ведення кредитної справи (комісію), внаслідок чого станом на 28.04.2015 року утворилася заборгованість по кредитному договору в розмірі 1 628 грн. 29 коп., яка складається з:
- заборгованість за кредитом в розмірі 1 199 грн. 99 коп.;
- заборгованість за процентами в розмірі 19 грн. 16 коп.;
- заборгованість за комісіями в розмірі 409 грн. 14 коп.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Відповідач у судовому засіданні заперечувала проти заявлених вимог, просила застосувати до даних правовідносин позовну давність, в зв'язку з чим відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Зокрема, судом встановлено, що 24.02.2007 року між ТОВ «ОСОБА_2 Дельта» (правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_1 було укладено в письмовій формі договір № 002-14065-240207, в якому сторони узгодили всі його умови.
З договору та інших письмових доказів, що містяться в матеріалах справи вбачається те, що ОСОБА_2 зобов'язався видати, а в подальшому видав позичальнику кредитні кошти в розмірі 1 427 грн. 00 коп. на строк до 23.04.2008 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 5 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, а також щомісячної комісії (плата за ведення кредитної справи) в розмірі 3 %.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання.
Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачем станом на 28.04.2015 року нараховано заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 628 грн. 29 коп., в тому числі:
- заборгованість за кредитом в розмірі 1 199 грн. 99 коп.;
- заборгованість за процентами в розмірі 19 грн. 16 коп.;
- заборгованість за комісіями в розмірі 409 грн. 14 коп.
При цьому, встановлено, що останній платіж відповідач здійснила 21.06.2008 року в розмірі 150 грн. 00 коп., які були зараховані в порядку погашення заборгованості за комісіями.
Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність про стягнення неустойки встановлюється в один рік.
За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'являти вимогу про виконання зобов'язання. У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу, тобто несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів
Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року ( справа № 6-116 цс 13) і є обов'язковою для застосування судами України, як то регламентовано ст. 360-7 ЦПК України.
Згідно з Законом України «Про банки та банківську діяльність» комерційні банки самостійно встановлюють умови надання кредиту.
Так, як вбачається з кредитного договору, що був укладений між сторонами, позичальник, зобов'язаний, починаючи з місяця, що слідує за місяцем, в якому наданий кредит, щомісячно до 24 числа кожного місяця сплачувати кредитору рівними частинами суму грошових коштів, яка включає заборгованість за кредитом, заборгованість по сплаті процентів та плати за ведення кредитної справи, у розмірі 149 грн. 00 коп. (п.2.8).
Даний договір не містить умов про збільшення загального строку позовної давності.
Отже, на момент звернення Банку до суду 08.06.2015 року з позовом про стягнення заборгованості за вказаним кредитом, трирічний строк (щодо кредиту, процентів, комісії), в межах якого ОСОБА_2 може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, сплинув.
Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Проте, Банком відповідних заяв не було надано, а також не встановлені такі поважні причини й при розгляді справи.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215, 223 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Л.В.Лузан